Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

думка

  • 41 летать

    лётывать
    1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];
    2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];
    3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.
    * * *
    літати; (стремительно, с шумом) шуга́ти

    Русско-украинский словарь > летать

  • 42 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 43 мысленно

    нрч. думкою, на думці, в думці, в думках, подумкою, подумки, подумно, в мислі, думано, гадано, мислено. [Можеш яку хоч присягу складати, тільки разом думкою навпаки повертай (Рада). Мовив собі на думці (Кониськ.). Казав він собі в думці (Васильч.). Подумкою додав (Крим.). Подумки сердився (Крим.)]. -но ставить себя (в положение) - ставитися думкою (в якесь становище). Я -но присутствовал на вашем празднике - я думкою був (присутній) на вашому святі.
    * * *
    нареч.
    ду́мкою, думка́ми, у ду́мці, у думка́х, по́думки

    Русско-украинский словарь > мысленно

  • 44 мыслишка

    подумка, гадчина, так собі думка, мислисько. [Часом і в мене буває в голові так собі думка, а записати не можу (Звин.)].
    * * *
    уничиж.
    [нікче́мна] ду́мка

    Русско-украинский словарь > мыслишка

  • 45 назойливый

    настирливий, настирний, в'їдливий, натрутливий, натрутний, назолистий, (навязчивый) нав'язливий, налазливий, влізливий. [Надоїдливе, настирливе крутіння в голові (Крим.). Ну, й настирна-ж дитина! (Бердянщ.). Настирне питання (Коцюб.). Довгий, в'їдливий гудок (Черкас.). В'їдлива думка (Дніпр. Ч.). Ті замки сховають від натрутних очей мої розкоші (Л. Укр.). Нахабна, тупа, налазлива гидотність (Крим.). Влізлива думка (Крим.)]. -вый человек - настирлива людина; см. Назойник, -ница.
    * * *
    насти́рливий, насти́рний; ( надоедливый) надоку́чливий, доку́чливий, доку́чний; ( навязчивый) уї́дливий, ула́зливий, улі́зливий, уна́дливий, нала́зливий, назо́листий

    Русско-украинский словарь > назойливый

  • 46 настойчивый

    1) (энергичный, твёрдый) завзятий, (упорный) упертий, намогливий, (неотступный) невідступний, напосідливий, настійливий, (навязчивый) невідчепний, (назойливый) настирливий, настирний, наважливий, навратливий. [Був завзятий у кожному ділі: як за що візьметься, то не кине, а мудруватиме, поки таки зробить (Харківщ.). Я - людина вперта: сказав, що не піду, поки не віддасте грошей, то й не піду (Київ). Невідступна думка (Кінець Неволі). Не будьте такі напосідливі, - все одно не віддам (Київщ.). Невідчепне бажання (Київ). Під тиском настирного вимагання (Рада). Наважлива думка. (Н.-Лев.). Навратливий чоловік (Н.-Лев.)]. Человек -вый в достижении цели - людина, що вперто йде (простує, прямує) до мети. Он -чив в достижении цели - він уперто йде (простує, прямує) до мети;
    2) (легко настаивающийся) настоїстий.
    * * *
    наполе́гливий, настійний, насті́йливий; ( упорный) напосі́дливий

    Русско-украинский словарь > настойчивый

  • 47 неотвязный

    невідчепний и (реже) невідчіпний, невідв'язний, невідкличний, невідзивний, настирливий, настирний. [Невідчепне лихо (Короленко). Невідчепна думка (Грінч.). Біль у серці перестає бути невідчіпним (Крим.). Неодв'язна надія шматувала серце (Звин.). Всі ті прихильні слова родили в його голові тільки одну невідкличну гадку (Р. Край.). Професора не кидала невідзивна думка (Крим.)].
    * * *
    невідче́пний, невідв'я́зний; ( назойливый) насти́рливий; ( докучливый) доку́чливий, доку́чний; ( неотступный) невідсту́пний

    Русско-украинский словарь > неотвязный

  • 48 неотложный

    невідкладний, невідволочний, невідгайний, (настоятельный) пильний, нагальний, (немедленный) негайний, (жгучий) пекучий, (крайний) конечний. [Невідкладна потреба (Гр. Думка). Може загаяти цю невідкладну справу (Рада). Вимагаючи відповіди негайної й неодволочної (Гр. Думка). Приходьте завтра, а кому пильна нужда, подавайте бумаги (Квітка). Ідіть додому, я знаю, що у вас є пильна робота (Н. Гром.). З нетерплячкою відривається від дуже пильного діла (Коцюб.). Когось послати в далеку дорогу у пильній справі (Коцюб.). У тяжкій нагальній роботі (Мирний). Завсігди докорятиму нашим ученим, що вони багато копаються по архівах, забуваючи про живу нагальну потребу (Грінч.). За иншою нагальною роботою (Грінч.). Загаєшся в негайнім ділі, - зараз насунеться на тебе небезпечність (Куліш). Пекуча потреба (Крим.). Про всякі сьогочасні пекучі справи (Грінч.)].
    * * *
    невідкла́дний; ( срочный) нега́йний, пи́льний, нага́льний

    Русско-украинский словарь > неотложный

  • 49 нерадостный

    нерадісний, невідрадісний, невтішний; срв. Печальный. [Невідрадісна думка (Корол.). І в голову думка невтішна іде, і мрію веселу вбиває (Чупринка). Невтішні перспективи цієї кампанії (Київ)].
    * * *
    нера́дісний

    Русско-украинский словарь > нерадостный

  • 50 озарять

    озарить осяювати и осявати, ося(я)ти, осияти, осяйнути, освітлювати, освітити. Меня -рила блестящая мысль - пройняла мене блискуча думка, сяйнула мені в голові думка. -рить кого светом истины - просвітити кого світлом правди. -рять, -рить лучами - опромінювати, опромінити. Озарённый - осяяний, освітлений, обсипаний сяйвом, світ(л)ом. -ный улыбкой - усміхнений. [Усміхнені уста].
    * * *
    несов.; сов. - озар`ить
    1) ( освещать) осява́ти, ося́яти и ося́ти, осві́тлювати и осві́чувати и освітля́ти, освіти́ти и освітли́ти; озо́рювати и озоря́ти, озори́ти
    2) (перен.: прояснять сознание) осява́ти, ося́яти и ося́ти

    Русско-украинский словарь > озарять

  • 51 пристрастный

    1) (к чему) замилований, залюблений, закоханий у чому, прилюблений до чого. Быть -ным к чему, иметь пристрастие к чему - см. Пристрастие и Пристращаться;
    2) (судящий о ком или о чём пристрастно) небезсторонній, сторонничий, сторонницький) необ'єктивний. [Батько, звісна річ, сторонничий суддя (Франко)]. Его мнение было -но - його думка була необ'єктивна. Ваш отзыв о книге -тен - ваша думка про книгу необ'єктивна (небезстороння); срв. Придирчивый. Быть -ным к кому - бути необ'єктивним (небезстороннім) до кого; срв. Придираться. -ный допрос - допит небезсторонній (необ'єктивний); допит з загрозами, муками (тортурами).
    * * *
    небезсторо́нній; (предвзятый, необъективный) упере́джений

    Русско-украинский словарь > пристрастный

  • 52 проноситься

    пронестись
    1) проношуватися, пронестися, бути проношуваним, пронесеним;
    2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) линути, пролинути, проноситися и проношуватися, пронестися, пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, шугати, шугнути. [У маленькій голівоньці линула думка по думці (Грінч.). Темні хмари проношувалися небом (М. Вовч.). Пронеслася надо мною буря (Куліш). Пробігла була чутка, що він помер. Думка промайнула (перебігла) в голові. Коні швидко перебігли повз нас. Санки шугали проз їх, як птиці]. -сь очень быстро - см. Промчаться. -ться быстро как молния - (о мыслях) блискати, блискотіти, блиснути. [Здогади блискотіли в голові (Крим.)].
    * * *
    I см. пронашиваться II несов.; сов. - пронест`ись
    проно́ситися, пронести́ся; ( быстро пробегать) проліта́ти, пролеті́ти, ли́нути, проли́нути, несов. промайну́ти, майну́ти; ( о звуках) луна́ти, пролуна́ти

    Русско-украинский словарь > проноситься

  • 53 умственно

    нареч.
    1) розумо́во

    \умственно но отста́лый — розумо́во відста́лий

    2) ду́мкою, думка́ми, у ду́мці, у думка́х, ми́слено

    Русско-украинский словарь > умственно

  • 54 вымысел

    m (29; ­сла) Erfindung f, Fiktion f; Lüge f, Lügengeschichte f
    * * *
    вы́мысел m (- сла) Erfindung f, Fiktion f; Lüge f, Lügengeschichte f
    * * *
    вы́мыс|ел
    <- ла>
    м без мн
    1. (фанта́зия) Phantasie f, Erfindung f
    худо́жественный вы́мысел künstlerische Erfindung f
    2. (вы́думка, ложь) Lüge f, Hirngespinst nt
    не ве́рить вы́мыслам dem Hirngespinst nicht glauben
    * * *
    n
    1) gener. Hirngespinst, Dichtung, Erdichtung, Erfindung, Fiktion, Kopfgeburt, Mythe, Fabel
    2) colloq. Geschichte, Spinnerei
    3) ling. Lüge

    Универсальный русско-немецкий словарь > вымысел

  • 55 опровергать

    несов.; сов. - опрове́ргнуть
    çürütmek (утверждение, теорию, обвинение и т. п.); yalanlamak (заявление, сообщение, слухи и т. п.)

    э́та вы́думка опрове́ргнута само́й жи́знью — bu uydurmayı hayatın kendisi çürüttü

    Русско-турецкий словарь > опровергать

  • 56 выдумка

    э́то хоро́шая вы́думка! — hyvin keksitty!

    Русско-финский словарь > выдумка

  • 57 выдумка

    вы́думка
    elpens(aĵ)o, malveraĵo (ложь);
    kalumni(aĵ)o (клевета).
    * * *
    ж.
    1) (изобретательность, затея) invención f; разг. fantasía f; ocurrencia f
    2) ( вымысел) mentira f, embuste m; papelada f (Лат. Ам.)
    * * *
    ж.
    1) (изобретательность, затея) invención f; разг. fantasía f; ocurrencia f
    2) ( вымысел) mentira f, embuste m; papelada f (Лат. Ам.)
    * * *
    n
    1) gener. (âúìúñåë) mentira, (изобретательность, затея) invenciюn, arana, eso es un cuento, historia, la ley de la trampa, mito, ocurrencia, papelada (Лат. Ам.), patraña, rondalla, volandera, burladormerìa, fantasìa, ficción, invencion, novela, patarata, suposición
    2) colloq. morcilla (актёра), pajarota, camama
    3) amer. papelada
    4) obs. sacamiento
    5) liter. fàbula
    6) Cub. borrego
    7) Chil. embuste, piyoica, pocha

    Diccionario universal ruso-español > выдумка

  • 58 сплошной

    сплошн||о́й
    1. densa, seninterrompa, kontinua, senĉesa;
    senhalta, senescepta;
    \сплошнойа́я коллективиза́ция senescepta (или absoluta) kooperigo;
    2. перен. разг.: \сплошной восто́рг plena admiro;
    \сплошнойа́я вы́думка plena elpensaĉo.
    * * *
    прил.
    1) continuo, ininterrumpido ( непрерывный); denso ( плотный); sin acabar ( нескончаемый)

    сплошна́я ма́сса — masa sólida

    сплошно́й лёд — campo de hielo; banco de hielo ( ледяной затор)

    сплошно́й лес — bosque denso

    2) (распространяющийся на всех, на всё) total, completo

    сплошна́я коллективиза́ция — colectivización completa

    3) разг. ( не содержащий ничего другого) continuo, incesante

    сплошны́е неуда́чи — desgracias incesantes

    4) разг. ( совершенный) puro, mero

    сплошно́й вздор — meros disparates

    сплошно́й восто́рг — alegría extraordinaria

    * * *
    прил.
    1) continuo, ininterrumpido ( непрерывный); denso ( плотный); sin acabar ( нескончаемый)

    сплошна́я ма́сса — masa sólida

    сплошно́й лёд — campo de hielo; banco de hielo ( ледяной затор)

    сплошно́й лес — bosque denso

    2) (распространяющийся на всех, на всё) total, completo

    сплошна́я коллективиза́ция — colectivización completa

    3) разг. ( не содержащий ничего другого) continuo, incesante

    сплошны́е неуда́чи — desgracias incesantes

    4) разг. ( совершенный) puro, mero

    сплошно́й вздор — meros disparates

    сплошно́й восто́рг — alegría extraordinaria

    * * *
    adj
    1) gener. (распространяющийся на всех, на всё) total, completo, denso (плотный), ininterrumpido (непрерывный), sin acabar (нескончаемый)
    2) colloq. (не содержащий ничего другого) continuo, (совершенный) puro, incesante, mero
    3) eng. continuo, solido

    Diccionario universal ruso-español > сплошной

  • 59 выдумка

    1) ( изобретательность) inventiva ж., risorsa ж.
    ••

    голь на выдумки хитра — il bisogno [la necessità] aguzza l'ingegno

    2) ( вымысел) invenzione ж., panzana ж.
    * * *
    ж.
    1) разг. ( вымысел) fantasia, invenzione; trovata (положит.); inventiva книжн.

    его рассказ - сплошная вы́думка — il suo racconto è pura fantasia

    2) разг. (изобретение, затея; изобретательность) invenzione, inventiva

    работать с вы́думкой — lavorare con fantasia

    * * *
    n
    1) gener. boccia, boccio, buscherata, escogitazione, fayola, finzione, immaginazione, invenzione, minchioneria, parabola, ritrovata, ritrovato, inventiva, bischizzo, fandonia, fantasticaggine, fantasticheria, fiaba, frottola, menzogna, pantraccola, panzana, pastocchia, pensata, trovata
    2) liter. mito

    Universale dizionario russo-italiano > выдумка

  • 60 ангельский

    ангельський, янгольський; ангелиний, янголиний. [Хори ангельськії. Янгольський голосок та чортова думка. Янголиний спів].
    * * *
    рел.
    а́нгельський; я́нгольський, янголи́ний

    Русско-украинский словарь > ангельский

Страницы

См. также в других словарях:

  • Думка — (иноск.) подушечка подъ щеку. Ср. (Марья Гавриловна) по ночамъ вздыхаетъ, тоскуетъ; станетъ по утру Таня постель оправлять, думка хоть выжми мокрехонька вся... Таетъ Марья Гавриловна ровно свѣча на огнѣ. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 3, 12. См. Хоть… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ДУМКА — 1) лирические и лирико эпические песни, родственные думам; в 19 в. были распространены в западных областях Украины.2) Название некоторых инструментальных и вокальных пьес (для фортепиано П. И. Чайковского и др.) …   Большой Энциклопедический словарь

  • ДУМКА — хоровая капелла Украины первый украинский профессиональный хор. Создан в 1920 в Киеве, с 1931 академический …   Большой Энциклопедический словарь

  • ДУМКА — ДУМКА, думки, жен. 1. уменьш. ласк. к дума в 1 и 2 знач. (обл.). 2. Маленькая подушечка (разг. фам.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • думка — ДУМКА, и, жен. (разг.). Маленькая постельная подушечка. II. ДУМКА см. дума. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУМКА 1 — ДУМКА 1, и, ж. (разг.). Маленькая постельная подушечка. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУМКА 2 — см. дума. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • думка — сущ., кол во синонимов: 4 • дума (16) • думочка (2) • песня (161) • …   Словарь синонимов

  • ДУМКА — берёт кого. Сиб. Кто л. сомневается в чём л., подозрительно относится к чему л. ФСС, 65; СФС, 68. Быть в думках. Жарг. мол. Думать, размышлять о чём л. Максимов, 51. Держать в (на) думках что. Прост. То же, что держать на думе (ДУМА). Ф 1, 157;… …   Большой словарь русских поговорок

  • думка — ДУМКА, арх., диал. – Мысль. А он приказал нам идтити в тунгусы с доброй думкой в голове да добрым сердцем в груди (1. 270) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • Думка — …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»