-
21 задымить
1) закурити, задимити, (о лампе с копотью) зачадити, почати чадити. -мить (папироску) - закурити, (шутл.) закадити;2) (закутить) загуляти;3) см. Задымлять.* * *1) ( начать дымить) задими́ти; ( об источнике дыма) задимі́ти, -ми́ть; ( закуриться) закурі́ти, закури́тися, -ку́риться; ( папиросой) зачади́ти2) ( закоптить дымом) задими́ти, закури́ти, мног. позаку́рювати -
22 закапчиваться
несов.; сов. - закопт`итьсязако́пчуватися, -чуюся, -чуєшся, закопти́тися, -пчу́ся, -пти́шся; ( дымом) зади́млюватися, задими́тися, -млю́ся, -ми́шся, заку́рюватися, закури́тися, -курю́ся, -ку́ришся, сов. закурі́ти -
23 закоптеть
Закоптиться задимитися, задиміти, закуритися. [Хата закурилася, бо з печи курить].* * *закопті́ти, -пчу́, -пти́ш, задими́тися, -млю́ся, -ми́шся, закури́тися, -курю́ся, -ку́ришся, закурі́ти, -рю́, -ри́ш -
24 закуривать
закурить1) (начать курить) закурити;2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.* * *несов.; сов. - закур`ить1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти) -
25 заметать
заместьI. замітати, замести, (о мн. или сложном) позамітати. [Не замітай чужої хижі (Номис). І надворі позамітай (Звин.). Замети сміття до порога та й винеси геть. Стежку замело снігом. По улиці вітер віє та сніг замітає (Шевч.)]. На дворе -ло - надворі мете, надворі завіхолило; почалася завірюха (метелиця, віхола). Заметенный - заметений.II. Заметать - см. I. Замётывать.* * *I несов.; сов. - замест`и1) заміта́ти, замести́, -мету́, -мете́ш и мног. позаміта́ти\заметать та́ть, \заметать сти́ след (следы́) — заміта́ти, замести́ слід (сліди́)
2) (сов.: начать мести) замести́, -мете́; (безл.: о метели) закури́ти, закурі́ти, закушпе́лити, захурде́литиII см. замётывать III1) ( начать метать) поча́ти ки́дати (мета́ти)2) ( производить потомство - о рыбах и некоторых животных) поча́ти мета́ти; ( икру) поча́ти викида́ти -
26 окоптеть
-
27 Запыление
запорошення, закурення, закуріння, запилення; бот. запилкування. -
28 Запыливать
-ся и Запылять, -ся, запылить, -ся1) (пылью, снегом) запорошувати, -ся, запорошити, -ся, закурювати, -ся, закурити, -ся, укурювати, -ся, укурити, -ся, (только о пыли) запилювати, -ся, запилити, -ся и за[на]пиляти, -ся, (о мног.) позапорошувати, -ся, позакурювати, -ся, позапилювати, -ся, попилити, -ся. -ться (кроме указанных) - пилом (порохом) припадати, припасти, укриватися, укритися пилом, порохом, (сов.) закуріти, укуріти, напорошитися. [Тихесенький вітре, продимай стежки й доріжки, щоб наша мати не запорошила дорогої сукні (Мирн.). Одежу позакурювали в дорозі (Сл. Гр.). А вже хустиночка та й запилилась (Чуб. V). Чи це ви, свахо, запилились? (Н.-Лев.). Як не вкрити хліб, то вкуриться (Харк. п.). Сорочка пилом припала (Грінч.). Вкурів хліб дуже, а в мішку був (Канів. п.). Не став кисіль на вікно: вітер, - напорошиться (Звин.)];2) -лить (задымить папироской, трубкой) запакати, задимити, закурити;3) -ливать, -лить (пускать пыль в глаза, дурачить) - пускати, пустити тумана(у) кому, туманити, обтуманити кого, (хвастать) чванитися, почванитися, хизуватися, похизуватися, хвалитися, похвалитися чим;4) бот. (о растениях) - запилковувати, -ся, запилкувати, -ся. Запылённый и Запыленный - запорошений, закурений, запиле[я]ний, припалий пилом, порохом, вкритий пилом, порохом, вкурілий, (о растен.) запилкований. -
29 Позакоптеть
позакурюватися, позадимлюватися; (немного) закуріти, задиміти - см. Закоптеть.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
закуріти — дієслово доконаного виду форми закуріє , закуріють вживаються рідко … Орфографічний словник української мови
Закур — см. Заккур (2) … Библейская энциклопедия Брокгауза
закурітися — дієслово доконаного виду форми закуріється , закуріються вживаються рідко … Орфографічний словник української мови
закурілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
Закур — (воспоминание) (1Пар.4:26 ) из семейства Мишмы, колена Симеонова … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Закур — Зак’ур (задумчивый) (1Пар.4:26 ) один из сыновей (потомков) Мишмы из колена Симеонова, глава рода … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
закуріти — див. закурити II … Український тлумачний словник
Закур — Зак’ур (задумчивый) (1Пар.4:26 ) один из сыновей (потомков) Мишмы из колена Симеонова, глава рода … Полный и подробный Библейский Словарь к русской канонической Библии
закурілий — а, е. 1) Покритий пилом, курявою; запилений. 2) Покритий кіптявою; закоптілий … Український тлумачний словник
закурітися — див. закуритися II … Український тлумачний словник
закурить — закур ить, ур ю, урит … Русский орфографический словарь