жағаны+түсіру

знах. відм. займ. у його ВН, СБ, СМ.

(на письмі

ани) де Г, СГ, М; ани хойун боғазлайалым? де вівця, щоб нам зарізати? Г; ани булунан? де той, кого знайшли? де знайдений? Г.

ану, гей Г, СЛ, СГ, СК; аны варын, т'есин, т'етитир ону да ану, підіть, нехай прийде, приведіть і його також Г; аны халх ану вставай СГС.

род. відм. займ. о, у його СБ; аның йыры його пісня СБ; аның сойлары їхні, його, її родичі СБ.

зн. відм. займ. о-бу, у-бу те-се СБ.

ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш.

можливість, змога, певно, можливо Г, СЛ, СГ; сӧлейим, мит'аны олса скажу, якщо можна СЛ; энд'ер мит'ан олур исе якщо можна СЛ; мит'аны йох цього не можна Г; мит'аны олса якби це було можливим СГ; пор. минт'ан, мӱмкӱн, мӱнкӱн, мӱнт'ан.

(авруй, авурий) боліти ВНУ; айахлары авурур эди в нього боліли ноги У; шерайат т'ескен бармах авурмай палець, відрізаний судом, не болить СБА; җаны авруй у нього болить душа, він страждає, переживає СБ, він співчуває, жаліє ВН, він образився Б; җаным авурий страждаю, переживаю СБФ; ырғат җаны авуруй наймит зжалюється П; җан авурмах йох співчуття, жалості немає ВН; пор. ағыр-.

(болий ВН, СБ, болуй П, СМ)

1. бути, стати, статися, існувати, жити, перебувати, діставатися, належати ВН-СМ, зрідка Б, М; бизим бабалар стэмедлер, шоб урум сколя болғай наші батьки не хотіли, щоб була урумська школа НМ; болдуң эчки ти став козою Б; ишлемеэ т'ерек, шоп сениң ашавың болғай треба працювати, щоб у тебе було що їсти Б; йа ағач борона болмаса а якщо немає дерев'яно ї борони П; сав болған оса якби він був здоровий СМ; ахшам болуй настає вечір СМ; не болду саңа? що з тобою сталося? СМ; харт болғанчах йох бол краще не жити, ніж бути старим СБЧ; не болду хоранда биле? що сталося з родиною? НМ; шараб ичкен соң болий коп дэлиси від пиття вина багато хто дуріє ВН; иштэ алай ишлеп тэ болдулар алар отак вони й жили, працюючи СБ; таматама кӧль болуй калюжа утворюється по краплі П; болмады не вдалося СБ; мендэн бир ший болалмаз від мене нічого не можна сподіватися СБ; саңа не болду? що з тобою сталося? У; болғанчез поки не став ВН; болаҗах майбутній, можливий, здійсненний О; болаҗах бала боғундан бельли дитину, якою вона буде, видно по гімну СБА; ай йавунлу болаҗах місяць буде дощовим СМ; ао тэшик болғаны (тэшик болған кӧпчеги) патлады розірвалось те колесо, в якому була дірка СМ; т'ет, болмаса,— йол доғуру іди, коли не так,— дорога пряма СБЧ; т'им халғайсыңыз, халий маңа, у болий маңа хто з вас залишиться, той лишиться мені, дістанеться мені ВН; бала болса, шох болсун, болмаса — йох болсун краще дитина бешкетлива, але здорова, ніж спокійна, але хвора, букв. якщо буде дитина, хай буде жвавою, а ні — то нехай не буде зовсім СБФ.

2. могти ВН-СМ; болий можна СБ, досить НБЄ; болмай тийме кишид'е су ичт'ендэ не можна чіпати людину, коли вона п'є воду СМ; болмай йӱрмеге ходити неможливо ВН; ӧлӱ билен тиригэ табутха йатмаға болмай не можна живому лягти до труни разом із мертвим СБЧ; болмай? не можна? СБ; о да болалмады а він не зміг П; болғаны хадар ӧсей росте скільки можна НМ; пор. бо-, о-, ол-.

він, вона, воно, той, та, те; аның / ааң, аңа / ана, аны, анда, андан, алар, аларның / аларың / аларын, аларға, аларны, аларда, алардан СБ; онун / оон / оун / он ( / ан, онуң П), она ( / оңа ВН-Б, М, Кб. / ана СЛ), ону, онда, ондан ВН, П-СК; олар, оларын, оларға, оларны, оларда, олардан ВН-У; олар, оларын, олара, олары, оларда, олардан Г-СК; онлар, онларын, онлара, онлары Г, М, Кб.; оннар М; о кӱнӱ в ті дні СБ; барый о ӱйд'е іде в ту хату СМ; о ӧле дӧгӱль, бу беле дӧгӱль те не так, це не так М; пор. ол, у.

сатана, диявол, чорт, нечиста сила СБ, П-Г, К; шайтан хайыш шкіра навколо нігтя, занігтиця СБ, Г, СГ; шайтан алсын аны чорт його забери НБЄ; шайтан бильсин чортзна П; шайтан бильсин аны чорт його знає СБ; шайтан билий чортзна У; шайтаннар мағана тапайляр она нечисті йому заважають Б; шайтанлар т'есин ахыңдан нехай чорти володіють тобою — іди ти під три чорти НБЄ; энди эпчиимиз шайтанын йолуна йӱрӱйӱк тепер ми всі ходимо шляхами сатани Г; пор. шейтан.

1. душа, дух; життя; любий, милий; җан дэдигин — учар бир хуш

җан хафестэн учар бир кӱн душа, про яку ти кажеш, — летючий птах

одного дня вона вилетить із клітки СК; ай, не татлыдыр җан о, до чого солодка душа — як не хочеться помирати СК; җаннар духи Г; җаны йох бездушний С; не җаны стий, о бар є все, чого душі заманеться СМ; җаным мій милий, моя мила; җаным йаш я молодий душею У; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, моє око СК.

2. нумератив душа; эт'и җан дві душі, дві людини, двоє ВН; ӱч җан три душі, три людини, троє СЛ; алты җан хорандаларынен три душі з сім'ями К.

3. відкрита частина грудей; җан тэри піт на грудях СГ; …

валеріяна. Настойка (капли) из -аны - валеріянка.

* * *

см. валерьяна

мова, розмова, балачка, вислів, розповідь; аның айтувун кишиге айтмаға болмай його розмови людям переказати неможливо СБФ.

1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.

2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.

3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.

4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.

ритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман.

де Г; див. аны.

(арды / арты)

1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.

2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.

3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

(ахы) винагорода, платня, ціна, вартість; ишке кӧре ах истэ вимагай винагороду відповідно до роботи СБЧ; ах версплачувати винагороду, платню Б; аның ахы беш капик ціна йому п'ять копійок СБФ; хурозумун ни ахы вар? яка ціна моєму півневі? СБ; жыйын ахы платня за послуги під час гуляння Г; ах йемез малым ціни моєму коневі не скласти СК; ахынен за гроші Г; не верейим ахыны? що я дам тобі як винагороду, як платню? СК.

(ахы, ағы)

1. білий; сивий О; ах бетли білолиций СБФ; ах ӧкмек білий хліб СБФ; ах сахаллы харт білобородий дід О; ах топрах біла глина, крейда СМ; ах т'ағыт білий папір СБ; ах шалвар білі штани К.

2. білок; гӧзӱн ахы СГ, кӧзӱн ағы НМ, кӧзӱн ахы Г білок ока; йымыртаан ағы (ахы К) білок яйця О; ах т'ибик бийаз білий, як білок П.

3. більмо Г; онун кӧзне ах тӱшкен О, ах кӧзне т'еген Г у нього на оці виникло більмо; див. ағ-сарғылт, ахбалых, ахдиван.

виг. переживання, розчарування, відчаю ой, ох, ах СМ, У-СК; ах аллағым о боже СЛ; ах, йӱлӱм ой, моя трояндо У; ах сени а щоб тебе СК; ах сени, хары! а щоб тебе, жінко! Г; ах чек- зітхати, тужити Г; ах чекип ағла- тужно ридати Г; ах этстогнати Б; җандан ах эт- шкодувати всім серцем Г; ахынен зар зітхання і стогін Г, СЛ; ахынен зар чек- зітхати і стогнати, тужити Г, СЛ.

(ахлы, ахылы)

1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген

биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає

півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.

2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..

3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.

4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

тяжке становище СК; ахыр-зар — җаны ағрый лихонещастя — душа його тяжко страждає СК; хойдун бени ахыр-зара ти завдав мені пекельних мук СК.

неділя ВН-У; базаркӱнниң баласы базартэ дэ аны истэй дитина, що (скуштувала утіх) у неділю, хоче того самого й у понеділок СБЧ.

1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.

2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.

3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.

4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.

5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.

6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.

7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.

8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.

9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;

10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.

11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.

13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.