економічно

(econ)

n ек. економіка; економічна наука; економічна теорія; a економічний

наукова дисципліна, що вивчає, як найефективніше використовувати обмежені ресурси (resources), щоб задовольнити потреби суспільства, а також розглядає питання організації та управління виробництва, розподілу й обміну товарів (goods) та послуг (service¹); практичне застосування наукових принципів для розробок економічних програм та економічної політики (policy¹)

═════════■═════════

applied economics прикладна економіка; basic economics основна економіка; business economics економіка підприємств; comparative economics теорія порівняльної економіки; consumer economics економіка споживання; descriptive economics описова економіка; dynamic economics теорія економічної динаміки; global economics економіка світового господарства • світова економіка; industrial economics економіка промисловості; international economics світова економіка; Keynesian economics кейнсіанська економічна теорія; labour economics економіка праці; linear economics лінійна економіка; managerial economics економічні методи управління; monetary economics монетарна економічна теорія • монетаризм • теорія грошей; normative economics нормативна економічна теорія; policy economics обґрунтування економічної політики; positive economics позитивна економіка; pure economics «чиста» економічна теорія; regional economics регіональна економіка; rural economics економіка сільського господарства; urban economics економіка міського господарства

═════════□═════════

economics of growth економіка розвитку; economics of production економіка виробництва; economics of scarcity дефіцитна економіка

═════════◇═════════

економіка < давньогр. οικονομική < οικος — житло і νομος — закон (СІС: 236)

Зибер, Микола Іванович (1844, Судак - 1888) - економіст, соціолог. Закінчив юридичний ф-т Київського ун-ту (1866) К. андидат правознавства, магістр політичної економії (1871). Доц., проф. кафедри політичної економії та статистики в Київському ун-ті (1873 - 1875). Од 1875 по 1884 р. жив у Берні (Швейцарія). Для наукової спадщини характерні дві провідні теми: 1) дослідження історичних форм власності, насамперед общинної; 2) теоретико-порівняльний аналіз економічних вчень Рикардо і Маркса А. втор першого в Росії монографічного дослідження соціально-економічних відносин у давніх суспільствах. Перший в Україні й Росії автентично виклав зміст економічної теорії Маркса (70 - 80-ті рр.) в наукових і публіцистичних виданнях З. ахищав метод Маркса, його діалектику В. изнаючи Маркса-економіста, не сприймав його ідеї про "всесвітньо-історичну місію пролетаріату". Теоретик еволюційно-реформістської трансформації "хаотичного й безглуздого" капіталістичного господарювання в "злагоджену й планомірну" діяльність "великих мас людей". Чітке визначення засобів цієї трансформації у працях З. відсутнє.

[br]

Осн. тв.: "Нариси первісної економічної культури" (1883); "Давід Рикардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях" (1885).

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.

ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ - сучасна галузь філософської рефлексії, яка породжена тенденцією глобалізації життєдіяльності цивілізації доби постмодерна. Проблемне поле Ф.г.п. породжене суперечливим розвитком планетарної цивілізації. До нього належать проблеми: глобальної безпеки фізичних та екзистенційних першооснов існування людства; забезпечення збалансованого росту народонаселення й економічного росту країн; задоволення потреб світового господарства енергією та природними ресурсами; охорони природного середовища від руйнівного антропогенного тиску; захисту здоров'я людей від особливо небезпечних масових захворювань та негативних наслідків інтенсифікації науково-технічного активізму. Головне призначення Ф.г.п. полягає у виробленні нового планетарного мислення, здатного вчасно виявляти та осмислювати закономірності взаємодії різних соціальних складників цілісного світу, для якого найнагальнішою нині є проблема виживання. В рамках цієї філософії як предмет аналізу постають передумови розв'язання глобальних проблем постмодерністського стану цивілізації, філософські аспекти соціального, демографічного, екологічного прогнозування, здійснюється пошук шляхів перебудови світового економічного порядку. Наразі Ф.г.п. існує у вигляді відкритого новаціям та оновленню сімейства методологічних принципів і установок, спрямованих: на подолання розмежованості сучасного світу; на поглиблення й інтенсифікацію зв'язків і взаємодій різних країн та регіонів. Об'єктивна єдність, що виникає завдяки цим процесам, визначає спільність майбутнього для всього людського роду. Головна проблема Ф.г.п. - пошук стратегічних шляхів для гармонійного об'єднання людства. До можливих стратегій у цьому напрямі слід віднести: стратегію створення транснаціональних структур світового уряду та екологічно збалансованої планетарної економічної системи, стратегію досягнення глобальної демографічної стабілізації, формування глобальної культури нового типу. Ф.г.п. асоціює себе зі становленням і поширенням почуття причетності людини до тотальної єдності природи й Космосу, її відповідальності за майбутнє Всесвіту, за культуру й духовне життя людства. У дослідженні проблеми людини на ґрунті Ф.г.п. чітко окреслилися дві площини - прагматична (головне завдання вбачається в удосконаленні й розвитку нових "людських якостей", орієнтованих на майбутній світовий порядок і планетарну свідомість) та морально-етична (формування відповідальності за долю природи, цивілізації й культури). Заперечуючи революційні методи перетворення дійсності, Ф.г.п. протистоїть будь-яким формам фанатизму й екстремізму; визнає пріоритет еволюційних змін спочатку у свідомості людей, а потім в соціально-економічній і політичній практиці. Прагнучи виявити в різноманітних політичних, філософських, психологічних та релігійних концепціях те, що є загальноприйнятним, Ф.г.п. прагне зробити його джерелом культурного оновлення та підставою планетарної моралі прийдешньої цивілізації.

1) економічний; господарський, народногосподарський

2) економний, ощадливий; економічно вигідний (доцільний); рентабельний

3) практичний; прикладний

* * *

1) економічний; господарський, народногосподарський

2) економічно вигідний, доцільний; рентабельний

3) практичний, прикладний

4) ощадливий; дешевий

1) економно, ощадливо

2) з економічної точки зору

* * *

1) ощадливо; економічно

2) з економічної точки зору

БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.

ФЕМІНІЗМ - соціально-політичний, культурний та інтелектуальний рух, спрямований як на досягнення рівних прав жінок, так і на встановлення нового порядку, в якому стандарти і система цінностей не визначалися б чоловічими мірками. Ф. виростає на ґрунті фундаментальної констатації маскулінного характеру наявної культури та цивілізації Я. вним та неявним чином особливості чоловіка підносяться до рівня загальнокультурного нормативу, зразка, ототожнюються із людським як таким; жінка ж та "жіночість" зводиться лише до конкретного сущого серед інших сущих, набуває статусу "Іншого". Метафізичне значення Ф. полягає у введенні фемінності до складу передумов людського буття, його загальнозначущих і невід'ємних ознак В. сучасній, особливо західній, культурі Ф. зажив значної популярності та впливу на суспільство. Хоч Ф. став глобальним феноменом, він не становить єдиної ідеології. Вирізняють три хвилі Ф. Перша виникла в кін. XVIII ст. і пов'язана з творами Мері Волстоункрафт. Вимоги економічної та професійної рівності з чоловіками складають основний зміст цього періоду. Особливе значення для розвитку Ф. має праця Симони де Бовуар "Друга стать" (1949), в якій обґрунтована думка про стать як біологічну передумову та гендер як соціально нав'язану роль; жінка ідентифікується з "Іншим", тобто відмінним та неповноцінним. Від серед. XX ст. спостерігається розгортання "другої хвилі" Ф., пов'язаної з політичними зрушеннями 60-х рр. та виходом у світ низки теоретичних праць, що змінили світогляд та стратегії феміністичного руху (Беті Фрідан "Жіночі таємниці" (1963), Дж. Грієр "Жіночий євнух" (1970) та ін.). Головна мета цього періоду - створення нової політичної ідентичності жінок на ґрунті права та публічної емансипації. Третя хвиля (70-ті рр.) зосереджується на виявленні расових, класових, тендерних, сексуальних та інших відмінностей. Сучасний феміністичний рух становить собою доволі неоднозначне явище. В ньому існують різноманітні підходи та напрями, котрі відображають широкий спектр потреб та інтересів: ліберальний (пошук шляхів інтеграції жінок в існуючу соціополітичну систему); марксистсько-соціалістичний (заклик до класової боротьби як засобу знищення економічної експлуатації, що є основною причиною пригнічення жінок); радикальний (доведення політичного характеру гетеросексуальних відносин); лесбійський (визнання репресивної сутності гетеросексуальних тендерних ролей); сепаратистський (виключення чоловіків із кола вирішення проблем); екологічний (ототожнення екологічної кризи із процесами патріархального домінування, на основі виявлення спорідненості фемінності з природою); чорний (заперечення універсальності білого середньокласового Ф., пропозиція замінити слово "Ф." на більш загальне поняття "вуманізм" ("иютаnism")); культурний (визнання за жінками особливих здатностей до творчості, що обумовлюють "особливий жіночий шлях пізнання"); християнський (виправлення спотвореного культурою місця жінки в християнстві); метафізичний (пошук порятунку в духовному вдосконаленні жінки) та ін. Загальні проблеми феміністичної думки охоплюють виникнення та формування тендеру, статі, сексуальності, жіночої тілесності; репресивність патріархальної влади; жіночу підпорядкованість та визначення шляхів емансипації жінок у всіх сферах життя. Але якщо для "старого" Ф. характерним було обстоювання ідеї рівності, то "новий" Ф. зосереджує свої зусилля на пошуках відмінностей та обґрунтуванні їх легітимності. Теоретично Ф. перетинається з такими інтелектуальними напрямами, як: біологічний детермінізм (заперечення вроджених "жіночих" якостей); деконструктивізм (запозичення у Дерриди поняття "фалоцентризм культури"); есенціалізм (визнання існування природно/біологічно заданих суттєвих характеристик фемінності); конструктивізм (гендерні ознаки є соціальними конструктами); постколоніальна теорія (ідентифікація жінки з "Іншим" як відмінної, неповноцінної та залежної від пануючої групи особистості); постмодернізм (критика підвалин наявної культури) та ін.

n ком., марк. композиція; ескіз; зразок; конструкція; оформлення; план; малюнок; модель; проект; проектування; дизайн; a проектний; конструктивний; конструкторський; дизайнерський

вигляд, особливості зразка, властивості будь-якого готового виробу

═════════■═════════

abstract design абстрактний малюнок • абстрактне оформлення; advertising design художнє оформлення реклами • рекламний дизайн • дизайн рекламного оголошення; approved design затверджений проект; artistic design художнє оформлення; automated design автоматизоване проектування; basic design базова конструкція; best product design проектування виробу з найкращою характеристикою; channel design схема каналу розподілу; computer-aided design автоматизоване проектування; conceptual design ескізний проект; conventional design типовий проект • типовий зразок; corporate design фірмовий стиль • фірмовий дизайн; cover design оформлення обкладинки; economic(al) design економічний рахунок • економічно доцільна конструкція; economical design економічно доцільна конструкція • економічний розрахунок; engineering design інженерне проектування; environmental design природоохоронне проектування; equipment design конструкція устаткування; experimental design експериментальний проект; external design зовнішнє оформлення; face design рисунок шрифту; floral design квітковий узор; form design форма бланка; formal design формальний зразок; graphic design графічна форма • графічне оформлення; hardware design проектування апаратури • конструкція пристрою; individual design індивідуальний проект; industrial design промисловий зразок • проектування промислового зразка; interior design оформлення інтер'єру; item design проектування виробу; machine design машинний дизайн; modern design сучасний дизайн • сучасний проект; modular design модульна конструкція • блокова конструкція; old-fashioned design старомодний дизайн; optimum design оптимальна конструкція; original design оригінальний проект; ornamental design срафічний промисловий зразок; overall design загальний зразок; package design дизайн пакета • дизайн пачки; packaging design дизайн упаковки • дизайн упакування; page design компонування сторінки • макет сторінки; patentable design патентоспроможний промисловий зразок • патентоспроможний зразок; patented design запатентований зразок; poster design сюжет плаката; preliminary design попередній проект • ескізний проект; printed design друковане зображення; product design проектування виробу • товарний дизайн; questionnaire design структура анкети • схема організації опитування; registered design зареєстрований зразок; revised design перероблений проект; sample design укладання вибірки; sampling design план вибіркового обстеження; set design ескіз декорації; sketch design ескізний проект; standard design типовий проект • типове проектування; stylized design стилізований дизайн • стилізація; survey design план обстеження • схема обстеження; Swiss design швейцарський дизайн; technical design технічний дизайн; test design експериментальна конструкція; trademark design композиція товарного знака; traditional design традиційний проект; trial design дослідне проектування; type design малюнок шрифту • типовий проект; unique design унікальний проект • унікальний дизайн; wallpaper design шпалерний дизайн • малюнок шпалерного типу

═════════□═════════

design and development технічне проектування; design centre центр проектування; design cost вартість проектно-конструкторських робіт; design documentation проектна документація; design fault конструктивний дефект • конструктивний недолік; design firm проектно-конструкторська фірма; design flaw конструктивний дефект • конструктивний недолік; design of an exhibition оформлення виставки; design of a sampling inquiry план вибіркового обстеження; design of a statistical inquiry план статистичного обстеження; design protection охорона промислового зразка; design registration реєстрація промислового зразка; design standards проектно-конструкторські стандарти; design to characteristics проектування згідно із заданими характеристиками; design to cost проектування відповідно до заданної вартості; to approve a design затверджувати/затвердити проект; to build from a standard design будувати/збудувати згідно з типовим проектом; to develop a design опрацьовувати/опрацювати проект • опрацьовувати/опрацювати конструкцію; to improve a design поліпшувати/поліпшити конструкцію; to work out a design розробляти/розробити конструкцію

Туган-барановський, Михайло Іванович (1865, с. Сопониківка, Харківська губ. - 1919) - укр. економіст, соціолог. Закінчив фізико-математичний, юридичний ф-ти Харківського ун-ту М. агістр (1894), докт. (1898) політекономії. Тривалий час працював у Петербурзькому ун-ті (1895 - 1899, 1905 - 1917). Від серед. 1917 р. до поч. 1918 р. обіймав посаду міністра фінансів, торгівлі та промисловості Укр. Центральної Ради. Активний учасник створення Укр. АН; був фундатором її соціально-економічного від. У1919 р. очолив Укр. наукове тов-во економістів. В останній період життя - проф., декан юридичного ф-ту заснованого в Києві Укр. державного ун-ту. Значний вплив на формування економічної концепції та соціально-філософських поглядів Т.-Б. справили економічні вчення Маркса і Рикардо, а також ідеї Баденської школи неокантіанства (Віндельбанда, Рикерта), соціально-філософського лібералізму Дж. Cm М. ілля. Для Т.-Б. характерні пошуки шляхів поєднання політекономії з етикою, віднаходження у сфері економіки вагомої ролі для людської особистості. В. ідштовхнувшись від ідей марксизму, згодом перейшов до його критики. Схилявся до релігійно-морального обґрунтування перспектив суспільного розвитку В. изначав свій підхід до розробки політекономії як можливість третього напряму в економічній теорії, "який не збігається ні з марксизмом, ні з теорією граничної корисності, але є певною мірою синтезом їх обох". Наріжним принципом життя і вчення Т.-Б. був категоричний імператив Канта - ствердження самоцінності людини і неприпустимості використання її як засобу. Соціалістичні погляди Т.-Б. поєднують ідеї утопічного, науково-критичного та етичного соціалізму. Класові засади соціалізму намагався замінити загальнолюдськими. Вбачав опертя соціалістичної перспективи у суперечності між спроможністю капіталізму до неперервного й ефективного економічного розвитку та його невідповідністю моральному й соціальному ідеалові людини.

[br]

Осн. тв.: "Промислова криза в сучасній Англії..." (1894); "Російська фабрика в минулому і сучасному" (1898); "Теоретичні основи марксизму" (1905); "Сучасний соціалізм в його історичному розвитку" (1906); "Соціальні основи кооперації" (1916).

прс. 1. промисловість; індустрія; 2. галузь; галузь промисловості; галузь економічної діяльності

1. організована діяльність, яка забезпечує виробництво товарів (goods) і послуг (service¹) видобутком та переробкою сировини, виготовленням предметів споживання, матеріалів тощо; 2. окремий вид діяльності, науки, виробництва, напр. торгівля (trade), підприємництво (business²), послуги тощо

═════════■═════════

advertising industry рекламна галузь • рекламна індустрія; agricultural industry сільськогосподарська галузь • сільськогосподарське виробництво; aircraft industry авіаційна промисловість; airline industry авіатранспортна галузь • авіалінії; allied industryies суміжні галузі промисловості; artisan industry кустарне виробництво; automobile industry автомобільна промисловість; aviation industry авіаційна промисловість; basic industry важка промисловість • основна галузь промисловості; building industry будівельна галузь; business service industry галузь ділових послуг; capital goods industry промисловість, яка виробляє засоби виробництва; capital-intensive industry капіталомістка галузь промисловості • капіталомістка промисловість; catering industry галузь ресторанного обслуговування на замовлення; chemical industry хімічна промисловість; clothing industry швейна промисловість; coal industry вугледобувна промисловість; communication industry галузь зв'язку і комунікацій; community services industry галузь суспільних послуг; construction industry будівельна галузь; consumer industry споживча галузь; consumer goods industry промисловість, яка виробляє споживчі товари • легка промисловість; continuous process industry галузь промисловості з неперервним виробничим процесом; cottage industry надомна промисловість; dairy industry молочна промисловість; diversified industry багатогалузева промисловість; electronic industry електронна промисловість; expanding industry галузь, що розвивається; extractive industry добувна промисловість; fashion industry пошиття модного одягу; fast food industry індустрія швидкого приготування їжі; finance industry фінансова галузь; fishing industry риболовна галузь; food industry харчова промисловість; food canning industry консервна промисловість; food processing industry харчова промисловість; forest industry лісова промисловість; foundry industry ливарна промисловість; fuel-producing industry галузь паливної промисловості; gas industry газова промисловість; growth industry галузь із дедалі більшим попитом; handicraft industry галузь із використанням ручної праці • кустарне (ремісниче) виробництво; heavy industry важка промисловість; high-tech industry наукомістка галузь промисловості; hunting industry мисливство; infant industry новостворена галузь промисловості; insurance industry страхування; iron industry залізорудна промисловість; key industry провідна галузь промисловості; labour-intensive industry трудомістка галузь промисловості; leather goods industry промисловість шкіряних товарів; light industry легка промисловість; livestock industry промислове тваринництво; local industry місцева промисловість; manufacturing industry обробна промисловість; market-orientated industry комерційна галузь промисловості; metallurgical industry металургійна промисловість; metal processing industry металообробна промисловість; mining industry добувна промисловість; mixed industry суміжна галузь промисловості; oil industry нафтодобувна галузь промисловості; oil processing industry нафтопереробна галузь промисловості; packaging industry фасувальна галузь промисловості; petrochemical industry нафтохімічна промисловість; petroleum industry нафтопереробна промисловість; pharmaceutical industry фармацевтична промисловість; primary industry видобувна промисловість; private industry приватна промисловість • приватне виробництво; prosperous industry успішна галузь; public industryies державні підприємства; public administration industry галузь, що знаходиться в державному управлінні; publishing industry видавнича справа; recreation industry індустрія розваг; regional industry місцева промисловість; regulated industry регульована галузь; related industry суміжна галузь; retail trade industry галузь роздрібної торгівлі; secondary industry обробна промисловість; service industry сфера послуг; shipbuilding industry суднобудівельна промисловість; steel industry сталеливарна промисловість; storage industry складська справа; sunrise industry перспективна галузь; sunset industry неперспективна галузь; tertiary industry третинна галузь • індустрія послуг; textile industry текстильна промисловість; timber industry лісова промисловість; tobacco industry тютюнова промисловість; tourism industry галузь туризму; trade industry торговельна галузь; transport industry транспортна галузь; wholesale industry галузь оптової торгівлі; woodwork and timber industry деревообробна промисловість

═════════□═════════

to close down an industry закривати/закрити галузь (справу); to develop an industry розвивати/розвинути галузь; to expand an industry розвивати/розвинути галузь • збільшувати/збільшити обсяги випуску галузі; to finance an industry фінансувати галузь • фінансувати справу • фінансувати промисловість; to reorganize an industry перебудовувати/перебудувати галузь; to streamline industry упорядковувати/упорядкувати промисловість • раціоналізувати промисловість

═════════◇═════════

індустрія < польс. industria або нім. Industrie < фр. industrie — промисловість; промислова діяльність; промисел; майстерність; спритність < лат. industria — діяльність; старанність; працьовитість (ЕСУМ 2: 303)

* * *