Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ехать+в+гору

  • 1 ехать в гору

    v
    2) nor.germ. hochfahren

    Универсальный русско-немецкий словарь > ехать в гору

  • 2 ехать под гору

    v
    gener. allamäge sõitma, mäest alla sõitma

    Русско-эстонский универсальный словарь > ехать под гору

  • 3 ехать под гору

    allamäge sõitma; mäest alla sõitma

    Русско-эстонский словарь (новый) > ехать под гору

  • 4 ехать под гору

     ajaa alamäkeä

    Русско-финский словарь > ехать под гору

  • 5 под гору ехать

    allamäge sõitma; mäest alla sõitma

    Русско-эстонский словарь (новый) > под гору ехать

  • 6 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 7 ajaa

    yks.nom. ajaa; yks.gen. ajan; yks.part. ajoi; yks.ill. ajaisi; mon.gen. ajakoon; mon.part. ajanut; mon.ill. ajettiinajaa вести, водить, править, управлять, везти, возить, ехать, ездить, кататься (на чем-л.) ajaa вести, проводить, (юр.) ajaa гнать, гонять, отгонять, отогнать ajaa гнать, погонять ajaa сбрить, обрить, брить, побрить

    ajaa alamäkeä ехать под гору

    ajaa alas съезжать, съехать вниз, спускаться вниз, спуститься вниз

    ajaa asiaa oikeudessa вести дело в суде

    ajaa autoa водить машину, управлять автомобилем

    ajaa hevosella ехать на лошади

    ajaa karille сесть на мель

    ajaa karjaa laitumelle гнать скот на пастбище

    ajaa karkuun обращать в бегство

    ajaa kartanoon въехать во двор

    ajaa kestikyydillä ехать на почтовых

    ajaa kokoon сгонять, согнать (в одно место)

    ajaa läpi проезжать, проехать через (что-л.)

    ajaa myötämäkeä ехать под гору

    ajaa ohi объезжать, объехать, обгонять

    ajaa pakoon прогонять, прогнать, обращать в бегство, обратить в бегство

    ajaa parta сбрить бороду, побрить бороду

    ajaa pois гнать, прогонять, прогнать

    ajaa rauhan politiikkaa проводить политику мира

    ajaa sisään загонять внутрь, загнать внутрь

    ajaa (jkta) takaa гнаться за (кем-л.), преследовать (кого-л.) преследовать по пятам hätyyttää: hätyyttää, ajaa takaa преследовать, гнаться

    ajaa ulos выгонять, выгнать

    ajaa vihollista преследовать врага

    гнать, гонять, отгонять, отогнать ~ kokoon сгонять, согнать (в одно место) ~ pakoon прогонять, прогнать, обращать в бегство, обратить в бегство ~ pois гнать, прогонять, прогнать ~ преследовать (кого-либо) ~ jkta takaa гнаться за (кем-л.), преследовать (кого-л.) преследовать по пятам ~ vihollista преследовать врага ~ гнать, погонять ~ karjaa laitumelle гнать скот на пастбище ~ вести, проводить, осуществлять (юр.) ~ asiaa oikeudessa вести дело в суде ~ rauhan politiikkaa проводить политику мира ~ вести, водить, править, управлять, везти, возить, ехать, ездить, кататься (на чем-л.) ~ autoa водить машину, управлять автомобилем ~ hevosella ехать на лошади ~ alas съезжать, съехать вниз, спускаться вниз, спуститься вниз ~ läpi проезжать, проехать через (что-л.) ~ ohi объезжать, объехать, обгонять ~ пахать, выпахать, распахивать, распахать ~ сбрить, обрить, брить, побрить ~ parta сбрить бороду, побрить бороду ~ набивать, набить ~ puuroa sisään набить желудок кашей ~ косить, выкосить, выкашивать ~ забивать, забить, вбивать, вбить, вгонять, вогнать ~ päähän asia вбить в голову (какую-л.) мысль kiila ajetaan kantoon клин загоняют в пень

    Финско-русский словарь > ajaa

  • 8 ajaa

    2) вести, водить, править, управлять, везти, возить, ехать, ездить, кататься (на чем-л.)
    3) вести, проводить, (юр.)
    4) водить машину, управлять автомобилем
    6) выгонять, выгнать
    8) гнать, гонять, отгонять, отогнать
    9) гнать, погонять
    10) гнать, прогонять, прогнать
    11) гнаться за (кем-л.), преследовать (кого-л.) преследовать по пятам
    16) загонять внутрь, загнать внутрь
    18) объезжать, объехать, обгонять
    21) прогонять, прогнать, обращать в бегство, обратить в бегство
    22) проезжать, проехать через (что-л.)
    23) сбрить бороду, побрить бороду
    24) сбрить, обрить, брить, побрить
    25) сгонять, согнать (в одно место)
    27) съезжать, съехать вниз, спускаться вниз, спуститься вниз
    * * *
    1) е́хать, е́здить

    ajaa polkupyörällä < autolla> — е́хать на велосипе́де <на автомоби́ле>

    ajaa junassa — е́хать по́ездом

    ajaa ohi — прое́хать [ми́мо]

    ajaa yli — перее́хать [че́рез] что́-л.

    2) вози́ть
    3) води́ть

    ajaa autoa — води́ть маши́ну

    4) гнать, выгоня́ть, прогоня́ть

    ajaa pois — прогна́ть

    ajaa takaa — пресле́довать

    ••

    ajaa parta[nsa] — (по)бри́ть[ся]

    Suomi-venäjä sanakirja > ajaa

  • 9 гора

    Новый русско-итальянский словарь > гора

  • 10 alamaa, alanko, alanne


    низина, низменность ajaa ~ta ехать под гору, ехать под горку ~, alanko, alanne, alankomaa низменность (геогр.)

    Финско-русский словарь > alamaa, alanko, alanne

  • 11 aufwärts fahren

    нареч.
    авт. брать подъём, двигаться в гору, ехать в гору, преодолевать подъём

    Универсальный немецко-русский словарь > aufwärts fahren

  • 12 под

    I предлог
    1) прям., перен. sous
    жить, помещаться под кем-либо — habiter ( или loger) au-dessous de qn
    петь под гитаруchanter accompagné d'une guitare
    3) (близ, около) près de; aux approches de
    битва под... — bataille f de...
    под старость — sur mes (ses, etc.) vieux jours
    под конец дня — vers la fin de la journée
    пейзаж под Левитанаun paysage à la (manière de) Lévitan
    найти помещение под школу — trouver un local pour l'école
    ••
    взять деньги под расписку — emprunter de l'argent en échange d'un reçu
    ехать под горуaller (ê.) en descendant
    II м.
    (печной; тж. тех.) sole f

    БФРС > под

  • 13 alamäki


    yks.nom. alamäki; yks.gen. alamäen; yks.part. alamäkeä; yks.ill. alamäkeen; mon.gen. alamäkien; mon.part. alamäkiä; mon.ill. alamäkiinalamäki склон, уклон, спуск

    склон, уклон, спуск ajaa alamäkeä ехать под гору

    Финско-русский словарь > alamäki

  • 14 myötämaa, myötämäki


    скат, склон, спуск ajaa ~ta ехать под гору

    Финско-русский словарь > myötämaa, myötämäki

  • 15 allamäge sõitma

    сущ.

    Eesti-Vene sõnastik > allamäge sõitma

  • 16 mäest alla sõitma

    сущ.

    Eesti-Vene sõnastik > mäest alla sõitma

  • 17 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 18 aufwärts fahren

    брать подъём, ехать в гору

    Deutsch-Russische Wörterbuch von Kraftfahrzeugen > aufwärts fahren

  • 19 go

    [ɡəu]
    the clouds have gone тучи рассеялись; all hope is gone исчезли все надежды go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения go up расти (о числе); повышаться (о ценах); apples have gone up яблоки подорожали it goes without saying само собой разумеется; (it is true) as far as it goes (верно) поскольку дело касается этого first go первым делом, сразу же; at a go сразу, зараз go потерпеть крах, обанкротиться; the bank may go any day крах банка ожидается со дня на день go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году to be on the go быть в движении, в работе; he is always on the go он вечно куда-то спешит to be on the go быть на склоне лет, на закате дней to be on the go быть пьяным to be on the go собираться уходить go подходить, быть под стать (чему-л.); the blue scarf goes well with your blouse этот голубой шарф хорошо подходит к вашей блузке the clouds have gone тучи рассеялись; all hope is gone исчезли все надежды go off сойти, пройти; the concert went off well концерт прошел хорошо dot and go one калека на деревянной ноге dot and go one ковыляющая походка dot and go one хромать, ковылять go пройти, окончиться определенным результатом; the election went against him выборы кончились для него неудачно go приводиться в движение; направляться, руководствоваться (by); the engine goes by electricity машина приводится в движение электричеством first go первым делом, сразу же; at a go сразу, зараз go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта go on длиться; for going on a year в течение года go разг. энергия; воодушевление; рвение; full of go полон энергии go быть в действии, работать (о механизме, машине); ходить (о часах); to set the clock going завести часы go в сочетании с последующим герундием означает: чем-то часто или постоянно заниматься go глагол-связка в составном именном сказуемом означает: делаться, становиться go глагол-связка в составном именном сказуемом означает: постоянно находиться в (каком-л.) положении или состоянии go гласить, говорить (о тексте, статье) go (pl goes) разг. движение, ход, ходьба go сделать (какое-л.) движение; go like this with your left foot! сделай так левой ногой! go в обороте be going + inf. смыслового глагола выражает намерение совершить какое-л. действие в ближайшем будущем: I am going to speak to her я намереваюсь поговорить с ней go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go звучать, звонить (о колоколе, звонке и т. п.); бить, отбивать (о часах) go (went; gone) идти, ходить; быть в движении; передвигаться (в пространстве или во времени); the train goes to London поезд идет в Лондон go иметь хождение (о монете, пословице и т. п.); быть в обращении; переходить из уст в уста; the story goes как говорят go класть(ся), ставить(ся) на определенное место; постоянно храниться; where is this carpet to go? куда постелить этот ковер? go разг. обстоятельство, положение; неожиданный поворот дел; here's a pretty go! ну и положеньице! go отменяться, уничтожаться; this clause of the bill will have to go эта статья законопроекта должна быть выброшена go отправляться (часто с последующим герундием); go for shopping отправляться за покупками go переходить в собственность, доставаться; the house went to the elder son дом достался старшему сыну go подходить, быть под стать (чему-л.); the blue scarf goes well with your blouse этот голубой шарф хорошо подходит к вашей блузке go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем go разг. порция (кушанья); глоток (вина) go потерпеть крах, обанкротиться; the bank may go any day крах банка ожидается со дня на день go приводиться в движение; направляться, руководствоваться (by); the engine goes by electricity машина приводится в движение электричеством go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене go пройти, окончиться определенным результатом; the election went against him выборы кончились для него неудачно go пройти, быть принятым, получить признание (о плане, проекте) go простираться, вести (куда-л.), пролегать, тянуться; how far does this road go? далеко ли тянется эта дорога? go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения go умещаться, укладываться (во что-л.); six into twelve goes twice шесть в двенадцати содержится два раза go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный go разг. энергия; воодушевление; рвение; full of go полон энергии who goes there? кто идет? (окрик часового); to go (after smb.) идти (за кем-л.) to go a long way иметь большое значение, влияние (to, towards, with) to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go about делать поворот кругом go about мор. делать поворот оверштаг go about расхаживать, ходить туда и сюда go about циркулировать, иметь хождение (о слухах; о деньгах) go about циркулировать go without обходиться (без чего-л.); go about your business! разг. пошел вон!, убирайся! go after искать go after находить удовольствие в; go against противоречить, идти против (убеждений) go after находить удовольствие в; go against противоречить, идти против (убеждений) to go all out напрячь все силы; to go to (smb.'s) heart печалить, огорчать (кого-л.) go along двигаться go along продолжать go along сопровождать (with) go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году go back возвращаться go back изменить (друзьям; on, upon); go behind пересматривать, рассматривать заново, изучать (основания, данные) go back нарушить (обещание; слово; on, upon) go back отказаться (on, upon - от своих слов) go back изменить (друзьям; on, upon); go behind пересматривать, рассматривать заново, изучать (основания, данные) go between быть посредником между; go beyond превышать (что-л.) go by проходить (о времени) go by проходить мимо go by руководствоваться; I go by the barometer я руководствуюсь барометром go by судить по go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию to go by the name of быть известным под именем to go by the name of быть связанным с (чьим-л.) именем; she is six months gone with the child она на шестом месяце беременности go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене go down быть побежденным go down быть приемлемым (для кого-л.); быть одобренным (with - кем-л.); go far into продолжаться долго go down затонуть go down садиться (о солнце) go down снижаться go down спускаться; опускаться; to go down in the world опуститься, потерять былое положение (в обществе) go down стихать (о ветре) go down спускаться; опускаться; to go down in the world опуститься, потерять былое положение (в обществе) he went and did it он взял и сделал это; to go down the drain разг. быть истраченным впустую (о деньгах) to go easy (on smth.) амер. быть тактичным (в отношении чего-л.); to go on instruments вести (самолет) по приборам go down быть приемлемым (для кого-л.); быть одобренным (with - кем-л.); go far into продолжаться долго go for быть принятым за go for идти (за чем-л.) go for разг. наброситься, обрушиться на; the speaker went for the profiteers оратор обрушился на спекулянтов go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go for стремиться (к чему-л.) go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go отправляться (часто с последующим герундием); go for shopping отправляться за покупками go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go go at бросаться (на кого-л.) go go at энергично браться (за что-л.); go away уходить, убираться to go hungry быть, ходить всегда голодным; to go in rags ходить в лохмотьях he goes frightening people with his stories он постоянно пугает людей своими рассказами; to go hunting ходить на охоту go in входить go in затмиться (о солнце, луне) go in участвовать (в состязании) go in for разг. выступать в пользу (кого-л., чего-л.); go in with объединяться, действовать совместно (с кем-л.); присоединяться (к кому-л.) go in for ставить себе (что-л.) целью, добиваться (чего-л.); to go in for an examination экзаменоваться go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин sport: go спорт, спортивные игры; охота; рыбная ловля; athletic sports атлетика; to go in for sports заниматься спортом; to have good sport хорошо поохотиться to go hungry быть, ходить всегда голодным; to go in rags ходить в лохмотьях go in for разг. выступать в пользу (кого-л., чего-л.); go in with объединяться, действовать совместно (с кем-л.); присоединяться (к кому-л.) go into впадать (в истерику и т. п.); приходить (в ярость) go into входить; вступать; to go into Parliament стать членом парламента go into расследовать, тщательно рассматривать go into часто бывать, посещать go into входить; вступать; to go into Parliament стать членом парламента go сделать (какое-л.) движение; go like this with your left foot! сделай так левой ногой! to go mad (или mental) сойти с ума; to go sick захворать go off выстрелить (об оружии); перен. выпалить go off ослабевать (о боли и т. п.) go off отделаться (от чего-л.); сбыть, продать go off сойти, пройти; the concert went off well концерт прошел хорошо go off стать хуже; испортиться (о мясе и т. п.) go off терять сознание; умирать go off убежать, сбежать go off уходить со сцены to go off the deep end напиться; to go off the handle выйти из себя to go off the deep end напиться; to go off the handle выйти из себя go on длиться; for going on a year в течение года go on придираться, спорить; go on for приближаться к (о времени, возрасте) go on (упорно) продолжать, идти дальше on: go указывает на: продолжение или развитие действия: to walk on продолжать идти; go on! продолжай(те)!; there is a war on идет война go on придираться, спорить; go on for приближаться к (о времени, возрасте) to go easy (on smth.) амер. быть тактичным (в отношении чего-л.); to go on instruments вести (самолет) по приборам go on strike объявлять забастовку strike: go забастовка, стачка; to be on strike бастовать; to go on strike объявлять забастовку, забастовать to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером to go on the streets стать проституткой to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go out (за)бастовать go out бывать в обществе go out выйти; выходить go out выйти в отставку go out выйти в свет (о книге) go out выйти из моды go out кончаться (о месяце, годе) go out обрушиться go out погаснуть go out потерпеть неудачу go over быть отложенным (о проекте закона) go over быть отложенным go over изучать в деталях go over опрокинуться (об экипаже) go over хим. переходить, превращаться go over переходить (на другую сторону) go over переходить из одной партии в другую; переменить веру go over перечитывать, повторять go over превосходить to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go round вращаться; the wheels go round колеса вращаются go round обойти кругом, хватить на всех (за столом) go round приходить в гости запросто to go round the bend терять равновесие; сходить с ума; to go rounds ходить по рукам to go round the bend терять равновесие; сходить с ума; to go rounds ходить по рукам to go mad (или mental) сойти с ума; to go sick захворать go through быть принятым (о проекте, предложении) go through испытывать, подвергаться go through находить сбыт, рынок (о товаре); to go through several editions выдержать несколько изданий (о книге) go through обыскивать, обшаривать go through проделывать go through проноситься (об одежде); go through (with smth.) довести (что-л.) до конца go through проноситься (об одежде); go through (with smth.) довести (что-л.) до конца go through тщательно разбирать пункт за пунктом go through упорствовать go through находить сбыт, рынок (о товаре); to go through several editions выдержать несколько изданий (о книге) to go all out напрячь все силы; to go to (smb.'s) heart печалить, огорчать (кого-л.) go to law возбуждать судебное дело go to law обращаться в суд go to law обращаться к правосудию law: go суд, судебный процесс; to be at law (with smb.) быть в тяжбе (с кем-л.); to go to law подать в суд; начать судебный процесс to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером school: to go to go поступить в школу; to go to school (to smb.) учиться (у кого-л.) to go to go поступить в школу; to go to school (to smb.) учиться (у кого-л.) to go to go ходить в школу to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером sea: go море; at sea в море; beyond (или over) the sea(s) за морем; за море; by sea морем; by the sea у моря; to go to sea стать моряком go to the country распускать парламент и назначать новые выборы go together сочетаться, гармонировать go under гибнуть; амер. умирать go under заходить, закатываться (о солнце) go under исчезать go under не выдерживать (испытаний, страданий) go under разоряться go under тонуть under: go go погибнуть go go разориться go up взорваться, сгореть go up подниматься; восходить (на гору); go up in smoke улетучиться go up амер. разориться go up расти (о числе); повышаться (о ценах); apples have gone up яблоки подорожали go up подниматься; восходить (на гору); go up in smoke улетучиться go with быть заодно (с кем-л.) go with подходить, гармонировать; согласовываться, соответствовать go with сопровождать go without обходиться (без чего-л.); go about your business! разг. пошел вон!, убирайся! go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году great go разг. последний экзамен на степень бакалавра (преим. гуманитарных наук в Кембридже) go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем he goes frightening people with his stories он постоянно пугает людей своими рассказами; to go hunting ходить на охоту to go bust разг. разориться; he goes hot and cold его бросает в жар и в холод to be on the go быть в движении, в работе; he is always on the go он вечно куда-то спешит he went and did it он взял и сделал это; to go down the drain разг. быть истраченным впустую (о деньгах) go разг. обстоятельство, положение; неожиданный поворот дел; here's a pretty go! ну и положеньице! go переходить в собственность, доставаться; the house went to the elder son дом достался старшему сыну how did the voting go? как прошло голосование?; the play went well пьеса имела успех go простираться, вести (куда-л.), пролегать, тянуться; how far does this road go? далеко ли тянется эта дорога? go в обороте be going + inf. смыслового глагола выражает намерение совершить какое-л. действие в ближайшем будущем: I am going to speak to her я намереваюсь поговорить с ней go by руководствоваться; I go by the barometer я руководствуюсь барометром I shall go entirely by what the doctor says я буду руководствоваться исключительно тем, что говорит врач go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения it goes without saying само собой разумеется; (it is true) as far as it goes (верно) поскольку дело касается этого it is going to rain собирается дождь go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! it will go hard with him ему трудно (или плохо) придется; ему не поздоровится no go безвыходное положение, тупик; it's no go ничего не поделаешь; ничего не выходит; этот номер не пройдет go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный no go безвыходное положение, тупик; it's no go ничего не поделаешь; ничего не выходит; этот номер не пройдет go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта how did the voting go? как прошло голосование?; the play went well пьеса имела успех go быть в действии, работать (о механизме, машине); ходить (о часах); to set the clock going завести часы go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение to go by the name of быть связанным с (чьим-л.) именем; she is six months gone with the child она на шестом месяце беременности go умещаться, укладываться (во что-л.); six into twelve goes twice шесть в двенадцати содержится два раза go for разг. наброситься, обрушиться на; the speaker went for the profiteers оратор обрушился на спекулянтов go иметь хождение (о монете, пословице и т. п.); быть в обращении; переходить из уст в уста; the story goes как говорят go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go отменяться, уничтожаться; this clause of the bill will have to go эта статья законопроекта должна быть выброшена go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене the thread is too thick to go into the needle эта нитка слишком толста, чтобы пролезть в иголку go (went; gone) идти, ходить; быть в движении; передвигаться (в пространстве или во времени); the train goes to London поезд идет в Лондон go round вращаться; the wheels go round колеса вращаются go класть(ся), ставить(ся) на определенное место; постоянно храниться; where is this carpet to go? куда постелить этот ковер? who goes there? кто идет? (окрик часового); to go (after smb.) идти (за кем-л.)

    English-Russian short dictionary > go

  • 20 megy

    [ment, menjen, menne] 1. (halad) идти; {1ер} ступать/ступить;

    egyenes irányban \megy — идти прямо; прямить;

    együtt \megy vkivel — идти с кем-л.; сопутствовать кому-л.; előbbre \megy (vmi felé) — придвигаться/придвинуться (к чему-л.); előre \megy — идти вперед; erdőben \megy — идти лесом; felfelé/hegynek \megy — идти в гору; gyalog \megy — идти пешком; hátrafelé \megy — идти назад; lábujjhegyen \megy — идти на цыпочках; lábujjhegyen \megy előre — пробираться на цыпочках; lassan/nehézkesen \megy — идти медленно; biz. идти нога за ногу; lefelé \megy — идти под гору; (lejtőn) идти под уклон; lépésben \megy — идти шагом; vmi mellett \megy — проходить/пройти мимо чего-л.; súlyos léptekkel \megy — тяжело ступать/ступить;

    egy tapodtat sem tud. menni он шагу ступить не умеет;

    tapogatózva \megy — идти ощупью;

    toronyiránt \megy — прямить; az utcán \megy — идти по улице; az úton \megy — идти по дороге; menj! — иди ! пошбл(вон)! ступай! поезжай! biz. давай ! nép., biz. поди!; menj a csudába ! — а, ну тебя !; menj dolgodra ! — иди отсюда ! ступай себе мимо!; menj haza! — ступай себе домой !; menj isten hírével! — ступай себе с богом! menj a pokolba! иди к чёрту! ну тебя к лешему !;

    menjen, amerre a két szeme lát! идите на все четыре стороны! átv., szól. ugyan, menjen már! (hagyja abba !} бросьте! оставьте! menjetek ! идите ! ступайте ! biz., nép. давайте!l пошли !;
    menjünk ! пошли !; 2. (vmely közlekedési eszközön, lovon) ехать/поехать; (rendszeresen) ездить/поездить;

    autóbuszon/villamoson/vonaton \megy — ехать на автобусе/на трамвае/на поезде;

    hajón \megy — плыть на корабле; lóháton \megy — ехать v. кататься верхом; lovaskocsin \megy — ехать в конном экипаже; szánon \megy — ехать в/на санях;

    3. (valamely közlekedési eszköz) идти, ехать;

    a vonat délre \megy — поезд идёт v. едет на юг;

    a vonat Moszkváig \megy — поезд следует до Москвы; egy óra múlva \megy a vonat — поезд идёт через час; amíg a vonat \megy — во время хода поезда;

    4. (száll, pl. sárkány) летать, носиться;
    5. (áru, tárgy) идти; (szállítják, viszik) доставлять что-л. на чём-л.;

    az áru liften \megy az emeletre — товары наверх поднимаются лифтом;

    a levelek pontosan mennek письма идут исправно;

    levél \megy — письмо следует;

    6. (kártyalap) vkinél van находиться в руках у кого-л.;
    7.

    (átv. is)(vminek a szintje, ára) feljebb \megy — повышаться/повыситься;

    lejjebb \megy — снижаться/снизиться;

    8. vhová (vmilyen célból) идти во что-л., на что-л.; направляться/направиться, переходить/перейти; biz. держать путь куда-л.;
    hová mégy? куда идёшь? ugyan hová mégy? куда тебя несёт? nincs hová mennie ей некуда деваться; nem volt hova mennie biz. ему некуда было податься;

    bevásárolni \megy — ходить за покупками;

    nyaralni \megy — ехать на дачу; rövidesen nyaralni \megyünk — мы скоро двигаемся на дачу; sétálni \megy — идти v. отправляться гулить; táncolni \megy — пойти на танцы; a híd alá \megy — подходить под мост; vki elé \megy — идти навстречу кому-л.; \megyek hazafelé — иду домой; emberek közé \megy — показы ваться на людях; szól., biz. людей посмотреть и себя показать; közel \megy vmihez — подступать/ подступить к чему-л.; közelebb \megy — подходить ближе; csatába/harcba \megy — идти в бой; átv. halálba \megy — идти на смерть;

    a telepesek új helyekre mentek колонисты перешли на новые места;

    munkába \megy — выходить/выйти на работу; (vízről) partra \megy съезжать на берег;

    színházba \megy — идти в театр; az utcára \megy — идти на улицу; az üzletbe \megy — идти в магазин; vendégségbe \megy — идти в гости; szól. világgá \megy — ходить по миру;

    9. vkiért, vmiért идти v. заходить/ зайти v. заезжать/заехать за кем-л., за чём-л.;

    menj orvosért! — сходи за доктором! érted \megyek я заеду за тобой;

    kenyérért ment он пошёл за хлебом;

    \megyek vízért — иду за водой v. по воду;

    10. vki, vmi ellen идти на кого-л., на что-л. v. против кого-л., против чего-л.;
    11. vkinek, vminek (nekimegy, beleütközik) наталкиваться/натолкнуться на кого-л., на что-л.; (járművel) наехать на кого-л., на что-л.;

    az autó az oszlopnak ment — машина наехала на столб; (átv. is) lépre \megy попадаться на чью-л. удочку;

    12.

    (átv. is) vmibe/vmire \megy (megkezd vmit) — пойти на что-л.;

    nyugalomba/ nyugdíjba \megy — переходить/перейти v. выходить/выйти на пенсию v. в отставку; ökölre \megy — идти на кулачки; szabadságra \megy — уходить уйти в отпуск; szükségre \megy — пойти в уборную/ nép. на двор;

    13. (működik, jár pl. gép) ходить; быть в действии; работать;

    a motor \megy — мотор работает;

    az óra \megy — часы идут;

    14.

    az idő \megy (múlik) — время идёт;

    15. (munka, tanulás síby идти;

    hogy \megy a munka ? hogy mennek a dolgai? — как (ваши) дела? как ваши успехи? что поделываете? как поживаете? как вам живётся? hogy \megy az üzlet? как делишки? jól \megy a dolgunk нам хорошо живётся; нам живётся неплохо;

    a dolgok jól v. rosszul mennek дела идут хорошо v. плохо;

    a dolog jól \megy — дело идёт на лад;

    a dolog simán \megy — дело на мази; дело идёт как по маслу;

    nem ment egészen simán ото не даром досталось;

    a dolog nem \megy — дело не ладится;

    minden magától \megy — всё это делается само собой; minden a maga rendjén \megy — всё идёт своим чередом; könnyen \megy vkinek — легко даваться кому-л.; nehezen \megy vkinek — не даваться кому-л.; ez nekem könnyen \megy — это мне с руки; az orosz nyelv. könnyen \megy nekem — русский язык даётся мне легко; ez rosszul \megy — это идёт плохо; это плохо вяжется; rosszul \megy a sora — ему приходится худо;

    16. biz. (történik, folyik) обходиться/ обойтись;

    kiabálás nélkül nem \megy — без крика не обходится;

    17.

    (áru) ez az áru jól \megy — это очень ходкий товар;

    18. (színdarab, film) идти;

    holnapután a Varázsfuvola \megy — послезавтра идёт (опера) «Волшебная флейта»;

    ez a színdarab a múlt évadban ment эта пьеса шла в прошлом сезоне;

    a darab telt/táblás ház előtt \megy — пьеса идёт с аншлагом;

    19. (illik) подходить к чему-л.;

    ez a nyakkendő nem \megy az öltönyhöz — этот галстук не подходит к костюму;

    20. (lehetséges) ez nem ment neki это ей не далось;

    ez nem \megy (tűrhetetlen) — этого делать нельзя; это невозможно;

    ez így nem mehet tovább так продолжаться не может;
    ez nem fog menni это не пройдёт; 21.

    átv. vki/ vmi után \megy (követ) — идти за кем-л., за чём-л.;

    a tanítója után \megy — идти за своим учителем;

    22.

    átv. vmerre \megy (pl. út, vezeték) — вести в каком-л. направлении;

    az út felfelé \megy — дорога ведёт вверх;

    23.

    átv. \megy vmeddig (írásban, olvasásban) — дойти до чего-л.;

    24.

    átv. az élet \megy a maga útján — жизнь идёт своим чередом;

    a történelem megy a maga útján история идёт своим путём; история возьмёт своё;

    \megy a saját útján — идти своей дорогой;

    25.

    átv. híre \megy — слух идёт; получить огласку;

    26.

    átv. feleségül/nőül \megy vkihez — выходить/выйти (замуж) за кого-л.;

    nem \megy férjhez — засиживаться/засидеться в девках; nővérem katonához \megy feleségül — моя сестра выходит за военного;

    27.

    átv. biztosra \megy — бить наверняка;

    28.

    átv. (pályaválasztással kapcsolatban) vhova \megy — идти во что-л.;

    vminek \megy — становиться/стать кем-л.; egyetemre \megy — идти в университет; vmilyen pályára \megy — выбирать/выбрать себе профессию; repülőnek \megy — идти в лётчики; стать лётчиком; szerzetesnek \megy — уходить/уйти в монастырь; szövetkezetbe \megy — идти в артель; termelőszövetkezetbe \megy — вступить в производственный кооператив; tanárnak \megy — пойти в учителя;

    29.

    átv. (behatol) a szeg nem \megy a falba — гвоздь не идёт в стену;

    30.

    átv. (belefér) nem \megy a dugó az üvegbe — пробка не входит в бутылку;

    az üvegbe két liter \megy — в бутылке содержится два литра; nem \megy a fejébe — это ему не входит в голову; semmi sem \megy a fejébe — ничего не идёт в голову;

    31.

    átv. \megy vmire (viszi vmire) — достигать/достигнуть v. достичь чего-л.;

    nem sokra mégy vele v. nem lehet vele sokra menni с ним далеко не уйдошь;

    semmire sem \megy — не иметь успеха;

    32.

    átv. edáig \megy, hogy — … доводить/довести до того, что …;

    túl messze \megy v. miben biz. — зарываться/ рарваться;

    33.

    átv. vmennyire \megy (rúg összeg/ szám) — исчисляться/исчислиться, измеряться/измериться;

    34.

    átv., biz. egyre \megy — всё одно; всё равно; это сводится к тому же самому;

    35.

    átv., biz. ritkaságszámba \megy — считаться редкостью;

    36.

    átv., biz. \megy a hasa — у него понос;

    37.

    átv. feledésbe \megy (pl. szokás) — отойти в прошлое;

    füstbe \megy (pl. terv) — взлететь на воздух;

    38. átv. (idő (el)múlik) mentek az évek шли годы;
    39.

    szól. fejjel \megy a falnak — лезть на рожон;

    \megy, mint a karikacsapás — идёт как по маслу;

    ment minden, mint a karikacsapás всё пошло, как по нотам;
    úgy ment minden, ahogy mi akartuk вышло по-нашему;

    ötletért nem \megy a szomszédba — он не лыком шит;

    40.

    közm. a baj könnyen jön, nehezen \megy — беду скоро наживёшь да не скоро выживешь;

    ha nem \megy szépszerivel, majd \megy erőszakkal — не мытьём, так катаньем; sok kicsi sokra \megy ( — бережёная) копейка рубль бережёт

    Magyar-orosz szótár > megy

См. также в других словарях:

  • Ехать (переселяться) на [весёлую] горку — См. Ехать на гору (ГОРА) …   Большой словарь русских поговорок

  • Заезжать (уйти) на гору — Арх. То же, что ехать на гору. АОС 9, 320 …   Большой словарь русских поговорок

  • Подниматься на гору — Прибайк. То же, что ехать на гору. СНФП, 48 …   Большой словарь русских поговорок

  • Ехать (переселяться) на гору (на [весёлую] горку) — Прибайк. Умирать. СНФП, 48 …   Большой словарь русских поговорок

  • ГОРА — С гор вода, со стану рыба. Новг. О времени таяния снега и льда, когда рыба начинает двигаться активно. НОС 9, 161. Спустились с гор за солью. Жарг. мол. Презр. 1. О грубых, невежественных людях. 2. О кавказцах. Максимов, 401. Белая гора. 1.… …   Большой словарь русских поговорок

  • ПОДПРЯГАТЬ — ПОДПРЯГАТЬ, подпрячь лошадей под воз, впрягать, запрягать, соразмерно тяжести, груза. Под этот рыдван подпрягай четверню, тройку замучишь. | Припрягать, впрягать добавочных лошадей, на помощь. В грязь, да в гору, извозчика подпрягают, подымают… …   Толковый словарь Даля

  • ГОРКА — Вшивая горка. Жарг. мол. Шутл. 1. Вид женской прически. 2. Лысина. Максимов, 74. Кошкина горка. Пск. То же, что Кошачья гора (ГОРА). ПОС 7, 109. Красная горка. Народн. Устар. Церковный праздник Фомино воскресенье, первый день недели весенних… …   Большой словарь русских поговорок

  • ВЗЪЕЗЖАТЬ — ВЗЪЕЗЖАТЬ, взъехать куда или на что, едучи подыматься, ехать в гору. Карета взъехала на подъезд. Сани взъехали на камень. | С предлогом на, употр. и вместо въехать; взъезжай на двор. Взъезжание ср. действие по гл. Взъезд муж. тоже, и | самый… …   Толковый словарь Даля

  • Памп-трек — (pump track, от англ. pump  качать и англ. track  трасса)  специальная велосипедная трасса, представляющая собой чередование ям, кочек и контруклонов и не содержащая ровных участков. Особенность памп треков заключается в… …   Википедия

  • скользяк — [0/0] нижняя плоская поверхность сноуборда, которой он соприкасается с покрытием. Ну вот, канты наточили, скользяк заполировали, можно ехать на гору. Сноубордический жаргон …   Cловарь современной лексики, жаргона и сленга

  • Аполлон-15 (работа на Луне) — Приложение к статье Аполлон 15 Лунный модуль «Аполлона 15» «Фалкон» (англ. Falcon  сокол) совершил посадку на юго восточной окраине Моря Дождей, у отрогов лунных Апеннин, вблизи каньона Хэдли Рилл. Астронавты Дэвид Скотт (командир… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»