дыру

-ся, вывинтить, -ся

1) вишрубовувати, -ся, вишрубувати, -ся, розшрубовуватися, розшрубуватися, виґвинчувати, -ся, виґвинтити, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся;

2) (производить дыру) вивірчувати, висвердлювати. Вывинченный -

1) виґвинчений, викручений;

2) вивірчений, висвердлений.

* * *

несов.; сов. - в`ывинтить

діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.

* * *

1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чина

2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина

заделать

1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:

2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);

3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.

* * *

несов.; сов. - зад`елать

1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати

2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти

заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].

* * *

несов.; сов. - заплест`и

1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

навертеть, навернуть

1) (наматывать) навірчувати, навертіти, навернути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, навивати, навити и навинути що на що (о мног.) понавірчувати, понамотувати, понакручувати, понавивати що на що. [Чого вони не навірчують собі на голову! (Звин.)]. -вай верёвку на ворот - намотуй (накручуй) мотуз (мотузку) на баран (на коловоро[і]т). -верти бумаги на скалку - намотай (накрути) паперу на качалку;

2) (навинчивать) накручувати, накрутити, навірчувати, навернути, (о мног.) понакручувати, понавірчувати що на що. -верти гайку - накрути (наверни) гайку;

3) (насверливать,набуравливать) навірчувати, навертіти и навернути, насвердловувати, насвердлувати, насвердлювати, насвердлити, накручувати, накрутити, (о мног.) понавірчувати, понасвердловувати, понасвердлювати, понакручувати (дірок). Много ль дыр -тел? - чи багато дірок навертів (насвердлував, насвердлив)? -верни дыру вот тут - наверни діру ось тут;

4) (наворачивать) навертати, навернути на що. Осторожнее правь, -вернёшь на пень - обережніш(е) держи (керуй), навернеш на пень. Наверченный и Навёрнутый -

1) наверчений, навернутий и навернений, намотаний, накручений, навитий и навинений, понавірчуваний, понамотуваний, понакручуваний, понавиваний на що;

2) накручений, навернений;

3) наверчений, навернутий и навернений, насвердлований, насвердлений, понавірчуваний, понасвердловуваний, понасвердлюваний, понакручуваний;

4) навернутий и навернений. -ться -

1) - а) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, намотуватися, намотатися, понамотуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навиватися, навинутися, понавиватися; бути навірчуваним, наверченим, понавірчуваним и т. п. Цепочка -тся на барабан - ланцюжок намотується (накручується) на барабан; б) (навинчиваться) накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навірчуватися, навернутися, понавірчуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваними и т. п. Гайка -тся ключом - гайка (шруба) накручується (навірчується) ключем; в) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, насвердловуватися, насвердлуватися, понасвердловуватися, насвердлюватися, насвердлитися, понасвердлюватися; бути насвердловуваним, насвердлованим, понасвердловуваним и т. п.; г) навертатися, навернутися; бути наверненим и навернутим на що. Слёзы -ваются, -нулись на глаза, у него на глазах - сльози навертаються, навернулися на очі, у його (йому) на очах, сльози спливають (наринають) на очі, наринули на очі, у його и йому на очах, сльози закрутилися в очах. [У Христі навернулися на очі сльози (Мирн.). У Пихтіра починає шпигати в носі, а на очі спливають сльози (Васильч.). У неї аж сльози наринули на очах (Яворн.). В очах закрутилися дві сльози (Франко)];

2) (попадаться, случаться) навертатися, навернутися. Покупатели -ваются - покупці нагоджаються (трапляються). -нулся нечаянный гость - навернувся (нагодився) несподіваний гість.

* * *

1) наві́рчувати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти

2) см. навёртывать II

3) (сов.: сделать что-л. энергично) Наверну́ти

відтулина, відвороття, продухвина, (гал.) отвір, розтвір (-во), (проём) проріз (- зу), проруб (-бу); (дыра) діра, дучка, промежінь (-жени). -тие в почтовом ящике - проріз у поштивій скриньці. -тие для света - просвіт, прозір (-зору). -тие для протока воды - проточина. -тие в стене (для ворот) - розвороття. -тие колодца - колодяжне устя. -тия в решётке - межиґраття, продушини. -тие для огня в гончарной печи - прогар, прогін (-гону), дучка. -тие в шахте - вікно. Делать -тие (дыру) - робити, пропускати продушину, дірку.

* * *

и Починять починить что лагодити, полагодити, ладити, поладити, ладнати, поладнати, (бельё, одежду) латати, полатати що; (настроить) налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, наладнати, (во множ.) поналагоджувати, поналаджувати, що; (подправить) підлагоджувати, підлагодити, підладити, підладнати, (бельё, одежду), підлатувати, підлатати (во множ. попідлагоджувати, попідлатувати) що; (заделать дыру, брешь) залагоджувати, залагодити, заладити, заладнати, залатувати, залатати (во множ. позалагоджувати, позалатувати) що. -нить со всех сторон, везде, на всех местах - облагодити, обладити, обладнати, облатати, вилагодити, виладнати (усюди). Срв. Поправлять, Подправлять. -нять (-нить) сапоги, ботинки - лагодити (полагодити) чоботи, черевики. -нять (-нить) бельё, одежду кому - латати (полатати, позалатувати, попідлатувати) білизну (плаття), одежу кому, облатати (во множ. пооблатувати) кого. [Нема кому ні обіпрать, ні облатать - треба женитися (Номис). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. -нять телегу, сани, плуг - лагодити (полагодити), ладити (поладити), ладнати (поладнати), (настроить) налагодити, наладити, наладнати воза, сани, плуг. -нять ружьё - полагодити, налагодити рушницю. -нять дом, избу - лагодити, полагодити, облагодити будинок, хату. -нять невод, сети - лагодити, полагодити, вилагодити, налагодити невід, мережі, направляти, направити невід, мережі, понаправляти неводи, мережі. [Поки отаман дірку залата, то хлопець три… Вилагодили невід удвох (Март.)]. -нить крышу - полагодити, залагодити, заладнати, полатати, залатати дах, (соломенную) стріху. [Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.). Церкву обдирає, а коршму латає (Номис)]. Оканчивать, окончить -нять - долагоджувати, долагодити, доладжувати, доладити що. [Чи ти скоро долагодиш воза? (Гр.)]. Починенный - полагоджений, поладжений, поладнаний, полатаний, налагоджений и т. д.

* * *

см. починять

проесть

1) (прогрызать дыру) проїдати, проїсти, прогризати, прогризти, (во множ.) попроїдати, попрогризати що. [Проїв дірку у бичка, з середини все виїв (Рудч.). Ржа проїла залізо. Гнила пара прогризала шкіру (Франко)];

2) (издерживать на пищу) проїдати, проїсти, (о мног. попроїдати), прохарчити, схарчити. [Проїв усе, що заробив. Батько довго збирав, а синки швидко попроїдали (Харк.). Усі гроші чи прохарчив, чи прогуляв (Ум.). По синенькій, дай-то Боже, коли заробили, та, вертаючись додому, й те, уже схарчили (Манж.)]. Проеденный - проїдений и проїджений, прогризений. -ться -

1) страд. проїдатися, бути проїденим (и проїдженим), прогризатися, бути прогризеним;

2) возвр. проїдатися, проїстися, прохарчитися, проїдати, проїсти, (о мног.) попроїдати все.

* * *

несов.; сов. - про`есть

проломаться

I. проламуватися, проламатися.

II. Проламываться, проломиться - проломлюватися, проломитися; (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що; (сквозь что и провалиться в дыру) про[у]валюватися, про[у]валитися. [З'їхав на місток, а мостина й проломилась. Пробився крізь густий чагарник. Я йшов через лід, та ненарошне увалився (Васильч.)].

* * *

пронизать

1) (взглядом; так-же о ветре, холоде, луче, свете) пронизувати, низати, пронизати, проймати, про(й)няти, прошивати, прошити. [Холод мене ниже (Щог.). Ти мені сорому наробила; тепер мене парубоцтво буде очима низати вдовж і впоперек (Г. Барв.)];

2) (сквозь готовую дыру) низати, нанизувати, нанизати, (всё) понизати (все). [Нанизла намисто]. Пронизанный -

1) пронизаний, про(й)нятий, прошитий. [Далі все мчав, пронизаний вітром холодним (Л. Укр.). Білі тумани пройняті, сонцем (Л. Укр.)];

2) нанизаний, понизаний.

* * *

несов.; сов. - прониз`ать

1) прони́зувати, прониза́ти; ( пронимать) пройма́ти, пройня́ти

2) (несов.: низать в течение определённого времени) низа́ти [ці́лий день], прониза́ти

издолбить (дыру) видовбувати, видовбати (діру), (о мног.) повидовбувати що (діри); (поверхность чего-либо) довбти, подовбти, довбати, подовбати що. Издолбленный - видовбаний; здовбаний, подовбаний.

1) см. Пронзание;

2) (сквозь готовую дыру) нанизування; (остриём) проколювання, простромлювання и т. д.; см. Пронизывать, Пронзать.