Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

заводити

  • 81 кровопролитный

    кривавий, (зап.) кервавий, кроволитний. [Заводити криваві чвари (Куліш). Кривава боротьба до загину (Грінч.)].
    * * *
    кровопроли́тний; ( кровавый) крива́вий

    Русско-украинский словарь > кровопролитный

  • 82 невод

    I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].
    II. кому чему
    1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;
    2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).
    * * *
    не́від, -вода

    Русско-украинский словарь > невод

  • 83 нововведение

    1) (действие) заводження (запроваджування) нового, новозаводження, новозапроваджування, заводження (запроваджування) вперше, оконч. заведення (запровадження) нового, новозаведення, заведення (запровадження) вперше. Путём -ния - шляхом новозаводження (новозаведення и т. п.), вперше заводячи (запроваджуючи);
    2) новозаведення, новозапровадження, (новшество) новина, новість (-вости), (новый обычай) новий звичай, (новый порядок) новий порядок (лад); срв. Новшество. [В нашій установі багато новозаведень (Київ). З новим завідувачем почалися нові порядки (звичаї) (Київ)]. Делать -ния - заводити (запроваджувати) нові звичаї (порядки).
    * * *
    нововве́дення; ( новшество) новина́

    Русско-украинский словарь > нововведение

  • 84 обзаводиться

    обзавестися заводитися, завестися (о мног. позаводитися) ким, чим [Ніколи заводитися справжнім хазяйством], заводити, завести що, справляти, справити що, придбати що [Худоби діждалися - придбали хутір, став і млин (Шевч.)], хвируватися чим [Треба було наново хвируватися хазяйствечком (Васильч.)], (хозяйством) охазяїнуватися, оґрунтуватися. -диться, -вестись женой, детьми - придбати жінку, діти (дітей).
    * * *
    несов.; сов. - обзавест`ись
    заво́дити [собі́], завести́ [собі́]; обзаво́дитися, обзавести́ся; ( приобретать) придбава́ти, придба́ти, ( одежду) справля́ти, спра́вити

    Русско-украинский словарь > обзаводиться

  • 85 отводить

    отвести и отвесть
    1) відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди. -ди его домой - відведи його додому. -сти кого в тюрьму - відпровадити, запровадити кого до в'язниці. -ведите лошадь в конюшню - заведіть коня до стані. -сти кого в сторону (от чего) - відвести кого на бік (від чого);
    2) (отвратить) відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого. -сти кого от греха, от ссоры - відвести, відвернути кого від гріха, від сварки. -сти воду, дождь, громовой удар - відвернути воду, дощ, грім. -сти удар чем-либо - відхилити удар чим. -сти что-либо рукою - відхилити що рукою. -дить глаза - відводити (відвертати) очі від чого (личн. и безл.), (морочить) ману (на)пускати, (на)пустити на кого, очі заснітити кому. -дить боль - здіймати, гамувати біль. -дить душу, сердце на чём - розважати, розважити душу, серце чим, спочити душею, серцем на чому, відводити, розводити душу з ким. Не в силах -сти голос - голосу не відтягне. -сти дух - відсапнути;
    3) приділяти, приділити, призначати, призначити кому що. -дить солдатам квартиры - приділяти козакам приміщення, ставити козаків на постій. -сти землю колонистам - приділити землю колоністам (осадникам);
    4) -дить свидетелей, юрид. - усувати, усунути свідків;
    5) -дить деревья - відсаджувати дерева. Отведённый -
    1) відведений, відпроваджений;
    2) відвернений, відхилений;
    3) приділений;
    4) юрид. - усунений.
    * * *
    I несов.; сов. - отвест`и
    1) відво́дити, відвести́; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отвращать) відверта́ти, відверну́ти
    2) сад. відса́джувати, відсади́ти
    II несов.
    відводи́ти

    Русско-украинский словарь > отводить

  • 86 переплетать

    переплесть
    1) (наново) переплітати и -літувати, переплести, перевивати, перевити, (о мног.) попереплітати и -літувати, поперевивати що. [Переплела косу, бо погано була заплетена];
    2) что чем - переплітати, переплести, перевивати, перевити, переводити, перевести, (во множ.) попереплітати, поперевивати, попереводити що чим. -сти косу лентой - переплести косу стьожкою (стрічкою). [Он ярочки зелененькі, стежечки по них маленькі перевиті, мов стрічечки (Л. Укр.)]. Он всё -плёл - він усе переплутав (поплутав);
    3) (книгу) оправляти, оправити, опалі[я]турювати, опалі[я]турити, заводити (завести) в оправу, в палі[я]турки. Переплетённый -
    1) переплетений, перевитий. [Мрія переплетена з дійсністю. Коси перевиті червоною стрічкою];
    2) (о книжке) оправлений, оправний.
    * * *
    несов.; сов. - переплест`и
    1) перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти; ( сплетать) спліта́ти, сплести́ и поспліта́ти; (покрывать сетью чего-л.) пересно́вувати, переснува́ти, несов. поснува́ти
    2) (книгу, тетрадь) оправля́ти, опра́вити, перепліта́ти, переплести́ и поперепліта́ти, паліту́рити (несов.)

    Русско-украинский словарь > переплетать

  • 87 песня

    пісня, спів, співанка (ум. пісенька, співаночка). Святочные -сни - святні, святкові пісні. Весенние -сни - веснянки, веснівки. Хороводные -сни - танкові пісні, гаївки, шумки. Петровские -сни - петрівчані пісні, петрівки. Сенокосные -сни - гребовицькі пісні. Жатвенные -сни - зажнивні, обжинкові пісні. Свадебные -сни - весільні пісні. Колыбельные -сни - колискові пісні, котки. Нищенские -сни - жебрацькі пісні, жебранки. Лебединая -сня - лебединий спів. -сня соловья - солов'їний спів. Затягивать, заводить -сню - заводити (завести) пісні. Выводить -сню - виводити, витягати (пісні). Сложить -сню - проложити пісню, скласти пісню. [Проложив їм пісню про царя Наливая (Куліш)]. Всё та же -сня - ще не вся, почну з кінця. Старая -сня - стара казка, це вже ми чули. Это ещё долга -сня - це ще довга пісня буде. Чьим умом живёшь, того и -сенку поёшь - на чиєму возі сидиш, того й пісню співай.
    * * *
    пі́сня; ( словесно-музыкальное произведение) спі́ванка; ( пение) спів, -у, спі́ви

    Русско-украинский словарь > песня

  • 88 плакать

    плакивать плакати за ким, по кому, рюмсати, рюмати, (опис.) сльози ронити, (насмешл.) на кутні сміятися. Громко -ть - ревти, густи. -ть с причитанием - тужити, голосити, заводити по кому. [Тужать діти по матері. Заводить, як по рідній нені]. Много -ть - поплакати за ким. [Що вже поплакала мати за батьком]. Сильно -ть - дуже плакати, ревне плакати, (опис.) сльозами митися (вмиватися), слізьми землю топити. Навзрыд -ть - ридма ридати. Частыми слезами -ть - дрібними (слізьми) вмиватися. Мне хочется -ть - мені плачно, мене сльози розбирають, на сльози мене розбирає, на плач мені збирається. Часто - ть - тонкосльозим бути, киснути, квиснути. Снявши голову, по волосам не -чут - взяв чорт батіг, то хай бере й пужално. Плачущий - плачущий; (прил.) плачливий. [Осталась сама Орися плачуща (Свид.)].
    * * *
    пла́кати; (громко, нараспев) заво́дити; ( хныкать) скі́млити; ( жалобно стоная) квили́ти, проквиля́ти; (с причитаниями; перен.: о музыкальном инструменте) голоси́ти; сли́нити

    \плакать в жиле́тку — перен. пла́катися, бі́дкатися

    Русско-украинский словарь > плакать

  • 89 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 90 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 91 Новщик

    -щица новинник (-ка), -ниця, (редко) новик (-ка), -вичка. [Бач, який новик об'явився! старе хоче ламать, а нове заводити! (Кониськ.)].

    Русско-украинский словарь > Новщик

  • 92 Обрамливать

    обрамлять, обрамить окна обрямовувати, обрямувати, вставляти, вставити рями; (картину) обрямовувати, обрямувати, заводити, завести в рямці, оправляти, оправити; (окаймлять) облямовувати, облямувати. [Невелика борода гарно облямовувала йому обличчя]. Обрамленный - обрямований, заведений у рямці, оправлений, облямований.

    Русско-украинский словарь > Обрамливать

  • 93 contact

    I n контакт, зв'язок
    - cultural contacts культурні контакти/ зв'язки
    - diplomatic contacts дипломатичні зв'язки/ контакти
    - friendly contacts дружні контакти
    - multiplicity of contacts різнобічність/ різноманітність контактів
    - to come into contact with smbd. встановити контакт з кимсь
    - to maintain contacts підтримувати контакти/ зв'язки
    - to promote contacts зміцнювати контакти, сприяти розвитку контактів
    - out of contact не маючи ніякого зв'язку, не будучи зв'язаним
    II v
    1. встановлювати зв'язок, входити в контакт
    2. амер. розм. встановлювати ділові зв'язки, заводити знайомства в товаристві

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > contact

  • 94 mislead

    v (misled)
    1. вводити в оману; обманювати
    2. збивати з пуття; заводити на хибний шлях
    - to mislead public opinion ввести в оману/ обманути громадську думку
    - to mislead smbd. into believing/ thinking that... скласти у когось хибне враження про те, що...

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > mislead

  • 95 nakręcać

    [накрĕцачь]
    v.ndk
    2) накручувати, намотувати, ( namotać)

    Słownik polsko-ukraiński > nakręcać

  • 96 შემოყვანა

    введення; вводити, заводити, уводити

    Грузинсько-український словник > შემოყვანა

  • 97 შეყვანა

    введення; вводити, заводити, уводити

    Грузинсько-український словник > შეყვანა

  • 98 вецер

    вітер
    завести
    заводити

    Білорусько-український словник > вецер

  • 99 igangsætte

    започатковувати, зачинати, починати, розпочинати, задіювати; запускати, заводити

    Dansk-ukrainsk ordbog > igangsætte

  • 100 iværksætte

    започатковувати, зачинати, починати, розпочинати, задіювати; запускати, заводити

    Dansk-ukrainsk ordbog > iværksætte

Страницы

См. также в других словарях:

  • заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …   Український тлумачний словник

  • заводити — [заво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • заводити — ридати [X] …   Толковый украинский словарь

  • заводити — 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заводити 2 дієслово недоконаного виду завивати …   Орфографічний словник української мови

  • заводити — воджу, водиш, Пн. 1. Вести, підводити куди небудь, відводити. 2. Завести механізм годинника, щоб він йшов. 3. Плакати, завивати різними голосами, кричати …   Словник лемківскої говірки

  • заводити — плакати (што так заводиш) …   Лемківський Словничок

  • знайомитися — (заводити знайомство з ким н.), спізнаватися, спізнатися, пізнаватися, пізнатися, спізнавати, спізнати, зазнайомлюватися, зазнайомитися …   Словник синонімів української мови

  • Княжии — Княжий княжии, ая, ое; княжь, я, е прилаг. к князь (1): Тогда при Олзѣ Гориславличи сѣяшется и растяшеть усобицами; погыбашеть жизнь Даждь Божа внука; въ княжихъ крамолахъ вѣци человѣкомь скратишась. 16 17. И пришъдъ Иисусъ въ домъ къняжъ. Остр.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • люди — (1) 1. Подданные: Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше, а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. 36. 1093: И нача (Всеволод) любити смыслъ уных, свѣтъ творя с ними; си же начаша заводити и, негодовати… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • негодовати — НЕГОД|ОВАТИ (50), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1. Испытывать, проявлять негодование, гнев по отношению к кому л., чему л.; роптать, возмущаться: и ерьтикомъ негодова (πρоσоχϑήσας) ЖФСт XII, 126 об.; обаче негодовавъше сами при˫атыихъ ради. (ἀγανανακτήσαντες)… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • диспозиция — и, ж. disposition f., нем. Disposition, пол. dyspozycyja <, лат. dispositio. 1. Распоряжение, усмотрение; воля, власть. Сл. 18. Кго Царского Величества Всемилостивейшей диспозиции и решению представляется <сей пункт договора> . 4. 7.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»