Перевод: с английского на украинский

с украинского на английский

електрику

См. также в других словарях:

  • електрик — I ел ектрик а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. || Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. II електр ик невідм., прикм. Голубий або синій із сірим полиском колір …   Український тлумачний словник

  • електричний — а, е. 1) Прикм. до електрика. || Такий, що пов язаний з електрикою, властивий їй. || Який дає електрику (у 2 знач.). Електричний генератор. || Яким тече електричний струм. •• Електри/чне ко/ло сукупність з єднаних між собою провідниками джерела… …   Український тлумачний словник

  • електроємність — ності, ж. 1) Здатність тіла сприймати електрику. 2) фіз. Величина, що вимірюється відношенням електричного заряду до потенціалу провідника …   Український тлумачний словник

  • напівпровідник — а/, ч., фіз. Речовина, що володіє здатністю проводити електрику залежно від впливу зовнішніх чинників (температури, електричного поля, світла та ін.); посідає проміжне місце між металами та ізоляторами. •• Напівпровідни/к n ти/пу напівпровідник з …   Український тлумачний словник

  • непровідний — а/, е/, спец. Який не має здатності проводити електрику, тепло …   Український тлумачний словник

  • паркерит — у, ч. Ромбічний тіобісмутит нікелю; рідкісний мінерал; крихкі зерна і кристали, що добре проводять електрику …   Український тлумачний словник

  • провідник — а/, ч. 1) Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. || Той, хто супроводить туристів, екскурсантів, знайомлячи їх із визначними пам ятками місцевості, мистецтва і т. ін.; гід. 2) Працівник залізничного транспорту, який супроводить… …   Український тлумачний словник

  • провідність — ності, ж. 1) спец. Здатність тіла, речовини проводити тепло, звук, електрику і т. ін. •• Електри/чна прові/дність а) здатність речовини проводити електричний струм під впливом електричного поля; б) фізична величина, обернена електричному опору;… …   Український тлумачний словник

  • проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров …   Український тлумачний словник

  • провідник — 1 іменник чоловічого роду, істота супровідник; залізничник; керівник провідник 2 іменник чоловічого роду тіло, яке проводить тепло, звук, електрику …   Орфографічний словник української мови

  • допроваджати — ваджам, Пр. [1.] Доводити, приводити. Допровадив м я аж домів. [2.] Підводити, підвести. До мойой хыжы допроваджают юж електрику …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»