Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

дёргая за волосы

  • 1 натаскивать

    натаскать и натащить
    1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];
    2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];
    3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;
    4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;
    5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -
    1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;
    2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;
    3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;
    4) натасканий, попотасканий; натяганий;
    5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -
    1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;
    2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;
    3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.
    * * *
    I несов.; сов - натаск`ать
    1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати
    2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти
    3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати
    4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)
    II несов.; сов. - натаск`ать
    1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти
    2) перен. ната́скувати, натаска́ти
    III несов.; сов. - натащ`ить
    1) см. натаскивать I
    2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати

    Русско-украинский словарь > натаскивать

  • 2 взбивать

    взбить збивати, збити. [Пилу не збивайте]; (волосы) підкосмичити (сов.), кудовчати, накудовчити, розпушувати, розпушити; (подушку) перебивати, перебити; (желтки, белки) підбивати, підбити; (мяч палкой) гилити, загилити.
    * * *
    несов.; сов. - взб`ить
    збива́ти, зби́ти и мног. позбива́ти, підбива́ти, підбити и мног. попідбива́ти

    Русско-украинский словарь > взбивать

  • 3 вздёргивать

    вздёрнуть підтягати, підтягти вгору, смикати, смикнути вгору (за нитку, мотузок). В. на виселицу - почепити на шибеницю. В. нос - дерти, задерти носа, кирпу гнути. Вздёрнутый нос - кирпатий (кирпатенький) ніс, кирпа.
    * * *
    несов.; сов. - вздёрнуть
    1) (дёргая, поднимать вверх) підійма́ти, підійняти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти; попідніма́ти; ( подтягивать) підтяга́ти и підтя́гувати, підтягти́ и підтягну́ти и мног. попідтяга́ти и попідтя́гувати; ( подбрасывать) підкида́ти [догори́], підки́нути [догори́]

    \вздёргивать плеча́ми — зни́зувати, зниза́ти и знизну́ти (здвига́ти и здви́гувати, здвигну́ти, стена́ти, стену́ти, стина́ти, стину́ти) плечи́ма

    2) ( вешать) ві́шати, пові́сити и мног. пові́шати

    Русско-украинский словарь > вздёргивать

  • 4 возить

    возити кого, що.
    * * *
    1) вози́ти
    2) ( двигать по поверхности) вози́ти; ( волочить) волочи́ти; ( ногами) чо́вгати
    3) ( бить) би́ти (б'ю, б'єш); лупи́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, дуба́сити, дубцюва́ти, гати́ти; ( драть за волосы) скубти́, скуба́ти и ску́бати, чу́бити

    Русско-украинский словарь > возить

  • 5 волос

    волос, ум. волосок, волосина. Волосы - волосся, волос, коси (р. кіс). [До сивого волосу дожив]. Волосы надо лбом у мужчин - чуб, чуприна. Волосы, завитые на висках - мушки, муськи. -сы начесанные гладко на лоб с пробором посредине - начоси (р. -сів). -сы косматые - патли, патлі. Чужие волосы, вплетаемые в косы - уплітка. Открыть волосы (о замужней ж.) - волосом засвітити. С непокрытыми волосами - простоволосий. До седых волос - до сивого волосу, до сивої коси. Таскать, -ся за волосы - волосувати, -ся, чубити, -ся. Выдрать за волосы - вичубити, чуба намняти. Волосы на давно небритой бороде - жерниця. Волоски на руках и пр. - волохи. Волос конский из гривы - волосе[і]нь (р. -ни), волосеня (р. -ні), волосня (р. -ні); (из хвостов употр. для сит) косиця.
    * * *
    во́лос, -а (ед.) и собир. -у; ( один) волоси́на

    во́лосы — (мн.: на голове человека) воло́сся; ( у женщин) ко́си, род. п. кіс; ( шевелюра) чупри́на

    ко́нский \волос — собир. волосі́нь, -ні, кі́нський во́лос

    Русско-украинский словарь > волос

  • 6 волосянка

    1) см. Власяница;
    2) (ткань из конск. волоса) волосянка;
    3) сільце волосяне;
    4) (игра) скубка. Волосянку дать кому - поскубти за чуба кого, волосянки дати кому;
    5) бот. - тонконіг (р. -ногу).
    * * *
    1) ( ткань) волося́нка
    2) ( трёпка за волосы) волося́нка

    волося́нку зада́ть (дать) кому́ — потаска́ти за воло́сся (за чу́ба, за чупри́ну) кого́, почубе́ньків да́ти кому́, почу́бити кого́

    Русско-украинский словарь > волосянка

  • 7 выдирать

    -ся, выдрать, -ся видирати, -ся, видрати, -ся, видерти, -ся. Выдирать яйца из гнезда - видирати, дерти. В. мёд из ульев (о медведе) - піддирати. Выдрать за волосы - поскубти чуба, наскубти чуба, почубити, вичубити, чуба нам'яти, матланки дати; (за уши) вуха нам'яти. Выдрать розгами, нагайкой - вибити різкою, відчухрати, відшкварити, відбатожити. Выдранный - видертий; наскубаний, почублений, відчухраний, відбатожений.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдрать
    1) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, вирива́ти, ви́рвати
    2) (сов.: высечь) ви́сікти, відшмага́ти

    Русско-украинский словарь > выдирать

  • 8 вырывать

    вырвать
    I. виривати, вирвати, видирати, видрати, видерти, вихоплювати, вихопити; (выдёргивать) висмикати, висмикнути, випручувати, випручати; (о ветре) викручувати, викрутити; (перья, волосы) вискубати, вискубти; (нити из ткани) виторочувати, виторочити, висотувати, висотати; (с корнем) викорінювати, викоренити; (часть растений, чтобы разредить) проривати, прорвати, пробирати, пробирати; (просо, гречку) мачкувати, микати; (нажимом дверь) виставляти, виставити, виважувати, виважити.
    II. Вырывать, вырыть - виривати, вирити, викопувати, викопати, укопати, відкопувати, відкопати, вигрібати, вигребти, випорпувати, випорпати, вибуртувати [Укопай картоплі на борщ. Курка випорпує щось з-під листя. Яку яму собака вибуртував], (в земле ямку для гнезда) кублитися.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырвать
    вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( выдирать) видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти; ( выдёргивать) висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмикати; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити и мног. повихва́чувати
    II несов.; сов. - в`ырыть
    вирива́ти, ви́рити и мног. повирива́ти; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и мног. повико́пувати

    Русско-украинский словарь > вырывать

  • 9 выщипывать

    -ся, выщипать, -ся вищипувати, -ся, вищипнути, -ся, вищикувати, -ся, вищикнути, -ся; (о волосах, перьях) вискубувати, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся. [Вищикнув листок]. Выщипнуть немного - проскубти (волосся, пір'я).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыщипать и в`ыщипнуть
    вищи́пувати, ви́щипати, ви́щипнути и мног. повищи́пувати; (волосы, перья, траву) вискубувати, ви́скубати и ви́скубти, мног. повиску́бувати, поскубти́, пови́скубати, поскуба́ти

    Русско-украинский словарь > выщипывать

  • 10 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 11 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 12 дёргать

    дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.
    * * *
    несов.; сов. - дёрнуть
    1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти
    2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути
    3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати
    4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти
    5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти

    Русско-украинский словарь > дёргать

  • 13 дочёсывать

    -ся, дочесать, -ся
    1) дочісувати, -ся, дочесати, -ся;
    2) дочухувати, -ся, дочухати, -ся, дочухмарити, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - дочес`ать
    1) (волосы, шерсть) дочі́сувати, дочеса́ти и мног. подочі́сувати
    2) ( для облегчения зуда) дочу́хувати, дочу́хати

    Русско-украинский словарь > дочёсывать

  • 14 дощипывать

    дощипать дощипувати, дощипати; (перья, волосы) доскубувати, доскубти, доскубати. Дощипанный - дощипаний, доскубаний.
    * * *
    несов.; сов. - дощип`ать
    дощи́пувати, дощипа́ти; (перья, траву) доску́бувати, доскуба́ти и доскубти́

    Русско-украинский словарь > дощипывать

  • 15 драка

    бійка; (с тасканием за волосы, склока) чубанина.
    * * *
    бі́йка

    Русско-украинский словарь > драка

  • 16 драньё

    драння, (гал.) дертя. -ньё за волосы - скубка.
    * * *
    I
    1) драння́, рвання́, роздира́ння, розрива́ння, шматува́ння
    2) драння́; рвання́, вирива́ння
    3) биття́, шмага́ння; скуба́ння, скубі́ння, ску́бка
    4) драння́, шарува́ння
    5) драння́, дря́пання
    II диал. см. дранка

    Русско-украинский словарь > драньё

  • 17 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 18 жёсткий

    1) твердий, сутугуватий. [Твердий камінь. Сутугувате (тверде) м'ясо];
    2) (не гибкий, грубый) цупкий, ше[о]рсткий, жорсткий, шкарубкий, різкий, мулький. -кая кожа - цупка (шкарубка) шкура. -кое сукно - цупке сукно. -кие волосы - цупке (шорстке, жорстке) волосся. -кие руки - шерсткі (шкарубкі) руки. -кая постель - мулька, тверда постеля. -кий песок - різкий (жорсткий) пісок. Жёсткая вода - тверда вода, (реже) різка вода. Жёсткие слова - різкі, жорстокі слова.
    * * *
    1) жорстки́й; диал. штивний; ( шершавый) шорстки́й; ( плотный) цупки́й, ( о ткани) дебе́лий; (преим. о траве) дерзки́й; ( твёрдый) тверди́й, мульки́й; ( шероховатый) шкарубки́й, шерша́вий

    \жёсткийая вода́ — тверда́ вода́

    \жёсткийая ко́жа — шорстка́ (шкарубка́, шерша́ва) шкі́ра

    2) (перен.: суровый, резкий) жорстки́й
    3) (перен.: не допускающий отклонений) тверди́й, жорстки́й

    \жёсткий ий гра́фик — тверди́й (жорстки́й) гра́фік

    Русско-украинский словарь > жёсткий

  • 19 завивать

    завить
    1) починати, почати завивати, звивати що;
    2) завивати, завити, звивати, звити що (вінок), (волосы) звивати, звити, (кудрявить) кучерявити, покучерявити, закучерявити. [Ой, зав'ю вінки та на всі святки (Пісня). А вмієш ти волосся звивати? (М. Вовч.). Хто тобі, вербо, кучері звив?]. Завитой, Завитый - (о венке) завитий, звитий; (о волосах) звитий, закучерявлений, покучерявлений.
    * * *
    несов.; сов. - зав`ить
    1) ( делать вьющимся) завива́ти, зави́ти, -в'ю́, -в'є́ш и мног. позавива́ти; ( кудрявить) кучеря́вити, закучеря́вити и скучеря́вити; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (заплетать венки; свивать гнёзда) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш), завива́ти, зави́ти
    3) (обвивать, оплетать) обвива́ти, обви́ти (обів'ю́, обів'є́ш) и обви́нути

    \завивать вить го́ре верёвочкой — уда́рити (ки́нути) ли́хом об зе́млю

    Русско-украинский словарь > завивать

  • 20 заплетать

    заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].
    * * *
    несов.; сов. - заплест`и
    1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

    \заплетать тать нога́ми — пле́нтати (пле́нтатися) нога́ми

    2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

    Русско-украинский словарь > заплетать

См. также в других словарях:

  • Волосы - получить на Академике действующий промокод Miniinthebox или выгодно волосы купить со скидкой на распродаже в Miniinthebox

  • оттеребить — блю, бишь; оттереблённый; лён, лена, лено; св. (что). 1. Кончить теребить. О. лён. 2. кого. Наказать, дёргая за волосы, уши. О. сорванца за волосы …   Энциклопедический словарь

  • оттеребить — блю/, би/шь; оттереблённый; лён, лена/, лено/; св. что 1) Кончить теребить. Оттереби/ть лён. 2) кого Наказать, дёргая за волосы, уши. Оттереби/ть сорванца за волосы …   Словарь многих выражений

  • ОТТАСКАТЬ — ОТТАСКАТЬ, аю, аешь; асканный; совер. 1. что. Оттащить в несколько приёмов. О. рюкзаки к палатке. 2. кого (что). Наказать, дёргая за волосы, уши (разг.). О. за вихры. О. за уши. | несовер. оттаскивать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Рататуй (мультфильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Рататуй (значения). Рататуй фр. Ratatouille Российский кинотеатральный постер Тип мультфильма …   Википедия

  • ДРАТЬ — ДРАТЬ, деру, дерёшь; драл, драла, драло; несовер. 1. что. Рвать на части; изнашивать до дыр (разг.). Д. бумагу. Д. обувь. 2. что. Отрывая, отделять, снимать. Д. лыко. Д. шкуру (сдирать с туши; также перен., с кого: беспощадно обирать; прост.). 3 …   Толковый словарь Ожегова

  • Дацик, Вячеслав Валерьевич — Вячеслав Дацик Общая информация Полное имя Вячеслав Валерьевич[1] Дацик Прозвище «Рыжий Тарзан» (англ. The Mad Man, Red Tarzan) Гражданство …   Википедия

  • Костюм эпохи Позднего Средневековья (Франция) — Костюм эпохи Позднего Средневековья выполнял во многом социальную функцию. Ношение платья в XIV XVI веках определялось понятием «луковицы», когда верхнее платье надевалось поверх нижнего, и количество слоёв зависело от социального статуса хозяина …   Википедия

  • выдрать — 1. ВЫДРАТЬ, деру, дерешь; св. что (из чего). Усилит. Вырвать (1.В.; обычно грубо, небрежно). В. зуб. В. страницу из тетради. В. пуговицу с мясом. Едва выдрал ноги из глины. ◁ Выдирать, аю, аешь; нсв. Выдираться, ается; страд. Выдирание, я; ср. 2 …   Энциклопедический словарь

  • натаскать — 1. НАТАСКАТЬ, аю, аешь; натасканный; кан, а, о; св. 1. что и чего. Притащить в несколько приёмов в каком л. (обычно большом) количестве. Н. песку, дров, воды. Н. три охапки хвороста. 2. что и кого чего. Вытащить, извлечь откуда л. в несколько… …   Энциклопедический словарь

  • растеребить — блю, бишь; растереблённый; лён, лена, лено; св. что. Разг. 1. Дёргая, теребя, привести в беспорядок. Р. сноп. Р. пеньку. Р. лён. Р. причёску. Р. волосы. 2. Заставить действовать, побудить к активности; расшевелить (2 зн.). Р. зрителя. Р.… …   Энциклопедический словарь

  • таскать — аю, аешь; тасканный; кан, а, о; нсв. 1. кого что. = Тащить, но обозначает действие повторяющееся, совершающееся в разных направлениях и в разное время. Т. тяжелые сумки. Т. воду из колодца. Т. баржу на буксире. Т. волоком бревно по двору. Т. кого …   Энциклопедический словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»