-
1 завершить
сов. от завершать -
2 завершить
сов. от завершать -
3 завершить
см. завершать -
4 довершать
-ся, довершить, -ся довершувати, -ся, довершити, -ся, завершити, -ся, дороблювати, -ся, доробити, -ся, докінчати, -ся, докінчити, -ся, доводити (довести), -ся до кінця. (Срв. Завершить). [Довершилась України кривда стара, нам пора для України жить (Франко). Кілька книжок з української історії доробили діло (Грінч.)]. Довершённый - довершений, докінчений, викінчений, дороблений, доведений до кінця, до краю.* * *несов.; сов. - доверш`итьдове́ршувати, доверши́ти; сов. докона́ти -
5 завершать
-ся, завершить, -ся завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довершувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довершена форма в поезії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений.* * *несов.; сов. - заверш`итьзаве́ршувати, заверши́ти и мног. позаве́ршувати, виве́ршувати, ви́вершити и мног. повиве́ршувати; сов. поверши́ти -
6 оканчивать
окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.* * *несов.; сов. - ок`ончитькінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити -
7 повершить
за[по]вершити, закінчити, кінчити, викінчити що. Срв. Завершить, Кончить. - шить дом (сделать кровлю), стог - вивершити хату, стіжок.* * *диал.поверши́ти
См. также в других словарях:
завершить — карьеру • существование / создание, окончание завершить работу • действие, окончание завершить создание • действие, окончание завершить строительство • действие, окончание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
завершить — Завершить, есть целый ряд глаголов, на которых паразитируют наречия. Мы говорим «паразитируют», потому что их никчемное существование при этих глаголах иначе и не назовешь. Ведь согласно словарям русского языка глагол завершить означает «довести… … Словарь ошибок русского языка
ЗАВЕРШИТЬ — ЗАВЕРШИТЬ, завершу, завершишь, совер. (к завершать), что или что чем (книжн. ритор.). Закончить (какое нибудь большое дело). Завершить войну. Завершить пятилетку. Он завершил свои труды новым открытием. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 … Толковый словарь Ушакова
завершить — (за)кончить, (д)окончить, довершить, увенчать. Ant. начать Словарь русских синонимов. завершить 1. см. увенчать. 2. см. кончить … Словарь синонимов
ЗАВЕРШИТЬ — ЗАВЕРШИТЬ, шу, шишь; шённый ( ён, ена); совер., что. Закончить, окончить. Успешно з. сев. З. праздник концертом. | несовер. завершать, аю, аешь. Завершающий этап. | сущ. завершение, я, ср. • В завершение чего, предл. с род. после и под конец чего … Толковый словарь Ожегова
завершить — шу/, ши/шь, ша/т, сов.; заверша/ть, нсв. 1) (что) Закончить какое л. сооружение, заделав его верх. Завершить скирду. 2) (что) Закончить какие л. крупные дела, выполнить все намеченное. Завершить научное исследование. Завершить строительство… … Популярный словарь русского языка
завершить — что чем. Завершить роман эпилогом. Герасима по всем городам и уездам будто бы разыскивали... но так как нигде не нашли, то и завершили дело тем, что зачислили Герасима Чубалова без вести пропавшим (Мельников Печерский) … Словарь управления
завершить — ▲ осуществить ↑ полностью < > начать действие кончить (# ремонт). закончить. закончить с кем чем. окончить. покончить. докончить. разг: разделаться. развязаться. завершить. довершить. доделать. добить (прост). дорисовать. доиграть.… … Идеографический словарь русского языка
завершить дистанцию — [Департамент лингвистических услуг Оргкомитета «Сочи 2014». Глоссарий терминов] EN Тематики спорт (общая терминология) EN cover the distance … Справочник технического переводчика
Завершить — сов. перех. см. завершать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
завершить — завершить, завершу, завершим, завершишь, завершите, завершит, завершат, заверша, завершил, завершила, завершило, завершили, заверши, завершите, завершивший, завершившая, завершившее, завершившие, завершившего, завершившей, завершившего,… … Формы слов
