-
1 legend
['leʤənd]n1) леге́нда2) леге́нда (напис на монеті, медалі тощо)3) топ. леге́нда ( пояснення умовних знаків) -
2 бронхопневмония
мед.бронхопневмоні́я, запа́лення бро́нхів (ди́шок, озя́вів) і леге́нь (леге́нів) -
3 крупозный
мед. крупозний.* * *мед.крупо́знийкрупо́зное воспале́ние лёгких — крупо́зне запа́лення леге́нь (леге́нів)
-
4 лёгкие
легені (-нів, ед. ч. легеня), легкі (-ких, ед. ч. легке, -кого), редко легуші (-гуш, ед. ч. легуша), легушки (-шок), хрипи (-пів). [Стали суди судити, комарика ділити: цьому-тому по стегну, а Грицькові легені (Пісня). Прийшла смерть моя, легке точиться (Руданськ.)]. Воспаление -ких - легенниця, запалення легенів (легких). [Мама вмерла на запалення легких (Франко)].* * *сущ.леге́ні, -ге́нь и -ге́нівлёгкое — ед. леге́ня
-
5 полуулыбка
піву́смішка и півусмі́шка, піву́сміх, -у, леге́нька (легка́) у́смішка (по́смішка), леге́нький (легки́й) у́сміх -
6 lung
[lʌŋ]n анат.леге́няthe lungs — леге́ні
••the lungs of London — па́рки і скве́ри Ло́ндона
good lungs — си́льний го́лос
-
7 верхушка
1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;2) анат., в. легкого - вершок.* * *1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля2) перен. верхі́вка3) анат. верхі́вка\верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні
-
8 воздушный
повітряний, (редко) воздуховий. -ное пространство - повітря, (повітряна просторінь). -ные течения - течії в повітрі. -ная баня (сушильный шкаф) - сушарня. -ная опухоль - шкурна ядуха (пухлина). -ный флот - повітряна флота. -ный насос - духовий смок. -ные замки - химери, надхмарні будування. Строить -ные замки - думками (думкою), багатіти, у хмарах літати, надхмарні палати будувати.* * *пові́тряний и повітря́ний; ( лёгкий) легки́йвозду́шное пиро́жное — кул. легки́й (духови́й) пирі́г
возду́шное пла́тье — легке́ (леге́ньке, ефі́рне) пла́ття (вбрання́)
возду́шные за́мки — химе́ри, -ме́р, надхма́рні (фантасти́чні) за́мки (пала́ти)
\воздушный поцелу́й — поцілу́нок руко́ю
-
9 легенда
1) легенда, переказ (-зу); срв. Предание, Поверие. [Згадався переказ про білу бранку, що втопилася з нудьги за Україною (Загірня)];2) (выдумка) вигадка, небилиця; срвн. Вымысел;3) напис (-су), легенда;4) пояснення.* * *леге́нда; ( видумка) ви́гадка; воен. поя́снення -
10 легонечко
нрч.1) легенько, злегенька, не дуже. [Легенько торк ногою (Франко). Хтось ударив Гната легенько по плечах (Коцюб.)];2) повільно, поволі, помалу.* * *нареч.леге́сенько -
11 лёгонький
легонек легенький; повільненький; вільненький, швиденький; стрункенький; срвн. Лёгкий. [Легенький морозець (Київ). Легенька свиточка вітром підбита (Полт.)]. -гонек на язык - язикатенький, балакученький. Девушка с -ким поведеньицем - полегенькі дівчата, дівчата легеньких звичаїв (норовів).* * *леге́нький -
12 легонько
и Лёгонько легенько; злегенька, не дуже, трохи, трошки; потрошку, помалу, помаленьку; срвн. Лёгонький. [Піди собі тихесенько й легенько з хати (Чуб. I). Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається (Номис)]. -ко постучать в дверь - злегенька постукати в двері. Извозчик, поезжай -ко! - візнику, поганяй поволі, помаленьку!* * *нареч.леге́нько -
13 пневмония
мед. пневмонія.* * *мед.пневмоні́я, леге́нниця -
14 полегонечку
нареч. уменьш.леге́сенько, полеге́сеньку; злеге́нька; потихе́сеньку; помале́сеньку; потро́шку, потро́шки, потро́шечку, потро́шечки -
15 полегоньку
легенько, злегенька, помаленьку, помалесеньку.* * *нареч.леге́нько, полеге́нько, полеге́ньку; ( слегка) зле́гка, злеге́нька; ( потихоньку) потихе́ньку, потихе́нько; ( не спеша) помале́ньку; ( постепенно) потро́ху, потро́хи, потро́шку, потро́шки -
16 предание
1) (действие) віддання, здання; видання. -ние суду - віддання до суду. -ние себя воле божией - здання на волю божу;2) переказ (-зу), (редко) подання. [Народні перекази про минуле]. Изустное -ние - словесний переказ. По -нию - (путём предания) переказом; (сообразно с традициею) за переказом, згідно з переказом. [Словесні твори, що переказом ішли од старшого коліна до молодшого (Куліш)]. По -нию это случилось лет сто тому назад - як переказують, це сталося років (зо) сто тому. Знать по -нию - знати з переказу, переказом. [Всячину переказом знає (Г. Барв.)]. Отойти в область -ний - казкою стати (зробитися).* * *I( действие) відда́ння и віддання́, віддава́ння\предание земле́ — хова́ння, оконч. похова́ння
II\предание суду́ — відда́ння́ під суд (до су́ду)
-
17 сказание
сказа́ння, оповіда́ння; леге́нда -
18 banderol
['bændərəul]n; = banderole1) ви́мпел2) мист. леге́нда ( на гравюрі)3) архт. скульпту́рна прикра́са у ви́гляді стрі́чки з на́писом -
19 breathe
[briːð]v1) ди́хати; перевести́ дух, передихну́тиbreathe in — вдиха́ти
breathe out — видиха́ти
to breathe again, to breathe freely — ві́льно зітхну́ти
to breathe one's last — спусти́ти дух, поме́рти
2) жи́ти, існува́ти3) да́ти передихну́ти (відди́хатися)4) приє́мно па́хнути5) леге́нько повіва́ти ( про вітер)6) говори́ти, вимовля́ти ( тихо)not to breathe a word — не мо́вити ні сло́ва, не каза́ти жо́дного сло́ва, трима́ти в таємни́ці
7) виража́ти ( щось); ди́хати чимсь ( про обличчя тощо) -
20 chapbook
['ʧæpbʊk]nдеше́ве вида́ння наро́дних казо́к (пере́казів, леге́нд)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЛЕГЕ — Феликс (Felix Ltgueu, род. в 1863), профессор по кафедре урологии Парижского ун та, крупнейший в наст, время франц. уролог. Был в течение 20 лет ассистентом сперва у Гюйона, а затем у Альбаррана. Л. значительно расширил пределы изучаемой им… … Большая медицинская энциклопедия
әлеге — с. 1. Хәзер булып торган, шушы әлеге вакытта 2. Шул; искә алынган. ӘЛЕГЕ ДӘ БАЯГЫ – Һаман да шул … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Леге, Влад. — перев. с франц. лечебник 1826 г. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
Леге, Владимир — перев. с франц. "Лечебника", 1826 г. {Половцов} … Большая биографическая энциклопедия
Леге́нченко ме́тод — (И.С. Легенченко, советский акушер) метод оживления новорожденного при асфиксии легкой степени, заключающийся в его согревании с непересеченной пуповиной в ванночке с теплой водой … Медицинская энциклопедия
леге́нда — 1) ы, ж. 1. Основанное на устных преданиях, опоэтизированное сказание об историческом или вымышленном лице, событии и т. п. Был в Крыму хан Мосолайма эль Асваб, и был у него сын . Слепой нищий, татарин, начал этими словами одну из старых легенд… … Малый академический словарь
леге артис — (лат. lege artis) според законот на уметноста според правилата на определен занает … Macedonian dictionary
тәүмәлеге — бәйл. диал. Чаклы, хәтле, кадәрле, зурлыгы; Дәүмәле … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
нула поена сине леге — (лат. nulla poena sine lege) ниедна казна (не смее да се изрече) без законот … Macedonian dictionary
бәлеге қою — (Түрікм., Красн.) шатаққа ұрындыру. Келгелі бері үндемей жатып еді, тіріліп алып, бізді б ә л е г е қ о й д ы а у ! (Түрікм., Красн.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
сілеге — (Шығ.Қаз.: Зайс., Тарб.) жіңішке қарағай (шыршадан гөрі жуан). Ол таудан отқа жағатын с і л е г е алып келді (Шығ.Қаз., Зайс.). [Монғолша салаа жіңішке бұтақ (Монғ. қаз. сөз., 149] … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі