залежний+від+обставин

1. n

1) частка, пропорційна кількість (учасників тощо)

2) військ. особовий склад, контингент

3) випадок, випадковість

2. adj

1) можливий, імовірний

2) випадковий; непередбачений

3) залежний від обставин (тощо)

4) юр. умовний

* * *

1) частка; пропорційна кількість ( учасників)

2) частка, частина; належна кількість

3) вiйcьк. група особового складу, особовий склад, контингент

1) можливий; випадковий; непередбачений

2) (on, upon) залежний від ( яких-небудь) обставин

3) вiйcьк. додатковий

4) юp. умовний

1) можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний

2) кінцевий, остаточний

* * *

1) можливий; залежний від обставин, евентуальний

2) кінцевий, остаточний

1. n

1) тж pl деталь, подробиця

2) pl привхідні моменти; побічні обставини; другорядні (неістотні) риси

2. adj

1) детальний, ґрунтовний, докладний

2) випадковий

* * *

1) частіше pl деталь, подробиця

2) pl привхідні моменти; побічні обставини; несуттєві, другорядні риси

1) докладний, з подробицями

2) випадковий; привхідний ( про обставину)

3) залежний від обставин

4) гpaм. обставинний, поширювальний ( про доповнення)

1) частіше pl деталь, подробиця

2) pl привхідні моменти; побічні обставини; несуттєві, другорядні риси

1) докладний, з подробицями

2) випадковий; привхідний ( про обставину)

3) залежний від обставин

4) гpaм. обставинний, поширювальний ( про доповнення)

1) можливий; залежний від обставин, евентуальний

2) кінцевий, остаточний

1. можливий; випадковий; залежний від обставин; евентуальний

2. кінцевий, остаточний

- eventual losses можливі збитки/ втрати

- eventual result кінцевий результат

- eventual success успішне завершення; успішний кінець

залежати від кого, від чого, бути залежному від кого, від чого; (фамил.) дивитися в руки кому. [Це не від мене залежить. Од нас самих і цілість їх залежна (Куліш). Щоб я, началник, та дивився в руки бурлаці. А не діжде! (Тобіл.)]. Подчинённый -сит от власть имущего - підлеглий залежить од зверхника. Это -сит от известных обстоятельств - це залежить від певних обставин. Зависящий - (от кого) залежний від кого; (о подчинённом) залежний від кого, підлеглий кому. Сделаю всё от меня -щее - зроблю все залежне від мене; зроблю все, що від мене залежить. Он плохо обходится с -щими от него людьми - він негарно поводиться з залежними від його (підлеглими йому) людьми. По независящим причинам, обстоятельствам - з незалежних причин, обставин, через незалежні причини, обставини.

* * *

1) частка; пропорційна кількість ( учасників)

2) частка, частина; належна кількість

3) вiйcьк. група особового складу, особовий склад, контингент

1) можливий; випадковий; непередбачений

2) (on, upon) залежний від ( яких-небудь) обставин

3) вiйcьк. додатковий

4) юp. умовний