Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

жалю/ru

  • 1 жалю

    • bodám
    • píchám
    • štípu
    • pálím

    Русско-чешский словарь > жалю

  • 2 вбивати з жалю

    ( або із співчуття) ( до невиліковно хворої особи) kill mercifully

    Українсько-англійський юридичний словник > вбивати з жалю

  • 3 вираження жалю

    assurance of regret, expression of regret

    Українсько-англійський юридичний словник > вираження жалю

  • 4 píchám

    České-ruský slovník > píchám

  • 5 štípu

    České-ruský slovník > štípu

  • 6 bodám

    • жалю
    • колю
    * * *

    České-ruský slovník > bodám

  • 7 жалость

    сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.
    * * *
    жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щів

    какая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!

    Русско-украинский словарь > жалость

  • 8 сожаление

    1) жаль, род. п. жа́лю и жалю́

    без \сожаление ния — без жалю́

    из \сожаление ния к кому́ — з жалю́ до ко́го, жалі́ючи кого́

    к [вели́кому, глубо́кому] \сожаление нию — на превели́кий жаль

    2) ( сочувствие) співчуття́; (жалость, сострадание) жалкува́ння, жа́лощі, -щів, жа́лування, жалі́ння

    Русско-украинский словарь > сожаление

  • 9 bleeding

    1. n
    1) кровотеча; кровопускання

    bleeding sickness — кровоточивість, гемофілія

    2) випуск повітря (газу) з системи
    3) спуск рідини
    4) тех. випотівання
    5) гірн. суфлярне виділення (метану)
    6) кін. викривлення зображення
    7) мет. прорив металу
    2. adj
    1) що заливається (стікає) кров'ю
    2) знекровлений; знесилений
    3) сповнений жалю (співчуття)
    * * *
    I n

    bleeding sickness — мeд. гемофілія

    3) тex. випускання повітря або газу з системи; спуск рідини
    4) тex. випотівання
    5) гipн. суфлярне виділення ( метану)
    6) кiнo спотворене зображення
    7) метал. прорив металу
    8) лic. підсочка
    II a
    1) який обливається, стікає кров'ю
    2) знекровлений, знесилений
    3) сповнений жалю, співчуття
    4) eвф. замість bloody I 5

    English-Ukrainian dictionary > bleeding

  • 10 scathe

    1. n
    1) шкода, збиток
    2) те, що завдає шкоди
    3) причина смутку (жалю)
    2. v
    1) заподіяти шкоду
    2) спалювати, обпалювати, опалити
    3) знищувати (сатирою, критикою)
    * * *
    I [skeip] n; іст.
    1) збиток, шкода
    2) що-небудь, що завдає збитку
    II [skeip] v
    1) знищувати, громити (сатирою, критикою)
    2) icт. завдавати шкоди, збитку
    3) icт. спалювати, обпалювати

    English-Ukrainian dictionary > scathe

  • 11 unlucky

    adj
    1) невдалий, нещасливий
    2) гідний жалю
    3) розм. зловісний; шкідливий; згубний
    * * *
    [en'leki]
    a
    1) невдалий; невдачливий

    this has been an unlucky year for us — для нас це був рік, повний невдач

    English-Ukrainian dictionary > unlucky

  • 12 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 13 жалкий

    1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];
    2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];
    3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].
    * * *
    1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний
    2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалкий

  • 14 огорчать

    огорчить кого завгорювати, завгорити кому, загорчати, загорчити кому, смутити, засмучувати, засмутити кого, жалю, туги кому завдавати, завдати, прикрості чинити кому. Чем он её -чил? - чим він їй завгорив (загорчив)? Меня очень -чают эти ссоры - мене дуже болять оці сварки, великого жалю завдають мені оці сварки. Огорчённый - засмучений, зажурений, вражений.
    * * *
    несов.; сов. - огорч`ить
    засму́чувати и смути́ти, засмути́ти и позасму́чувати и посмути́ти, завдава́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), завда́ти бо́лю (жа́лю́, при́крості), при́кро вража́ти, при́кро вра́зити

    Русско-украинский словарь > огорчать

  • 15 Кручинить

    (кого) журити кого, завдавати жалю кому, крушити кого; срвн. Печалить. [Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю (Пісня). Журба сушить, журба крушить козаченька молодого (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Кручинить

  • 16 Наделывать

    наделать
    1) что - см. Надделывать;
    2) чего - а) (изделий) нароблювати и наробляти, наробити, (о мног.) понароблювати, понаробляти чого, (неумело, без толку, сов.) напартачити, набазграти, напорати, (пров.) награмузляти чого. [Ляльок наробили (Богодух.). Понароблював вил та грабель і повіз продавати (Канівщ.). Чого оце ти тут награмузляв? (Липовеч.)]; б) чего, что (о поступках) - нароблювати и наробляти, наробити, начинити, (натворять) натворювати, натворити чого, що, накоювати, накоїти, наброїти чого, нашкодити, (о мног.) понароблювати, понаробляти, понатворювати, понакоювати чого. [Доню моя, що ти наробила? (Шевч.). Дурниць чимало наробила (Київ). Не малого колоту ся новина по всіх селах і городах начинила (Куліш). Багацько погани накоїв (Крим.). Тепер- же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). Багато за свій вік нашкодив (Канівщ.)]. -лать себе беды - напитати (наробити) собі лиха (біди). -лать зла кому - наробити зла (лиха) кому, (пров.) зазлостити кому. [Почне каламутити в громаді, може лиха наробити (Грінч.). Він так зазлостив громаді, що вона йому нічого не зробить, чого-б він хотів (Черкащ.)]. -лать печали кому - жалю (суму) завдати (наробити) кому. [Та жалю наробила, та серце засмутила (Грінч. III)]. -лать хлопот - завдати клопоту (турбот(и)). [Я вашій щирості турботи завдала (Самійл.)]. -дать шуму (крику), тревоги - наробити галасу (ґвалту), нагаласувати, наґвалтувати, збити бучу, (образно) шелесту великого наробити.

    Русско-украинский словарь > Наделывать

  • 17 жалкий

    бездапаможны; жаласны; нікчэмны
    * * *

    жалок тот, в ком совесть нечиста — варты жалю той, у каго нячыстае сумленне

    2) (ничтожный, убогий) мізэрны, убогі
    (с оттенком презрения) нікчэмны, няшчасны

    Русско-белорусский словарь > жалкий

  • 18 сострадание

    жаль; спагада; спагадлівасць; спагадлівасьць; спараджэнне; спараджэньне; спогад
    * * *
    ср. спачуванне, -ння ср., спагада, -ды жен., жаль, род. жалю муж.

    возбудить в ком-либо сострадание — выклікаць у каго-небудзь спачуванне (жаль), абудзіць у кім-небудзь жаль

    Русско-белорусский словарь > сострадание

  • 19 assurance of regret

    English-Ukrainian law dictionary > assurance of regret

  • 20 expression of regret

    English-Ukrainian law dictionary > expression of regret

Страницы

См. также в других словарях:

  • Жалю — Эдмон (Edmond Jaloux, 1878 ) современный французский писатель, известен гл. обр. как лит ый критик и постоянный сотрудник «Nouvelles Litteraires», где помещает еженедельно обзоры текущей лит ры («L’Esprit des Livres»). Начал свою деятельность как …   Литературная энциклопедия

  • без жалю — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом …   Український тлумачний словник

  • зажалити — жалю/, жа/лиш, док., перех. Жалячи, довести до тяжкого стану або загибелі …   Український тлумачний словник

  • жалючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • жля — олицетворение скорби (1): О! далече заиде соколъ, птиць бья, къ морю. А Игорева храбраго плъку не крѣсити. За нимъ кликну Карна, и Жля поскочи по Рускои земли, смагу людемъ мычючи въ пламянѣ розѣ. Жены Рускія въсплакашась, аркучи: „Уже намъ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Коверзнев, Константин Леонидович — Константин Леонидович Коверзнев укр. Коверзнєв Костянтин Леонідович Дата рождения: 10 января 1975(1975 01 10) (37 лет) Место рождения: Киев …   Википедия

  • каяття — я/, с. 1) Почуття жалю з приводу зробленого вчинку. 2) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу своєї провини. 3) церк. Зізнання у своїх гріхах; сповідь …   Український тлумачний словник

  • жалібний — (про слова, голос, погляд тощо який виражає почуття жалю, сповнений жалю), жалісний, жалісливий, журливий, тужливий, тужний, слізний, плачний …   Словник синонімів української мови

  • кут — род. п. а угол, тупик , укр., блр. кут, цслав. кѫтъ, болг. кът, сербохорв. ку̑т, род. кута, словен. kǫt, чеш. kout, слвц. kut, польск. kąt, род. п. kąta, в. луж., н. луж. kut. Отсюда кутень, род. п. тня клык , укр. кутний зуб. Родственно греч …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ЖАЛИТЬ — ЖАЛИТЬ, жалю, жалишь, несовер. (к ужалить), кого что. 1. Ранить жалом. Пчелы больно жалят. || Кусать (неточно о змее, слепне, оводе; см. жало). 2. перен. Колоть, обжигать (обл.). Крапива больно жалит. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»