-
1 прицепляться
прицепиться1) причі[е]плюватися и причіплятися, причепитися до чого, чіплятися до чого и на чому, почепитися на чому, учепитися и чепитися за що и чого, (во множ.) попричі[е]плюватися, почіплятися и т. д., бути причепленим до чого, почепленим до чого и на чому, учепленим за що и до чого. [Як реп'ях той, учепиться за латані поли (Шевч.). Не довго думаючи, він чепився на ту берізку (Франко). Пропасниця мене чепилась вчора (Маковей)];2) чіплятися, причепитися до кого, учепитися кого и до кого; см. Придираться, Привязываться 3, Приставать 4. [Причепився, як реп'ях (Номис). Що-ж бо ви, мамо, мене нині вчепилися, як оса? (Франко)].* * *прицепи́ться(к кому-чему) — причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, и попричіпля́тися и попричі́плюватися (до кого-чого), чіпля́тися (до кого-чого, на кого-що), почепи́тися и почіпля́тися (на кого-що), несов. учепи́тися (до кого-чого); припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися и прип'я́тися (до кого-чого); ( придираться) присі́куватися, присі́катися (до кого-чого); ( нацепляться) начі́плюватися, начепи́тися и поначі́плюватися и поначіпля́тися (на кого-що)
См. также в других словарях:
Не долго думаючи — Прост. Экспрес. Сразу, не колеблясь. Засватал он у вдовы Самохвалихи Машеньку. Недолго думаючи, благословили и в одну неделю всё дело оборудовали (Чехов. Бабье царство) … Фразеологический словарь русского литературного языка
напропале — присл., розм. Ні про що не думаючи; не думаючи про наслідки. || Дуже сильно … Український тлумачний словник
Лад (мифология) — Лада божество в славянской мифологии; богиня весны, весенней пахоты и сева, покровительница брака и любви. Факт существования Лады в верованиях славян оспаривается рядом учёных. Верным спутником Лады считается Ослад так как брак и любовь всегда… … Википедия
сироп — а, м. sirop <ит. siroppo <араб. sarab напиток. 1. Концентрированный раствор сахара (обычно с фруктовым или ягодным соком). БАС 1. Положи ягоды с соком и сахаром в сковородку .. и свари подобием компода, чтоб сыроп сделался густоват. Сл. пов … Исторический словарь галлицизмов русского языка
вдумуватися — уюся, уєшся, недок., вду/матися, аюся, аєшся, док. Серйозно, зосереджено думаючи, вникати, заглиблюватися в сутність чого небудь … Український тлумачний словник
вигадувати — I ую, уєш, недок., ви/гадати, аю, аєш, док., перех. 1) Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого небудь. || Створювати, винаходити що небудь нове, те, чого раніше не було. 2) Говорити, описувати те, чого немає і не було,… … Український тлумачний словник
дурноляп — а, ч., розм. Той, хто говорить не думаючи … Український тлумачний словник
зазубрювати — юю, юєш, недок., зазубри/ти, зубрю/, зу/бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що небудь … Український тлумачний словник
зживатися — і рідко ізжива/тися, а/юся, а/єшся, недок., зжи/тися, зживу/ся, зживе/шся і рідко ізжи/тися, ізживу/ся, ізживе/шся, док. 1) Перебуваючи, живучи, працюючи певний час де небудь із кимось, звикати один до одного, здружуватися. 2) перен. Постійно… … Український тлумачний словник
недовго — 1) Присл. до недовгий 2). || у знач. присудк. сл. Упродовж незначного відтинку часу. 2) у знач. присудк. сл., розм. Легко, неважко. 3) у знач. присудк. сл. Незабаром, скоро. Недовго думаючи … Український тлумачний словник
роздум — у, ч. 1) перев. мн. Думки, міркування з приводу чого небудь. 2) Те саме, що роздумування 1). •• Без ро/здумів не думаючи, не вагаючись. 3) Стан заглиблення у власні думки. •• В ро/здумі (ро/здумах) в задумливому стані; задумливо. 4) Твір або… … Український тлумачний словник
