діана

n ж. ім'я

Лусіана, Люціана

1) мaт. медіана

2) aнaт. серединна артерія

3) медіана, серединне значення ( у статистиці)

1) серединний

2) середній

відхідниковий, гузенний, гузичний. -ное отверстие - відхідник, відхідниковий отвір.

* * *

I. (к капели относящ.) крапльовий, дощовий. -ная вода - дощівка, дощова вода.

II. 1) (каплеобразный) крапльовий. -ное состояние вещества - крапльовий стан речовини;

2) -ный, Капельновый (маленький) - мал[н]юсенький, манюній, мал[н]ісінький, дрібненький; см. Крохотный.

* * *

1) крапли́нний

2) ( крошечный) мале́сенький, малю́сінький, маню́сінький, кри́хітний

1) якісний, прикметний; вартісний, добротний. В -ном отношении - якістю, що-до якости, (своїми) прикметами, (своєю) вартістю, (своєю) добротністю. -ный анализ - якісна аналіза;

2) грам. - прикметний.

* * *

кількісний, числовий, чисельний, (варв.) квантитативний. -ное различие - кількісна (числова) відмінність (різниця), відмінність (різниця) що-до кількости. -ный анализ, мат. - кількісна аналіза. -ное числительное, грам. - кількісний числівник.

* * *

1) ( действие) розбі́р, -бо́ру и ро́збір, (неоконч.) розбира́ння; упорядкува́ння, (неоконч.) упорядко́вування; ро́згляд, -у, ро́збі́р, (неоконч.) розгляда́ння, розбира́ння; ана́ліз, -у, ( неоконч). аналізува́ння

2) (критическая статья, отзыв) ро́згляд, ро́збі́р

3) ( разборчивое отношение) ро́збі́р

4) (сорт, разряд) ґату́нок, -нку, ро́збі́р

5) тип. розбо́р, -у

(-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек.

він, вона, воно, той, та, те; аның / ааң, аңа / ана, аны, анда, андан, алар, аларның / аларың / аларын, аларға, аларны, аларда, алардан СБ; онун / оон / оун / он ( / ан, онуң П), она ( / оңа ВН-Б, М, Кб. / ана СЛ), ону, онда, ондан ВН, П-СК; олар, оларын, оларға, оларны, оларда, олардан ВН-У; олар, оларын, олара, олары, оларда, олардан Г-СК; онлар, онларын, онлара, онлары Г, М, Кб.; оннар М; о кӱнӱ в ті дні СБ; барый о ӱйд'е іде в ту хату СМ; о ӧле дӧгӱль, бу беле дӧгӱль те не так, це не так М; пор. ол, у.

їжак; т'ирпи ана СМ; т'ирпи бала їжаченя П, О, К; бир т'ирпи ана баласын сыйпап

"вай меним памух балачығым",— айтый їжачиха, гладячи своє їжаченятко, приказує

"ой ти моя пухнаста дитинко"СМ.

де ВН, СБ, О, Б, У; т'ельлер

"йа хана?"— дий приходять і кажуть

"а де він?" У; пор. ана IV.

ану, нумо СМ, У; хана, алт' ет меэм хызымы да ану, відвези й мою дочку СМ; хана, эпсимиз дэ хапуға? ану, чи всі ми вдома? У; пор. ана IV, кана, кане, хане II, ханы.

Прокл, Діадох (412, Константинополь - 485) - давньогрецьк. філософ, неоплатонік. Навчався в Александрії, потім в Афінах у Плутарха і Сиріана. Після Сиріана очолив Академію в Афінах. Його філософські пошуки були підпорядковані прагненню створити таку систему мислення, яка б узгодила і поєднала вчення Плотина, Ямвліха, Платана й Аристотеля. Коментарі П. до Платона, Плотина, ІІорфирія, тлумачення до Гомера, Гесіода та орфіків вважаються взірцями неоплатонічної академічної екзегези. Зв'язок П. з аристотелізмом засвідчує написаний ним вступ до філософії Аристотеля й трактат "Першооснови фізики". Систематичний виклад понять неоплатонізму подається у "Першоосновах теології". Ієрархічна структура буття виводиться, за П., від надсущого Єдиного, що є Благо і Бог, через надсущих одиниць-богів до богів (умів) сущих і мислимих, яким він протиставляє богів (умів) мислячих. З останніми пов'язані мислячі душі, нижче розміщуються ангели, демони й герої, а ще нижче - "часткові душі", до яких належить душа людини. У стані екстазу душа спроможна повернутися до Єдиного ("повернення" - одна з трьох засадничих категорій поряд з "єдиним" та "різноманітним"). Для філософської системи П. характерне обґрунтування рівноваги в процесі взаємодії еманації та повернення.

[br]

Осн. тв.: "Першоосновитеології"; "Теологія Платона"; "Першооснови фізики: десять сумнівів щодо Провидіння"; "Про Провидіння і Фатум".

матем., физ.

- алгебраический анализ

- аналог процесса