-
1 җель
вітер; җель турғанда коли вітру немає ВН; җель тынды вітер стих Б; җель чыхты знявся вітер СЛ; җель эс- віяти вітру Г; айда чыхайых җельд'е ходім провітримося Б; пор. йель. -
2 ель
ялина (ум. ялинка, ялинонька) ялиця. (В Карпатах) молодая ель - гетінка. Старая, толстая ель - бахта (Метл.), башта (Шух.). Ель годная для тёса, гонта - ґонтярка (Вх.), ґонтяниця (Вх.).* * *яли́на, смере́ка; (одно дерево и собир.) смере́чина; ялиця -
3 т'ель-
(т'елий)1. іти в цей бік, приходити, приїздити, прибувати, підходити, доходити, домовлятися ВН-К; т'ел кӧйге приїзди до села ВН; т'елеҗек йыл наступний рік О; т'елди він прийшов ВН; т'елий сув йанна підходить до річки СМ; т'елим приходжу, т'елис приходиш, т'елимиз приходимо, т'елийсиз приходите Б; киши бле лафетис дэ т'елис, не хадар т'ерек ахча бермед'е розмовляєш із людиною й домовляєшся, скільки грошей слід дати СМ; т'ельмей оон башмагы онун айағына черевик тієї (дівчини) цій не підходить Б; хулағыма сес т'еген им? чи мені почулося? СЛ; бир йере т'ель- сходитися Г; вар да т'ель сходи, збігай Г; о балчых чиндэн уруп т'ельсе якщо проскочить через те болото Б; айляный т'елий тавну об'їздить гору Б т'ельд'ен т'итт' ен СМ, т'елип д'ечен Б перехожий; т'елип т'ет- ВН-У, т'елип т'ит- Г-К заходити, ходити сюдитуди; он алтышар — он йедишер йашна т'елийлер досягають вони шістнадцяти-сімнадцяти років Г; барып т'ель- ВНУ, варып т'ель- Г-К сходити, з'їздити; чапып т'ель- прибігти НКД; т'ель-эле підійди-но Г, СЛ; ош (хош) т'ельдин див. ош, хош.2. допом. дієсл., передає закінчену дію; ӧстӱ т'ельди вит' ріс СБ; мен энди ону этип т'ельдим я вже його, те, це зробивП; тӱшӱнӱп т'ельсе якщо задуматися СМ; ӧсӱп т'ель- вирости ВН-К; пор. гель-, д'е-, д'ель-, йель- II, кель-, т'е-, чель-. -
4 аҗель
-
5 дэвет'ель
марний, пустопорожній, даремно, марно Б; дэвет' ель адам пустопорожня людина Б; дэвет'ель ший эт- робити даремні речі Б. -
6 раст'ель-
зустрічатися кому, стрінутися, трапитися, траплятися СБ-СГ; раст'елий она бир тэрек трапляється їй дерево СМ; раст' ельлер бир йере вони десь зустрілися Г; пор. ирас кель-, ирасд'ель-, ираст'ель-, расгель-, раскель-, расткель-. -
7 эҗель
нагла смерть СБ, Г, СК; эҗер (=эҗель) смерть нагла СК; пор. аҗель. -
8 д'ель-
(д'елий) іти сюди, їхати сюди, приходити, приїздити, прибувати, досягати ВН-К, СГСК; д'елий ардымдан іде за мною СБ; четтэн д'елий ӱч атлы від краю села їдуть сюди троє верхівців П; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; йарын д'елеҗ ек він має приїхати завтра СК; мен д'ельдим сексен йашна я дожив до вісімдесяти років СГ; ош (сефайа) д'ельдиниз ласкаво прошу СК; ғурбет эльдэ д'елен олмаз, д'идэн олмаз ғарибин йолуна на чужині ніхто не товаришує — не допоможе біднякові в дорозі СК; д'елий вахыт, т'итий вахыт минає час СГ; д'елип д'ечен перехожий ВН; пор. гель-, д'е-, йель- II, кель-, т'е-, т'ель-, чель-. -
9 мат'ель
(?) Б; мат'ельд'е нас дийлер?.. эвин немеси? що означає мат'ель?.. яка частина хати? Б. -
10 срат'ель-
траплятися, доводитися СБ, К; див. сыра т'ель-. -
11 ченд'ель
гак, кішка Б, Г, К; ченд' ель сарай айаыны обхоплює його ногу (своєю ногою), ніби гаком Г. -
12 Габріель Бонно де Маблі
Філософський енциклопедичний словник > Габріель Бонно де Маблі
-
13 Габріель Оноре Марсель
Філософський енциклопедичний словник > Габріель Оноре Марсель
-
14 Маблі, Габріель Бонно де
Маблі, Габріель Бонно де (1709, Гренобль - 1785) - франц. філософ-мораліст, історик, політичний письменник. Світогляд М. заснований на теоріях суспільного договору та природного права; в цілому ж він виявляв скепсис щодо філософської думки доби Просвітництва, зокрема, був переконаний у теоретичній неспроможності матеріалізму й деїзму. За давнини, зазначав М., суспільний лад ґрунтувався на колективній власності на землю, а люди з природою становили одне ціле, джерелом усіх наступних негараздів людства став перехід до приватної власності. Позаяк відновити відносини спільного володіння майном практично неможливо, слід прагнути хоча б до зменшення майнової нерівності шляхом боротьби з розкошами і обмеження потреб. У галузі суспільно-політичній М. обстоював республіканські ідеї, вважаючи (не без впливу Локка, Монтеск'є та Руссо) носієм верховної влади народ; останній має цілковите право виступити проти можновладців, якщо вони порушують його "природні права", насамперед - на щастя і волю. У трактаті "Про вивчення історії", аналізуючи перебіг історії народів давнини й Нового часу, він доводить, що зловживання владою було однією з основних причин незчисленних страждань великої маси людей. Історичний підхід реалізує М. також при з'ясуванні низки інших - економічних, правових, моральних, пізнавальних проблем, виходячи з переконання, що без автентичного осмислення минулого, засвоєння його уроків і опертя на багатство історичного досвіду їх ефективне розв'язання неможливе. Хоч М. визнавав право народу змінювати владні структури, проте вважав, що революції не відроджують рівності, не повертають людей до природного стану, а можуть призвести до ще більших бід. Причина цього - в непримиренності класових інтересів та їхній гострій ворожнечі. Концепція М. була багато в чому аскетичною і песимістичною.[br]Осн. тв.: "Бесіди Фокіона про відношення моралі до політики" (1763); "Про вивчення історії" (1778).Філософський енциклопедичний словник > Маблі, Габріель Бонно де
-
15 Марсель, Габріель Оноре
Марсель, Габріель Оноре (1889, Париж - 1973) - франц. філософ, драматург, літературний критик. Закінчив Сорбонну; зазнав впливу ідей Бергсона, Брюнсвіка, Ройса. М. - один із засновників філософії екзистенціалізму. У центрі уваги М. - життя (існування) окремішної людини, що він його розглядає у двох площинах - як "проблему" та як "таїну". У першій площині життя постає як низка перешкод, ситуацій (проблем), які вимагають від людини якихось зовнішніх дій для розв'язання; життя "як таїна" - це безпосередність людського існування, за яким приховані глибинні екзистенційні підвалини буття - надія, відданість, смерть, любов. Якщо корені буття є у "таїні", то "таїна" може оприявнитися через релігійне одкровення і Божу Благодать, що уможливлює для людини порятунок із пастки абсолютного існування. Релігійно-філософська екзистенційна онтологія М. відкриває обнадійливу для людини перспективу порозуміння із світом; отже, людина - блукач (homo viator) може відшукати у бутті свій дім (прихисток). Досліджуючи екзистенційні суперечності суто теоретично, М. водночас постійно осмислює їх у своїх драматичних творах. Драматургія М. - то передовсім театр людської душі, з одного боку, приреченої на самотність, аз другого - спраглої універсальної істини, що її франц. мислитель, на відміну від представників безрелігійного франц. екзистенціалізму, віднаходить саме у національній католицькій традиції. М. - остання із великих постатей франц. культури, які поєднували глибинний філософський пошук з його художніми інтерпретаціями.[br]Осн. тв.: "Благодать" (1914); "Божа людина" (1925); "Поруйнований світ" (1933); "Бути і мати" (1935); "Людина-блукач (Homo viator)" (1944); "Метафізика Ройса" (1945); "Таїна Буття" (1950); "Рим більш не у Римі" (1951); "Проблематична людина" (1955).Філософський енциклопедичний словник > Марсель, Габріель Оноре
-
16 Фридрих Даніель Шляєрмахер
Філософський енциклопедичний словник > Фридрих Даніель Шляєрмахер
-
17 Шляєрмахер, Фридрих Даніель
Шляєрмахер, Фридрих Даніель (1768, Бреслау - 1834) - нім. протестантський теолог і філософ, один із засновників герменевтики. В ранній період творчості був близьким до гуртка ієнських романтиків, зокрема до Шлегеля, що знайшло вияв у створенні цілісного релігійно-естетичного образу світу О. снову релігії, яку Ш. визначив як "споглядання універсуму", або "почуття залежності" від безконечного, вбачав у особистому внутрішньому переживанні З. годом, зосередившись на проблемах філософії, Ш. виходив з єдності буття і мислення, яку, проте, вважав лише передумовою знання, а не його предметом. В етиці Ш. намагався подолати дуалізм необхідності і свободи, обов'язку і схильності, введений Кантом і Фіхте, вважаючи, що в конкретному бутті свобода і необхідність, обов'язок і уподобання існують як протилежні і водночас уже об'єднані сторони. Найбільший доробок Ш. вніс у розвиток герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів. Висунутий ним принцип герменевтичного кола утверджував циклічний характер процесу розуміння: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його окремі частини, але для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про ціле. Ш. виокремив психологічний аспект герменевтичного кола: текст є фрагментом цілісного духовного життя певної особистості, через що розуміння "частини" і "цілого" завжди обопільно опосередковане Г. ерменевтику Ш. розумів перш за все як мистецтво розуміння чужої індивідуальності, відрізняючи її, з одного боку, від діалектики, яка спрямована на розкриття предметного змісту твору, а з другого, від граматики, яка не може виявити його індивідуально-стилістичний характер Р. азом із тим Ш. зауважував важливість "граматичного", або лінгвістичного, аспекту тлумачення, що усуває звинувачення в психологізації процедури розуміння.[br]Осн. тв.: "Розмови про релігію" (1799); "Монологи" (1800); "Критичний начерк попередньої етичної теорії" (1803); "Діалектика" (1804); "Короткі нариси з теології" (1811), "Християнська віра" (1821).Філософський енциклопедичний словник > Шляєрмахер, Фридрих Даніель
-
18 аероґель
физ. аэроге́ль -
19 буґель
техн. бу́гель -
20 наґель
техн. на́гель
См. также в других словарях:
ель — ель/ … Морфемно-орфографический словарь
ЕЛЬ — (Picea), род вечнозелёных деревьев сем. сосновых. Ствол прямой, вые. 60 (до 90) м, диам. до 1,5 2 м. Крона густая, конусовидная, корневая система поверхностная. Хвоя 4 гранная, реже плоская, острая, держится 7 9 лет. Шишки свисающие, дл. до 15 см … Биологический энциклопедический словарь
ЕЛЬ — ЕЛЬ, елина, умалит. ёлка, елушка, елинка, елочка, елинушка. хвойное дерево Pinus, ель русская, европейская; P. obovata, ель сибирская. (В калуж. ·и·др. говорят ель вместо есть). Елка моху архан. мох навивается на шесточки, длиною около двух аршин … Толковый словарь Даля
Ель — под снегом в горах. ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев (семейство сосновые). Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Евразии и Северной Америки. Высота 40 50 м, живет до 300 (иногда 500 600) лет. Одна из главных лесообразующих пород … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ель — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ели, чему? ели, (вижу) что? ель, чем? елью, о чём? о ели; мн. что? ели, (нет) чего? елей, чему? елям, (вижу) что? ели, чем? елями, о чём? о елях 1. Ель это хвойное дерево с длинными шишками,… … Толковый словарь Дмитриева
Ель-10 — Основные характеристики Классификация: Мобильный роботизированный комплекс тяжелого класса Производитель … Википедия
Ель-4 — Основные характеристики Классификация: Мобильный роботизированный комплекс среднего класса Производитель … Википедия
ЕЛЬ — ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев (семейство сосновые). Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Евразии и Северной Америки. Высота 40 50 м, живет до 300 (иногда 500 600) лет. Одна из главных лесообразующих пород. Древесина легкая и … Современная энциклопедия
ЕЛЬ — род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. Ок. 45 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из главных лесообразующих пород. Древесина мягкая, используется в строительстве, при производстве целлюлозы,… … Большой Энциклопедический словарь
ЕЛЬ — ЕЛЬ, ели, жен. Крупное, вечнозеленое хвойное дерево конусообразной формы с длинными чешуйчатыми шишками. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЕЛЬ — ЕЛЬ, и, жен. Вечнозелёное хвойное дерево сем. сосновых с конусообразной кроной. Столетние ели. | прил. елевый, ая, ое (спец.) и еловый, ая, ое. Елевые деревья. Еловая шишка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
