-
1 заможний
well-off, wealthy, well-to-do, prosperous -
2 заможний
зажи́точный; ( о людях) состоя́тельный; ( о группах населения) иму́щий; ( слабее) обеспе́ченный; доста́точный -
3 заможний
zamożnyiприкм.majętny, прикм. zamożny -
4 заможний
შეძლებული -
5 заможний
багатызаможны -
6 заможний
barlıqlı, bay, zengin, servetli -
7 შეძლებული
заможний -
8 formuende
заможний -
9 velhavende
заможний -
10 velstående
заможний -
11 majętny
заможний -
12 озувлу
заможний Б. -
13 зажиточный
заможний, достатній, засібний, худібний, багатенький, маєтний, маючий, з достатком, зажитий, при достатку, грошовитий. [Він - зажитий чоловік, у його всього доволі єсть].* * *замо́жний, замо́жненький; маю́чий, має́тний; ( имеющий скот) худі́бний -
14 имущий
заможний, маючий. [Обдере маючих та дурних, а їх добром наділить ту голоту (Л. Укр.)]. Власть -щий - зверхник, владний, можний (-ного).* * *замо́жний, маю́чий, іму́щийвласть \имущийие — можновла́дці, -ців, можновла́дні, -их, власть іму́щі, зве́рхники, -ків
-
15 Заводный
заможний, достатній. -
16 a rich man knows not his friends
заможний не впізнає своїх друзівEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a rich man knows not his friends
-
17 zamożny
заможний, багатий -
18 zasobny
заможний, багатий -
19 эсне
заможний; ве энгер падышахлар, ве энгер хул, ве ки фухарелер, ве энгер бӱйӱк эснелер хоч царі, хоч раби, хоч бідняки, хоч великі вельможі Г. -
20 substantial
adj1) міцний, тривкий, солідний2) поживний, ситний (про їжу)3) істотний, важливий, значний; великийa substantial sum of money — значна (чимала) сума грошей
4) заможний, багатий5) основний, головний6) реальний, матеріальний; реально існуючий* * *a1) міцний; солідний2) поживний3) істотний, важливий, значний; великий4) заможний; солідний5) основний, головний6) реальний, матеріальний, реально існуючий7) фiлoc. матеріальний, речовинний8) cпeц. субстанціальний
См. также в других словарях:
заможний — а, е. Який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; багатий. || Який характеризується достатком. || у знач. ім. замо/жний, ного, ч.; замо/жна, ної, ж. Людина зі значними достатками … Український тлумачний словник
заможний — [замо/жнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
заможний — (який живе в достатку, має достатки), забезпечений, статечний, маєтний, грошовитий, багатенький, багатий … Словник синонімів української мови
заможний — прикметник … Орфографічний словник української мови
достатній — заможний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
статечний — заможний, серйозний, сталий певний, стійкий, постійний, надійний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
багатий — а, е. 1) Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2) на що, чим. Який має багато, в достатку чого небудь. •• Бага/тий ве/чір вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Чим … Український тлумачний словник
братчик — а, ч. 1) Член товариства, компанії; товариш. 2) Член братства (у 1 знач.). || Член козацької Січі; січовик. 3) іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху. 4) діал. Братик … Український тлумачний словник
господар — я, ч. 1) Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2) чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3) чого, перен. Повновладний розпорядник. 4) Глава сім ї, господарства … Український тлумачний словник
достатній — я, є. 1) Який задовольняє що небудь або відповідає яким небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий. 2) діал. Заможний … Український тлумачний словник
забезпечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забезпечити. || забезпе/чено, безос. присудк. сл. •• Забезпе/чені креди/ти кредити, які мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, або банківську гарантію. 2) прикм. Який має всього вдосталь; заможний … Український тлумачний словник
