Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

житься

  • 1 ёжиться

    їжитися, щулитися, кулитися, немжитися, знітитися (сов.). [Щулився в закутку. Кулилася, тремтіла од дотику холодного повітря (Коц.). Немжаться баби, що холодно в хаті].
    * * *
    1) щу́литися, ї́житися, ку́литися, ску́люватися; ( морщиться) мо́рщитися
    2) перен. м'я́тися, ні́титися; му́лятися, му́литися

    Русско-украинский словарь > ёжиться

  • 2 житься

    безл. житися, матися, вестися, поводитися. Как живётся? - як живете? Як ся маєте? Як вам ведеться, поводиться? [Як вам поводиться в новій оселі?].
    * * *
    безл.
    жи́тися (живе́ться); вести́ся (веде́ться), пово́дитися, -диться

    как вам живётся? — як вам живеться (веде́ться, пово́диться)?

    Русско-украинский словарь > житься

  • 3 заёжиться

    1) почати щулитися (скулитися);
    2) почати настовбурчуватися.
    * * *
    1) поча́ти щу́литися (їжитися, ку́литися), защу́литися
    2) перен. зам'я́тися, -мну́ся, -мне́шся, поча́ти м'я́тися; поча́ти му́лятися (му́литися)

    Русско-украинский словарь > заёжиться

  • 4 искорёжиться

    Русско-украинский словарь > искорёжиться

  • 5 корёжиться

    1) (от боли) корчитися, крутитися, викручуватися;
    2) (вертеться) вихилятися, викручуватися, ламатися.
    * * *
    1) трощи́тися; жоло́битися
    2) ко́рчитися, судо́митися, скру́чуватися

    Русско-украинский словарь > корёжиться

  • 6 обнадёжиться

    Русско-украинский словарь > обнадёжиться

  • 7 поёжиться

    1) пощу́литися, поску́люватися, поку́литися; ( поморщиться) помо́рщитися
    2) перен. пом'я́тися, пому́лятися

    Русско-украинский словарь > поёжиться

  • 8 покорёжиться

    покрути́тися; пожоло́бити; покриви́тися; поні́вечитися

    Русско-украинский словарь > покорёжиться

  • 9 скорёжиться

    1) скрути́тися (скру́титься) и мног. покрути́тися; покриви́тися, -кри́виться; зжоло́битися, -биться, пожоло́битися; скоцю́рбитися, -биться
    2) (скорчиться) ско́рчитися и мног. поко́рчитися и поско́рчуватися, -чується; скоцю́рбитися

    Русско-украинский словарь > скорёжиться

  • 10 съёжиться

    Русско-украинский словарь > съёжиться

  • 11 отваживаться

    -житься на что важитися, зважуватися, зважитися, відважуватися, відважитися, наважуватися, наважитися, поважитися на що. [Хто-б-же на таке діло страшне зважився?]. -жился на поездку в неприятельскую страну - зважився поїхати у ворожу країну. -ться на всё, рискуя всем - зважитися на все, пуститися на відчай божий, на відчай душі.
    * * *
    I несов.; сов. - отв`адиться
    відна́джуватися, відна́дитися, відва́джуватися, відва́дитися; ( отучиваться) віду́чуватися, відучи́тися
    II несов.; сов. - отв`ажиться
    зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, відва́жуватися, відва́житися, ва́житися, пова́житися; ( осмеливаться) насмі́люватися, насмі́литися, осмі́люватися и осміля́тися, осмі́литися

    Русско-украинский словарь > отваживаться

  • 12 Отбаживаться

    -житься відбожуватися, відбожитися від чого.

    Русско-украинский словарь > Отбаживаться

  • 13 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

  • 14 жаться

    (жмусь, жмутся)
    I. 1) (тесниться, прижиматься, толпиться, льнуть) тискатися, тиснутися, тулитися до кого-чого, під чим, під що, куди, горнутися куди, до кого, (только о толпе) тіснитися. [Тиснуться, як до дари в церкві. Переполохані панянки тулилися по кутках. До чужої голубоньки не тулись. Скрізь по-під стінами тулилися канапки. На зборні все було повно: свити так тісно тулилися до свит, що мокра одежа аж парувала (Коц.). В сінях юрба, душачись до млости, дала панам широку дорогу. Хто стояв - у куток горнувсь (М. Вовч.)];
    2) (ёжиться) їжитися, щулитися, немжитися, кулитися. См. Ёжиться, (выжиматься) - душитися, чавитися; (заминаться) мулятися, мулитися, м'ятися. [Кажи, не муляйся (не мнися)];
    3) (скупиться) скупитися, труситися, (провинц.) ніцитися. [Над кожною копійкою труситься].
    II. Жаться (жнётся, жнутся) - жатися (жнеться, жнуться). [Колосся жнеться. Як вам жнеться?].
    * * *
    I
    1) ( тесниться) ти́снутися, тули́тися, -лю́ся, -лишся
    2) ( ёжиться) щу́литися, ку́литися; ( чувствуя неловкость) ні́титися (нічуся, ні́тишся); ( мяться) м'я́тися (мну́ся, мне́шся), му́лятися, му́литися
    3) (льнуть, прижиматься) тули́тися, горну́тися, -ну́ся, -нешся
    4) ( скупиться) обме́жувати (-жу́ю, -жу́єш) себе, скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся
    5) страд. ти́снутися, стиска́тися, сти́скуватися, -кується
    II
    жа́тися (жне́ться)

    Русско-украинский словарь > жаться

  • 15 обнадёживаться

    обнадёжиться
    1) убезпечатися, убезпечитися;
    2) (полагаться на что-л.) - см. Полагаться.
    * * *
    несов.; сов. - обнадёжиться
    1) наді́ятися, понаді́ятися, несов. сподіва́тися
    2) строит. (несов.) запевня́тися; підбадьо́рюватися

    Русско-украинский словарь > обнадёживаться

  • 16 множитися

    мно́житься, умножа́ться

    Українсько-російський політехнічний словник > множитися

  • 17 высыхать

    высохнуть висихати, сох(ну)ти, схнути, посохнути, посхти, посхнути, (о мног. повсихати), висхнути, усохнути, просихати, просохнути, просхнути; (о болоте) дрягнути (гал.); высохнуть и съёжиться - зсушитися, зсохтися. Высохший - висхлий, посохлий, просохлий, зсохлий, усохлий. Высохший и жесткий (о коже) - коржавий. Высохшее болото - болотище. Высыхающий, не высыхающий - схнучий, несхнучий. См. Высушиваться.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысохнуть
    висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти и ви́схнути и мног. повисиха́ти и посо́хнути; ( о растениях) усиха́ти, усо́хнути и усо́хти и мног. повсиха́ти

    Русско-украинский словарь > высыхать

  • 18 дыбиться

    1) (становиться дыбом, подыматься) дибитися [Волосся почало дибитися], ставати дибом, стовбурчати, насто(в)бурчуватися, настовпужуватися, їжитися [З жаху їжиться волос (Фр.)], лізти догори; сов. в. - стати дибом (дубом), на[за]стовбурчитися, настовпужитися, наїжитися, полізти догори. [Волосся полізло догори];
    2) (становиться на дыбы) ставати цапа, цапки, дуба, гопки, диба, горою (см. Дыбы) [Кінь цапа (гопки) стає = конь дыбится). Бодай йому кінь горою став!], (специальнее о лошади) спинатися, зводитися, сов. - зіп'ястися (зіпнутися, сп'ястися), звестися.
    * * *
    ди́битися и диби́тися, става́ти ди́бом (ди́бки, ди́ба); ( о лошади) спина́тися, зво́дитися [на ди́бки, на диби́]

    Русско-украинский словарь > дыбиться

  • 19 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 20 излёживаться

    излежаться
    1) (о вещах) злежуватися, злежатися. [Довго не брала хустки з скрині, а вона й злежалася (Остерщ.)]. Излежавшийся - злежаний;
    2) (о человеке) ледащіти, зледащіти, розледащіти, розлінуватися, розлежатися, на лежня повернутися; срвн. Облениться.
    * * *
    несов.; сов. - излеж`аться
    ( залёживаться) зале́жуватися, -жується, зале́жатися, -житься; ( слёживаться) зле́жуватися, злежа́тися

    Русско-украинский словарь > излёживаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЁЖИТЬСЯ — ЁЖИТЬСЯ, ёжусь, ёжишься; несовер. Сутулясь, сжиматься всем телом (от холода, стеснения). | совер. съёжиться, съёжусь, съёжишься. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЁЖИТЬСЯ — ЁЖИТЬСЯ, ёжусь, ёжишься, несовер. 1. Пожиматься, сжиматься всем телом, сутулясь и прижимая руки (об инстинктивном движении испытывающего холод). На улице тепло, а ты всё ежишься. 2. перен. Стесняться, мяться, быть в нерешительности (разг.). Он… …   Толковый словарь Ушакова

  • ёжиться — ёжиться, ёжусь, ёжишься …   Русское словесное ударение

  • ЖИТЬСЯ — ЖИТЬСЯ, живётся, жилось, безл., несовер., кому чему с нареч. (разг.). О наличии каких нибудь условий жизни. Ему жилось хорошо. «Кому живется весело, вольготно на Руси.» Некрасов. || с отриц. Нет подходящих условий для жизни, не хочется, не… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖИТЬСЯ — ЖИТЬСЯ, живётся; безл.; несовер., кому (разг.). 1. с нареч. О наличии тех или иных условий жизни. Как вам живётся? Живи как живётся, а не как хочется (стар. посл.). 2. кому, с отриц. Не хочется или не нравится где н. жить. Ему не живётся на одном …   Толковый словарь Ожегова

  • ёжиться — ёжиться, ёжусь, ёжимся, ёжишься, ёжитесь, ёжится, ёжатся, ёжась, ёжился, ёжилась, ёжилось, ёжились, ёжься, ёжьтесь, ёжащийся, ёжащаяся, ёжащееся, ёжащиеся, ёжащегося, ёжащейся, ёжащегося, ёжащихся, ёжащемуся, ёжащейся, ёжащемуся, ёжащимся,… …   Формы слов

  • ёжиться — ёжиться, ёжусь, ёжится …   Русский орфографический словарь

  • житься — см. жить 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • житься — житься, 1 е и 2 е л. не употр., живётся; прош. жилось (не рекомендуется жилось), безл …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ёжиться — ёжусь, ёжишься; нсв. 1) (св. съёжиться) Сжиматься, съёживаться всем телом (от холода, болезни т.п.) ёжиться от холода. Она зябко ёжится. Ёжится и вздрагивает всем телом. 2) разг. Стесняться, дичиться; испытывать колебания, быть в нерешительности …   Словарь многих выражений

  • ёжиться — СЪЁЖИВАТЬСЯ и ЁЖИТЬСЯ, несов. (сов. съёжиться, от чего и без доп. Сжиматься (сжаться) всем телом в комок, тесно прижав к себе согнутые руки и ноги (о человеке, животном), обычно от холода, стеснения, болезни и т.п. [impf. coll. to cower (down),… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»