-
1 живущий
живу́чий -
2 живительный
живущий, живлющий, оживний, відживний. [Мов живущою водою душу окропила (Шевч.). Віє живуща прохолода. Повіяло відживним духом революції].* * *живлю́щий, живлю́чий, живущий, живода́йний, живи́льний; ( целительный) цілю́щий; (оживляющий, бодрящий) оживни́й, відживни́й\живительныйая вла́га — ( водка) шутл. ада́мові слі́зки, живи́ця; окови́та, -ої
-
3 живучий
живущий живучий, живущий. [Живучий як кішка. Живуща вона: чоловік так б'є, що водою відливають, а отже й досі не вбив].* * *живу́чий -
4 живой
I. см. Жив.II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].* * *живи́й; живу́щийв \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
\живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
-
5 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
6 недолговечный
недовговічний (преимущ. живущий недолго) недовговікий, (только живущий недолго) слабовікий. [Серце розцвіталося, як квітка папороти, недовговічним цвітом (Коцюб.). Знайшлася дитинка, та таке-ж воно слабе та недовговічне було (Звин.). Недовговіка ця сварка: загризлись трохи та й помиряться (Звин.). Дитина ця слабовіка: хто зна, чи виживе (Звин.)]. Быть -ным - бути недовговічним и т. п., коротко жити, мати короткий вік.* * *недовгові́чний; ( недолговременный) недовгоча́сний; ( непрочный) неміцни́й, нетривки́й -
7 отшельник
-ца (пустынник) пустельник, -ця, пустинник, -ця; (живущий в пещере) печерник; (живущий в уединении, замкнуто) самітник, -ця, відлюдок, відлюдник, -ниця, відлюдько, безлюдько, безлюдниця, безлюдень (-дня).* * *1) церк. пусте́льник, пусти́нник, самі́тник, само́тник -
8 пансионер
-ка1) (живущий на полном пансионе) пансіонер, -ка;2) (живущий в общежитии при школе) бурсак, -ачка;3) (воспитанник пансиона) пансіонер, -ка.* * *пансіоне́р -
9 водный
гидр., техн., физ.( относящийся к водному делу) во́дний; (образуемый водой; живущий, растущий в воде - обычно) водяни́й; ( обильный водой) во́дяний -
10 водный
гидр., техн., физ.( относящийся к водному делу) во́дний; (образуемый водой; живущий, растущий в воде - обычно) водяни́й; ( обильный водой) во́дяний -
11 водяний
I в`одянийгидр.; техн.; физ. во́дный ( обильный водой)II водян`ийгидр.; техн.; физ. во́дный (образуемый водой; живущий, растущий в воде - обычно), водяно́й -
12 безземельный
безземельний, безґрунтий; (крестьянин, живущий в чужой избе) підсусідок, соб. - підсусіддя.* * *безземе́льний -
13 бор
хвойный лес) бір (р. бору), боровина. Борок - борочок, борик. Живущий в бору - боровик. Сыр-бор загорелся - зчинився гармидер.* * *I( хвойный лес) бір, род. п. бо́ру; сосня́кII хим.бор, -уIII( сверло) биол. бор, све́рдел, све́рдлоIV бот.прося́нка -
14 водный
водяний. [Відбивалися бескеди в лоні водянім долини (Черняв.)]. -ный путь - водяний шлях. -ный раствор - водяний розчин. -ное стекло - водяне с[ш]кло.* * *во́дний; (образуемый водой; живущий и растущий в воде) водяни́й; ( обильный водой) водяни́йво́дная ста́нция — во́дна ста́нція
во́дная эне́ргия — водяна́ (во́дна) ене́ргія
во́дное простра́нство — водяни́й (во́дний) простір
во́дные гре́бни — водяні́ (во́дні) гре́бені
-
15 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́ -
16 гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *1) гора́в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру
в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)
2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява -
17 далеко
далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].* * *тж. далёко; нареч.далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть\далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за
-
18 дорога
1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!* * *доро́га; ( путь) шлях, -удать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́
-
19 жизненный
життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].* * *життє́вий, життьови́й -
20 жизнеспособный
життєздатний, живущий. [Дитятко вродилося живуще аж надто (Куліш)].* * *життєзда́тний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
живущий — подаянием, занимающийся нищенством. Плелись нищие, калеки, уроды, садиться на паперти. А. Н. Толстой. 3. Прил. к сущ. нищий (см. знач.). Нищий народ на паперти говорил осторожно. А. Н. Толстой. Нищий духом смиренный, лишенный гордости (взято из… … Толковый словарь Ушакова
живущий — теснящийся, кормящийся, жительствующий, бредящий, обитающий, сношающийся, трахающийся, проживающий, имеющийся, интересующийся, встречающийся, греховодящий, любящийся, горящий, держащийся, водящийся, поживающий, зависающий, населяющий, скрипящий,… … Словарь синонимов
живущий под забором — бродячий, подзаборный, бездомный Словарь русских синонимов. живущий под забором прил., кол во синонимов: 3 • бездомный (31) • … Словарь синонимов
живущий милостыней — прил., кол во синонимов: 2 • живущий подаянием (2) • нищий (94) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий на чужой счет — прил., кол во синонимов: 2 • живущий за чужой счет (1) • захребетный (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий вне семьи — прил., кол во синонимов: 2 • живущий отдельно (2) • одинокий (59) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий подаянием — прил., кол во синонимов: 2 • живущий милостыней (2) • нищий (94) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий отдельно — прил., кол во синонимов: 2 • живущий вне семьи (2) • одинокий (59) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий за чужой счет — прил., кол во синонимов: 1 • живущий на чужой счет (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий честно — прил., кол во синонимов: 1 • идущий прямой дорогой (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
живущий в земле — прил., кол во синонимов: 1 • земляной (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов