-
1 традиція
ТРАДИЦІЯ - поняття, що визначає різноманітні форми впливу минулого на сучасне й майбутнє. Вирізняють, зокрема, соціокультурні форми традиції - звичай, стереотип, ритуал, обряд, які притаманні суспільним стосункам від часів виникнення суспільства. Як філософсько-методологічна проблема Т. постала у добу Нового часу (Декарт, Бекон, Гоббс). Проте лише Монтеск'є та пізніше Гегель чітко окреслили два важливих для філософського розуміння питання: про ставлення до минулого та про буттєву залежність людини від минулого. У сучасній філософії Т. розглядається як проблема доцільності використання досвіду минулого в інноваційних процесах сучасного та як проблема впливу соціокультурних та індивідуальних форм минулого на формування людського досвіду. Онтологічний підхід до Т. найбільш фундаментально розроблений у філософії Гуссерля, Гайдеггера. Зокрема, Гуссерль визначає традицію як буттєву єдність часу та здійснення майбутнього на основі постійного осучаснення минулого. В межах соціальної та екзистенційної антропології розглядаються питання щодо ролі традиції в конституюванні соціокультурних та етнічних груп, впливу міфологізованих виявів минулого на розвиток сучасної культури, значення традиції у формуванні світоглядних цінностей та переконань. -
2 традиція
anâne, adet; перетворюватися на традицію – adet olmaq; згідно традиції – adeti üzre, adetke köre, adetince, adet mücibi -
3 традиційний
traditional; conventional -
4 традиція
-
5 традиційна етика
-
6 традиційна мораль
conventional morality, traditional moralityУкраїнсько-англійський юридичний словник > традиційна мораль
-
7 традиційне право
-
8 традиційне сімейне право
Українсько-англійський юридичний словник > традиційне сімейне право
-
9 традиційне тлумачення
Українсько-англійський юридичний словник > традиційне тлумачення
-
10 традиційний
conventional, conservative, traditional -
11 традиційний шлюб
-
12 традиційні цінності
conservative values, traditional valuesУкраїнсько-англійський юридичний словник > традиційні цінності
-
13 традиційність
conventionalismty, traditionalism -
14 традиціоналіст
-
15 традиціоналістський
Українсько-англійський юридичний словник > традиціоналістський
-
16 традиція
heritage, manual delivery -
17 традиція кривавої ворожнечі
Українсько-англійський юридичний словник > традиція кривавої ворожнечі
-
18 традиційні назви
множ.Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > традиційні назви
-
19 традиційно
-
20 традиціоналіст
См. также в других словарях:
традиціоналістка — іменник жіночого роду, істота традиціоналістка іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
традиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
традиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
традиціоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
традиціоналіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
традиціоналістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиціоналістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиційний — а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. || Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний. || Який відбувається за встановленою традицією, якого влаштовують за прийнятим… … Український тлумачний словник
традиціоналістський — а, е. Властивий традиціоналістові, прихильникам традиціоналізму. Традиціоналістські концепції … Український тлумачний словник
традиційність — ності, ж. Властивість за знач. традиційний. Традиційність обряду. || Наслідування попередніх зразків … Український тлумачний словник