-
1 електрик
I чел`ектрикII ч невідм.електр`ик -
2 електрик
I еле́ктрик-а; сущ.эле́ктрикII електри́кнескл. прил.( о цвете) электри́к -
3 електрик
elektrykч. -
4 електрик
техн. эле́ктрик ( специальность) -
5 електрик
electric blue, peacock blue* * *електрѝк,прил. неизм. electric blue, peacock blue.* * *peacock-blue ; electric blue* * *electric blue, peacock blue -
6 електрик
ელექტრიკოსი -
7 електрик
peacock-blue -
8 електрик
електри́к прил. неизм. blaugrün. -
9 електрик
прил неизм bleu électrique. -
10 діелектрик
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > діелектрик
-
11 діелектрик
ч фіз.dielectric, nonconductor -
12 магнітодіелектрик
ч -
13 майстер-електрик
-
14 п'єзодіелектрик
-
15 слюсар-електрик
-
16 феродіелектрик
чferrimagnet фіз., ferromagnetic insulator -
17 діелектрик
эл.диэле́ктрик -
18 магнітодіелектрик
mahnitodiełektrykч. -
19 діелектрик
физ.; техн. диэле́ктрик -
20 магнетодіелектрик
техн.; физ. магнетодиэле́ктрикУкраїнсько-російський політехнічний словник > магнетодіелектрик
См. также в других словарях:
електрик — I ел ектрик а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. || Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. II електр ик невідм., прикм. Голубий або синій із сірим полиском колір … Український тлумачний словник
електрик — [еиле/ктриек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
електрик — іменник чоловічого роду, істота електротехнік розм. електрик прислівник колір незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
діелектрик — а, ч. Матеріал з дуже малою питомою електропровідністю; непровідник, ізолятор … Український тлумачний словник
магнетодіелектрик — а, ч. Те саме, що магнітодіеле/ктрик … Український тлумачний словник
діелектрик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
магнітодіелектрик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
История Запорожья — Запорожский край, родная земля казачества, привлекает внимание краеведов и историков. Благоприятный климат и удачное географическое положение Запорожья способствовали заселению края человеком с незапамятных времен[1]. Древнейшие стоянки… … Википедия
вібратор — а, ч., спец. 1) Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам. 2) Провідник або діелектрик, що є збуджувачем (джерелом) електромагнітних хвиль. 3) буд. Інструмент для укладання, утрамбовування бетону. 4) … Український тлумачний словник
динатронний — а, е. Прикм. до динатрон. •• Динатро/нний ефе/кт випускання електронів з поверхні металів, напівпровідників і діелектриків при опромінюванні їх первинними електронами … Український тлумачний словник
діелектричний — а, е. Прикм. до діелектрик. •• Діелектри/чна прони/кливість фіз. фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на електричне поле … Український тлумачний словник