-
1 простір і час
ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів. -
2 простір і час соціальний
ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.Філософський енциклопедичний словник > простір і час соціальний
-
3 простёгивать
простегать1) (одеяло, подкладку) штапувати, виштапувати, стьобати, простьобувати, простьобати;2) (одежду) вибивати, вибити, (о мн.) повибивати;3) простёгивать, простегнуть (пуговицу, запонку) - просмикувати, просмикнути (ґудзика, шпоньку у петельку), простібати, простебнути. Простёганный - виштапуваний, штапований, простьобаний, стьобаний; вибитий. Простёгнутый - просмикнутий, простібнутий.* * *несов.; сов. - простег`атьпростьо́бувати, простьоба́ти, несов. постьоба́ти -
4 простёгиваться
простегаться штапуватися, виштапуватися, бути виштапуваним, простьобуватися, простьобатися, бути простьобаним. -ваться, простегнуться - просмикуватися, просмикнутися, бути просмикнутим (у петельку, в застіжку), простібатися, простебнутися, бути простібнутим.* * *простьо́буватися -
5 простёгивать
техн., несов. простёгивать, сов. простега́тьпростьо́бувати, простьоба́ти -
6 простёгивать
техн., несов. простёгивать, сов. простега́тьпростьо́бувати, простьоба́ти -
7 простёгивание
1) (одеяла, подкладки) штапування, простьобування, (одежды) вибивання;2) (пуговицы, запонки) просмикування (в петельку, в застіжку), простібання (ґудзика, шпоньки).* * *простьо́бування -
8 простёжка
см. Простёгивание.* * *простьо́бування, простьо́баний -
9 простір соціальний
-
10 простір
див. простір і час -
11 простёганный
техн.простьо́баний -
12 простёгивание
техн.простьо́бування -
13 простёжка
техн.простьо́бання, (неоконч. д. - ещё) простьо́бування -
14 простёганный
техн.простьо́баний -
15 простёгивание
техн.простьо́бування -
16 простёжка
техн.простьо́бання, (неоконч. д. - ещё) простьо́бування -
17 простій
техн. просто́й -
18 простійний
техн. просто́йный -
19 простінковий
техн. просте́ночный -
20 простінок
техн. просте́нок
См. также в других словарях:
простёртый — простёртый, простёртая, простёртое, простёртые, простёртого, простёртой, простёртого, простёртых, простёртому, простёртой, простёртому, простёртым, простёртый, простёртую, простёртое, простёртые, простёртого, простёртую, простёртое, простёртых,… … Формы слов
простёжка — простёжка, простёжки, простёжки, простёжек, простёжке, простёжкам, простёжку, простёжки, простёжкой, простёжкою, простёжками, простёжке, простёжках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПРОСТ Ален — (полн. Ален Мари Паскаль Прост, Prost) (р. 24 февраля 1955, Сен Шамон, деп. Луара), французский спортсмен (автомобильные гонки (см. АВТОМОБИЛЬНЫЙ СПОРТ)), чемпион мира в Формуле 1 (см. ФОРМУЛА 1 (автомобильная)) (1985, 1986, 1989, 1993). С 1973… … Энциклопедический словарь
ПРОСТЁГАННЫЙ — ПРОСТЁГАННЫЙ, простёганная, простёганное; простёган, простёгана, простёгано (спец.). прич. страд. прош. вр. от простегать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁРТЫЙ — ПРОСТЁРТЫЙ, простёртая, простёртое; простёрт, простёрта, простёрто (книжн.). прич. страд. прош. вр. от простереть. Простертые руки. «Кругом простерта мгла густая.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁГИВАТЬ — ПРОСТЁГИВАТЬ, простёгиваю, простёгиваешь (спец.). несовер. к простегать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁГИВАТЬСЯ — ПРОСТЁГИВАТЬСЯ, простёгиваюсь, простёгиваешься, несовер. (спец.). страд. к простегивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁЖКА — ПРОСТЁЖКА, простёжки, мн. нет, жен. (спец.). Действие по гл. простегать простегивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Прост, как правда — Из очерка «В. И. Ленин» (первая публ. 1924) Максима Горького (псевдоним Алексея Максимовича Пешкова, 1868 1936): «Осенью 18 го года я спросил дмитровского рабочего Дмитрия Павловича, какова, на его взгляд, самая резкая черта Ленина? Простота.… … Словарь крылатых слов и выражений
Прост — Прост: Прост, Ален известный французский гонщик Формулы 1. Прост бывшая команда Формулы 1 … Википедия
Прост как правда — Из очерка «В. И. Ленин» (первая публ. 1924) Максима Горького (псевдоним Алексея Максимовича Пешкова, 1868 1936): «Осенью 18 го года я спросил дмитровского рабочего Дмитрия Павловича, какова, на его взгляд, самая резкая черта Ленина? Простота.… … Словарь крылатых слов и выражений
