Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

думы

  • 1 дума

    1) (мысль) дума [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Шевч.)], гадка, погадка. Думать -му - думу гадати (думати). Без дум - бездумно. [Бездумно дивлячись у простір (Л. Укр.)]. Тяжёлые -мы - важкі думи. Тяжёлые -мы теснят меня - важкі думи обсідають мене;
    2) (собрание) дума. [Державна дума. Міська (городская) дума]. Здание городской думы - ратуша, ратуш (р. -шу) (м. р.), дума;
    3) (лир.-эпич. стих.) дума. [Українські історичні думи].
    * * *
    1) ( мысль) ду́ма, ду́мка, га́дка
    2) лит. ду́ма
    3) полит. ист. ду́ма

    Русско-украинский словарь > дума

  • 2 летать

    лётывать
    1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];
    2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];
    3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.
    * * *
    літати; (стремительно, с шумом) шуга́ти

    Русско-украинский словарь > летать

  • 3 мрачный

    1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;
    2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].
    * * *
    похму́рий, похму́рний, хмурни́й, хма́рний, хму́рий; ( понурый) пону́рий

    Русско-украинский словарь > мрачный

  • 4 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 5 одолевать

    одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.
    * * *
    несов.; сов. - одол`еть
    1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти
    2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти
    3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

    Русско-украинский словарь > одолевать

См. также в других словарях:

  • Думы — украинские исторические песни особой формы (свободные по ритму и лишенные строфического членения), создавшиеся в казацкой среде XVI XVII веков и записанные в XIX в. от профессиональных певцов (кобзарей); как пережиток прошлого сохранились в УССР… …   Литературная энциклопедия

  • Думы —     ДУМЫ малороссийские народные исторические песни (см. это слово). По времени своего возникновения думы частью относятся к XVI веку, эпоха же особенного расцвета их XVII век. В настоящее время они распространяются певцами профессионалами,… …   Словарь литературных терминов

  • Думы — песни вольного размера, исполняемые под звуки бандуры иликобзы, произведения малорусского казацкого эпоса, одно иззамечательнейших явлений славянской поэзии. Д. резко отличаются отвеликорусских былин. Былины уже издавна забывались народом и… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • ДУМЫ — лирико эпический жанр украинского словесно музыкального фольклора. Возникли у казаков в 15 17 вв. Воспевали борьбу против турецких, татарских и польских захватчиков, выражали социальный протест народа. Думам свойственны речитативная (реже… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ДУМЫ — «ДУМЫ (новелла в киноальманахе «Странные люди»)», 1969. Новелла, семейная драма. В ролях: Всеволод Санаев (см. САНАЕВ Всеволод Васильевич), Пантелеймон Крымов (см. КРЫМОВ Пантелеймон Александрович), Юрий Скоп, Елена Санаева (см. САНАЕВА Елена… …   Энциклопедия кино

  • думы — безбрежные (Голен. Кутузов); безмолвные (Коринфский); безмятежные (Хомяков); безотвязные (Барыкова); бессонные (Бальмонт); благочестивые (Пушкин); веселые (Мережковский); гармоничные (Брюсов); гордые (П.Я.); горькие (П.Я.); грохочущие (Брюсов);… …   Словарь эпитетов

  • ДУМЫ — малороссийские героические народно эпические произведения, близкие по тематике и идейности историческим песням, но отличающиеся своеобразной формой и способом исполнения (строки думы имеют различную длину, несколько смежных строк объединяются… …   Русская история

  • думы — ДУ´МЫ 1) украинские народные исторические песни или поэмы лиро эпического характера, наподобие русских былин; исполняются речитативом, часто в сопровождении народного музыкального инструмента бандуры. 2) Поэтический жанр в русской литературе, не… …   Поэтический словарь

  • ДУМЫ — укр. героич. нар. эпич. произведения, близкие по тематике и идейности ист. песням, но отличающиеся своеобразной формой и способом исполнения (строки Д. имеют различную длину, несколько смежных строк объединяются единой рифмой, исполняются Д.… …   Советская историческая энциклопедия

  • думы — лироэпические украинские народные песни исторического или бытового содержания. Возникли в казачьей среде в XV XVII вв. Исполнялись в сопровождении кобзы или бандуры. Думе свойственны речитативная (реже распевная) мелодика, интонации плача и… …   Энциклопедический словарь

  • Думы за горами, а беда за плечами. — Думы за горами, а беда (или: а смерть) за плечами. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»