журавель

n; зоол.

1) вимітання, підмітання

2) сажотрус; бруднуля; підмітальник вулиць; cл. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку

3) негідник; темна особа

4) pl сміття

5) плин; безперестанний рух

6) ковзання

7) розмах; змах ( коси)

8) розмах; діапазон; охоплюваний поглядом простір, горизонт, кругозір; простір

9) коло; охват

10) вигин; поворот

11) довге весло

12) журавель ( колодязя)

13) повна перемога; кapт. виграш

14) див. sweepstake

15) настання, стрімке; дії авіації по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

16) пошук (літака, корабля); мop. тралення

17) мop. трал

18) крило вітряного двигуна

19) метал. шаблон ( для формування без моделі)

20) елк. розгортка

21) aв. стрілоподібність ( крила)

1) мести, підмітати; прочищати

2) вiйcьк. "прочісувати", вести розвідку; вести пошук зниклого літака

3) мop. тралити

4) згрібати, змітати ( у купу); збирати

5) змітати, змахувати; знищувати, змітати ( вогнем)

6) нестися, мчати, рватися (sweep along, sweep over)

7) нести, мчати; захоплювати ( читачів)

8) тягти, волочити

9) ходити, рухатися величаво

10) охопити; опанувати

11) охоплювати; оглядати ( поглядом)

12) гнути в дугу; згинати

13) креслити, накреслювати

14) простягатися, сягати, тягтися; волочитися, тягтися

15) торкатися, проводити ( рукою); пoeт. торкатися пальцями струн ( музичного інструмента)

16) cпopт. виграти; отримати повну перемогу, досягти повного успіху

17) гребти довгим веслом; гребти широкими змахами

18) вiйcьк. обстрілювати, прострілювати ( to sweep with fire); вести вогонь з розсіюванням по фронту; aв. вести дії по знищенню вигідних цілей, літаків супротивника

19) метал. формувати за допомогою шаблона

20) елк. робити розгортку

1) сильний удар

2) той, хто завдає сильного удару ( у спорті)

3) тex. коловорот; коромисло; важіль

4) журавель ( колодязя)

5) конюх, грум

1) ударяти, бити з силою

2) красти

3) багато е жадібно пити, випивати залпом

1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);

2) см. Бабушка;

3) (вообще женщина) жінка, баба;

4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;

5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;

6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;

7) (у колодца) журавель (р. -вля);

8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.

* * *

1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця

2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́

3) ( о мужчине) ба́ба

4) диал. см. бабушка

1) середина, нутро;

2) (мн.) внутренности - унутрості, нутрощі, требухи, требух; (преимущ. брюшные) тельбухи, (тельбух), кельбух, утрібка, утробина, скиндеї, бандури, бебехи, бельбахи (бельбухи). [Сто чортів тобі в бебехи]. Грудные внутренности - легкуша, (у птиц) журавель, (у насекомых) кашка. Внутренность дыни (фамильяр.) - жабуриння. Повредить, отбить внутренности - відбити (повідбивати) внутрості, (бранно) надсадити, надірвати, відбити бебехи, печінки, випустити бандури.

* * *

1) вну́трішність, -ності, сере́дина; нутро́, ну́трощі, -щів

2)

грудн. внутр.) журавель (р. -вля), легкуша (р. -ші).

* * *

довгоногий, довгоп'ятий, цибатий, цибанястий [Цибатий, як журавель], гомілатий, и голінатий (галицк.); довгоніг (р. -нога), цибань (р. -ня), цибатень (р. -тня).

* * *

1) (орудие пытки) диба, тортурна колода;

2) (козлы, леса для подъёма тяжести, а также приспособление у колодезя) журавель (р. -вля). Дыбы (м. ч.) - кайдани, диби (ум. дибиці), скрипиці. [Ой на руки - диби, на ноги - дибиці, оце-ж тобі, джиґуне, гарні молодиці. Що на руках кайдани, на ногах скрипиці (Пісня)].

* * *

1) ист. диба́, коло́да

2) ( столб у колодезного журавля) диал. соха́

1) зи[і]мівля (-влі) (и ср. р.); см. Зимование. [Учора пароход став на зимівлю (Кониськ.). Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю» (Рудч.)]:

2) (поздняя дыня) зимівка;

3) зимове яблуко, зимниця (Греб.).

* * *

1) зимі́вля; ( зимование) зимува́ння

2) ( помещение) зимо́вище, зимо́висько; диал. зима́рка

3) (деревья, дающие поздние плоды, их плоды) зимни́ця

1) коромисло, (редко) коромисел (-сла), (гал.) весло. -сло водоносное - коромисло. -сло весов - вагове коромисло, коромисло у вазі, бугай (-гая) (Сл. Ум.). -сло колодца - см. Журавель 2. -сло колокола - коромисло в дзвоні. Дым -слом - гармидер (-ру), буча. Поднять весь дом -слом - збити (зняти, зчинити, скоїти) бучу (ґвалт, веремію, шарварок), справити гармидер. Пошёл дым -слом - зчинилася (збилася, знялася, скоїлася) буча (веремія, содома), піднявся гармидер;

2) см. Стрекоза.

* * *

1) коро́мисло; диал. весло

2) ( колодезный журавль) диал. жураве́ль, -вля́

3) энтом. коро́мисло

1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];

2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);

3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);

4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);

5) (виселица) шибениця;

6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);

7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);

8) (в шахте) розпірка;

9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.

* * *

1) ( для хромых) ми́лиця, ко́стур, увел. костуря́ка; диал. ку́ля

2) ( посох) ко́стур

3) (гвоздь, стержень) бретна́ль, -ля

1) (для спуска жидкости) крант (-та), крент. [Відкрутити кранта в самоварі (Васильч.)]. Кран водопроводный - водогінний крант. Кран воздушный - повітряний крант. Кран гидравлический - гідравлічний крант. Запорный кран - запірний крант. Питательный кран - живильний крант. Пожарный кран - пожежний крант. Предохранительный кран - запобіжний крант;

2) (подъёмный) здійма, звід (р. зводу), лисиця. Грузовой кран - вантажна здійма. Мостовой кран - мостовий звід. Подвижной кран - звід рухомий. Колодезный кран - журавель (-вля).

* * *

1) (зверь) лисиця, лис, (редко) лиса. [Зна, де вовк, а де лисиця (Номис). У вічі як лис, а за-очі, як біс (Номис)]. -сиц драть - вчорашнім ходити, блювати, ригати. Не сули -цу в год, а дай в рот - краща синиця в жмені, як журавель у небі. У -цы хвост долог, а на свой не сядет - чужими крилами не літай; п'яний, а в огонь не полізе;

2) (в телеге) підтоки (- ток).

* * *

1) лиси́ця; ( самец) лис

2) см. лиса 2)

наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`ить

1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш

2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що)

1) (человек или животное со скрытым внутри семенным ядром) нутряк (-ка), (редко) нутр (-ра). [Жеребець-нутряк (Манж.)];

2) (нутровая болезнь у лошадей) нутре[я]ниця, нутрець (-ця);

3) (глиста) нутриця, глист (-та, м. р.) и глиста (-ти, ж. р.), глистюк (-ка);

4) (червь) червак-домонтар (-ря) гробак-домонтар, (диал.) робак, (зап.) хробак (-ка) (плодовий, овочевий);

5) журавель (-вля), гусак (-ка), легкуша; см. I. Ливер.

* * *

1) ( болезнь) нутре́ць, -ця́

2) (больное животное) нутря́к, -а

-ся, перестоять, -ся перестоювати, -ся, перестояти кого, що, -ся. [Борщ перестояв і скис. Грушки перестояли на дереві - стали, як картопля. Перестояти дощ під повіткою. Журавель усіх перестоїть. Недобра страва, як поперестоюється в печі]. Перестоявшийся, перестоялый - перестояний. -ялый (напиток, овощи) - перестій (- стою).

* * *

несов.; сов. - пересто`ять

перешагнуть переступати, переступити и переступнути, (широким шагом) пересягувати, пересягнути, перецибнути. -нуть через порог - переступити (через) поріг. [Вашого порогу ніколи не переступлю]. -нуть через ручей, через ров - пересягнути (перецибнути (через) струмок, (через) рівчак. [Василь цибатий як журавель - хоч який тин високий, перецибне].

* * *

несов.; сов. - перешагн`уть

1) переступа́ти, переступи́ти

2) ( временной и пространственный рубеж) пересяга́ти, пересягну́ти; ( количественный рубеж) переви́щувати, переви́щити