-
1 возз'єднаний
-
2 з'єднаний
соединённый; свя́занный; сплочённый; сочленённый -
3 об'єднаний
объединённый; соединённый; сплочённый -
4 під'єднаний
-
5 поєднаний
соединённый; объединённый; совокуплённый; совмещённый; свя́занный -
6 приєднаний
присоединённый; подсоединённый; приобщённый -
7 роз'єднаний
разъединённый, разобщённый; разделённый; разро́зненный
См. также в других словарях:
з'єднаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до з єднати. 2) у знач. прикм. Об єднаний, спільний … Український тлумачний словник
від'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
возз'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
з'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
об'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
переєднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поєднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
приєднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роз'єднаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
від'єднаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до від єднати … Український тлумачний словник
возз'єднаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до возз єднати. || возз є/днано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник