-
1 електрон
отрица́тельный электро́н, физ. электро́н ( элементарная частица) -
2 електроніка
наук.; физ. электро́ника -
3 електрон видатності
электро́н отда́чиУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон видатності
-
4 електрон провідності
электро́н проводи́мостиУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон провідності
-
5 електрон-вольт
электро́н-вольтУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон-вольт
-
6 електрон-позитронна пара
электро́н-позитро́нная па́раУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон-позитронна пара
-
7 електрон-позитронний
физ. электро́н-позитро́нныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон-позитронний
-
8 валентний електрон
вале́нтный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > валентний електрон
-
9 використаний електрон
отрабо́тавший электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > використаний електрон
-
10 вироджений електрон
вы́рожденный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > вироджений електрон
-
11 вихід електронів
вы́ход электро́новУкраїнсько-російський політехнічний словник > вихід електронів
-
12 відбитий електрон
отражённый электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > відбитий електрон
-
13 вільний електрон
свобо́дный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > вільний електрон
-
14 внутрішній електрон
вну́тренний электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > внутрішній електрон
-
15 вторинний електрон
втори́чный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > вторинний електрон
-
16 дифракція електронів
дифра́кция электро́новУкраїнсько-російський політехнічний словник > дифракція електронів
-
17 еквівалентний електрон
эквивале́нтный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > еквівалентний електрон
-
18 загальмований електрон
затормо́женный электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > загальмований електрон
-
19 застосовна електроніка
прикладна́я электро́никаУкраїнсько-російський політехнічний словник > застосовна електроніка
-
20 збуджений електрон
возбуждённый электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > збуджений електрон
См. также в других словарях:
електрон — (грч. elektron) 1. најмало делче негативен електрицитет што кружи во атомот околу позитивно наелектризираното јадро 2. електрон метал легура од магнезиум, цинк и бакар што се употребува главно во градењето на авиони … Macedonian dictionary
електрон-вольт — электрон вольт electron volt, eV *Elektronenvolt одиниця роботи або енергії в атомній та ядерній фізиці; дорівнює енергії, яку набуває електрон, проходячи різницю потенціалів в 1 вольт. 1ев, дорівнює 1,6 Х 10 12ерг = 1,6 Х 10 19дж … Гірничий енциклопедичний словник
електрон — ч. 1) род. а, фіз. Елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом. •• Вале/нтні електро/ни неспарені електрони, які беруть участь в утворенні хімічного зв язку. 2) род. у, тільки одн., мет. Сплав магнію з алюмінієм,… … Український тлумачний словник
електроніж — ножа/, ч. 1) Хірургічний інструмент для безкровного розтину або висічення тканин за допомогою струмів високої частоти. 2) Електричний прилад побутового і промислового призначення для розрізування чого небудь … Український тлумачний словник
електроніка — и, ж. 1) Наука про електронні та йонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах. || Галузь техніки, що охоплює розробку, виробництво і застосування електронних та йонних приладів. 2) збірн., розм. Електронні прилади … Український тлумачний словник
електрон — I [еилеиктро/н] на, м. (на) н і, мн. ние, н іў (частинка атома) II [еилеиктро/н] ну, м. (на) н і (сплав) … Орфоепічний словник української мови
електрон — 1 іменник чоловічого роду елементарна частинка речовини електрон 2 іменник чоловічого роду сплав … Орфографічний словник української мови
електроніка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
електрон — электрон electron Elektron, Negatron – eлементарна частинка речовини з найменшим електричним зарядом (е= – 1,6021892(46)10 19 кулон) і найменшою масою (mе=0,9109534(47)10 27 г). Рух Е. описується рівняннями квантової механіки … Гірничий енциклопедичний словник
електрон — электрон elektron Elektron – 1) Стара грецька назва бурштину (янтарю). 2) Сплав магнію з алюмінієм, цинком або марганцем, що відзначається міцністю і пластичністю. 3) Сплав золота і срібла для ювелірних виробів … Гірничий енциклопедичний словник
електрон-вольт — а, ч., фіз. Позасистемна одиниця енергії, яка застосовується в атомній і ядерній фізиці … Український тлумачний словник