-
61 приниматься
приняться1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].* * *несов.; сов. - прин`яться1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися -
62 пылко
палко, запально, загарливо, яро, гаряче, огненно, з запалом, з завзяттям, завзято, палено. [Хто так палко поцілує в уста гуцулку молоду (Олесь). Душа Ніни Григоровни загарливо жадає швидче помогти недужим (Кониськ.). Почав гаряче цілувати в щоку (Неч.- Лев.). О мати правди і надії! Нагрій ти душі молодії, щоб так огненно, як він сам, твій син святий - заговорили (Федьк.)].* * *нареч.па́лко; га́ряче и гаряче́; з запа́лом, запа́льно, завзя́то, із завзя́ттям -
63 inveigh
v шалено нападати, ганьбити, обмовляти (когось- inveigh against) to inveigh against law палко виступати проти закону- to inveigh against an official палко виступати проти офіційної особи- to inveigh against property завзято виступати проти власності -
64 zawzięcie
[завжіêчє]adv -
65 zaciekle
запекло, завзято -
66 żarliwie
палко; завзято; ревно -
67 илан
післяйм. з М; һавес илан завзято М; пор. бе, биле I, билен, бле, блен, иле II, илен, илең, инен, -нен, пе, пле, плен. -
68 ишчирлен-
ставати працьовитим, завзято братися до роботи СМ, СГ, СК. -
69 кӧтэр-
піднімати, підіймати, підносити, здіймати, підтримувати, тримати на собі; путахлар кӧтэрмей фишне гілки не витримують ваги вишень У; кӧтэр (ип) ат викинь Б, К, СГ; кӧтэринҗе йылдыз піднявши зірочку — випивши СБ; арпа алдлар — эндир кӧтэрмей набрали ячменю — не поміщається на току СБ; йуғары кӧтэр- піднімати вгору П; ӧзӱн кӧтэр- підносити себе П; бостанны энди кӧтэрмед'е т'ерек уже треба збирати баштан СМ; буз халхын кӧтэрий крига витримує людей Б; о хадар чошхун чалай эриф — йӱректэн кӧтэрий до того завзято грає чоловік — до самого серця діймає Г. -
70 ош-чошхун чал-
гарно й завзято грати СЛ. -
71 чошхун
добрий настрій, піднесення, натхнення, завзяття, завзято, азартно, запально ВН, БСЛ; чошхун чал- грати натхненно, запально, з настроєм Г, СЛ; чошхуна щоб його розважити, для його розваги Б, ВН; назлы йарем чошхуна на утіху милій, милому У.
См. также в других словарях:
завзято — 1) Присл. до завзятий 3), 4). 2) присл., рідко. Дуже, сильно … Український тлумачний словник
завзято — [заўз’а/то] присл … Орфоепічний словник української мови
завзято — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ЗАВЗЯТЫЙ — В составе лексики русского литературного языка находится некоторое количество украинизмов и белоруссизмов. Эта родственная примесь до сих пор еще не подвергалась тщательному историко лингвистическому анализу. Разные слои ее не выделены. В… … История слов
видзвонювати — юю, юєш, видзвоня/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/дзвонити, ню, ниш, док. 1) тільки недок., неперех.Дзвонити зі старанністю, завзято, весело або раз у раз, час від часу. 2) перех. Дзвонячи, відтворювати яку небудь мелодію, подавати сигнал і т. ін. 3)… … Український тлумачний словник
доскіпуватися — уюся, уєшся, недок., доскіпа/тися, а/юся, а/єшся, док., розм. 1) Використовувати що небудь як привід для звинувачення, докору і т. ін.; присікуватися. 2) перен. Наполегливо, завзято вивідувати що небудь, дізнаватися про щось; дошукуватися … Український тлумачний словник
завзятець — тця, ч. Той, хто завзято бореться, діє, працює і т. ін … Український тлумачний словник
заповзятися — візьму/ся, ві/зьмешся, док. 1) з інфін.Поставити собі за мету зробити що небудь. 2) з інфін. і без додатка. Розпочати що небудь робити, енергійно взятися до якоїсь справи. || на кого, проти кого, розм. Завзято діяти, намагаючись нашкодити кому… … Український тлумачний словник
затинати — а/ю, а/єш, недок., затну/ти і затя/ти, тну/, тне/ш, док. 1) перех. і без додатка. Ударяти з силою чим небудь гострим, звичайно встромляючи в щось або рубаючи. || Сильно бити кого небудь. •• Затя/ти карб зробити чим небудь гострим зарубку, мітку.… … Український тлумачний словник
мужньо — Присл. до мужній 1); хоробро, завзято … Український тлумачний словник
налягати — а/ю, а/єш, недок., налягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. налі/г, налягла/, налягло/; док. 1) на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого , що небудь. || рідко. Спиратися на що небудь. •• Наляга/ти на но/гу шкутильгати. 2) н … Український тлумачний словник
