-
81 отдавливаться
1) відда́влюватися, відду́шуватися2) вида́влюватися, вича́влюватися, відду́шуватися3) відти́скуватися, відтиска́тися; відшто́вхуватися -
82 отжим
спец.1) віджима́ння; ви́чавлення, вича́влювання, вижима́ння; вида́влювання, виду́шування; вигні́чування; викру́чування2) відти́скування, відтиска́ння, віджима́ння -
83 отжимщик
спец.відти́скувач, віджима́льник -
84 отжимщица
спец.відти́скувачка, віджима́льниця -
85 отрезок
урізок, обрізок (-зка), відтинок, утинок (-нка). -зок ленты, материи - урізок стрічки, укравок, урізок тканини. -зок линии - урізок лінії. -зок доски - урізок дошки.* * *відрі́зок, -зка, відти́нок, -нка, урі́зок, шмат -
86 оттеснённый
відти́снутий, відті́снений -
87 оттесняться
оттесниться відтіснятися, відтіснитися, відтискатися, відтиснутися, відпиратися, відпертися, відпихатися, відіпхнутися, відтручуватися, відтрутитися від чого.* * *відти́скуватися, відтісня́тися -
88 поджатие
1) підго́рнення2) сту́лення, сти́снення, зати́снення3) підти́снення; прити́снення; зати́снення -
89 поджим
техн.пі́дтиск, -у; підтиска́ння, підти́скування -
90 поджимание
(ног) піді[о]бгання, підгортання, підкорчування, прикорчувания; (губ) стуляння, стиснення, затиснення.* * *1) підгорта́ння, підбира́ння, підгина́ння2) [міцне́] стуля́ння (сту́лювання), стиска́ння, сти́скування, затиска́ння, зати́скування3) підтиска́ння, підти́скування; притиска́ння, прити́скування; затиска́ння, зати́скування -
91 поджиматься
несов.; сов. - подж`аться1) ( о конечностях) підгорта́тися, підгорну́тися и попідгорта́тися, підібга́тися (несов.); ( подгибаться) підгина́тися, підігну́тися и попідгина́тися; ( о губах) [мі́цно] стуля́тися и [мі́цно] сту́люватися, [мі́цно] стули́тися, стиска́тися и сти́скуватися, сти́снутися, затиска́тися и зати́скуватися, зати́снутися; ( съёживаться) зіщу́люватися, зіщу́литися, зщу́люватися, зщу́литися2) страд. (несов.) підгорта́тися; сти́скуватися, стиска́тися, зати́скуватися, затиска́тися; підтиска́тися, підти́скуватися; притиска́тися, прити́скуватися; затиска́тися, зати́скуватися -
92 подоткнутый
підти́каний, піді́ткнутий -
93 подтип
бот., зоол.підти́п, -у -
94 подтыканный
підти́каний, піді́ткнутий -
95 подтыкать
подтыкать, подоткнуть1) что подо что-л. - підтикати, підіткнути, підпихати, підіпхнути, підстромляти, підстромити, (о мн.) попідтикати, попідпихати, попідстромляти и -лювати що під що;2) (о платье) підтикати, підтикати (підтичу), підіткнути, (о мн.) попідтикати що. [Попідтикали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. Підіткнув (підтикав) поли]. Подоткнутый - підіткнутий, підтиканий, підіпхнутий, підстромлений, (о мн.) попідтиканий, попідпиханий, попідстромлюваний.* * *I подт`ыкатьпідти́катиII подтык`атьнесов.; сов. - подоткн`утьпідтика́ти, підіткну́ти и попідтика́ти -
96 подтыкаться
подтыкаться, подоткнуться підтикатися, підтикатися, підіткнутися, (о мн.) попідтикатися; (подобраться) позакасуватися. [Підтикався, підперезався (Котл.)].* * *I подт`ыкатьсяпідти́катисяII подтык`атьсянесов.; сов. - подоткн`утьсяпідтика́тися, підіткну́тися и попідтика́тися -
97 порывать
порвать1) рвати, порвати, (ткань, бумагу и т. п.) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, розідрати, (о мн.) пороздирати що. [Порве нове вино бурдюки (Єв. Л.). Не піймав я нічого і невід подер (Л. Укр.)];2) (рвать время от времени) рвати часом, посмикувати, (некоторое время) порвати, посмикати, (долго) попорвати, попосмикати;3) (о душевном порыве, безлично) поривати, порвати, помикати до чого. [Видно хату, видно грушу, - туди мою що-вечора пориває душу. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, туди-ж мою помикає що-вечора душу];4) -ать с кем, ч.-л. - поривати, порвати, зривати, зірвати, узяти розбрат з ким, чим, одкинутися од чого. [(Коцюбинський) остаточно пориває з реалістичною манерою своїх попередніх творів (Єфр.). Я зірву з ним знайомість (Л. Укр.). У тих людей… не стає властиво зваги взяти розбрат з життям упривилейованих клас (Коцюб.). А, Шмідти в Москві? Чи Лаговський од їх одкинувся? (Кримськ.)]. Порванный - порваний, драний, подраний, подертий, (об отношениях) зірваний. [Пізнають хлопці і в драній сорочці].* * *несов.; сов. - порв`ать1) (несов.: разорвать) порва́ти, розірва́ти; ( изодрать) поде́рти, подра́ти, розде́рти, розідра́ти, пороздира́ти2) (связи, отношения) порива́ти и рва́ти, порва́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти3) (несов.: нарвать чего-л. немного) нарва́ти4) (несов.: сорвать всё или многое) обірва́ти, позрива́ти5) (несов.: влечь, манить) порива́ти -
98 промежуток
(о месте и времени) прогалина, перерва, перерив, переміжок, перепинка, промежка, промежінь (-жени). [Чиніте прогалину між стадом і стадом (Св. Пис.). У його спогадах єсть велика прогалина часу, про яку нічого не сказано. Царство Ормузда існувало без перерви поруч із царством Аримана (Л. Укр.). Минав квартал за кварталом; в перервах кварталів - молошна мла (Коцюб.). Під час цього переміжку між осінню та зимою завівають прелюті вітри (Корол.). Антракт за антрактом в українському письменстві, що почалися з 1847 р. й з деякими перепинками додержались аж до революції (Єфр.). Промежка між кроквами дуже широка (Волч. п.). Одна дошка вивалилась - лізьмо у ту промежінь (Звин.)]. -ток времени, разделяющий две эпохи - час, що проминув між двома добами; проміжний межи двома добами час. -ток узкий (между двумя строениями или плетнями) - сутки, суточки; (в частоколе) гулянка; (между прутьями решётки) межиґраття; (между двух зудьев пилы) гава, гавря; (узкий между двух лесов) прогалина, проворіття (Черк. пов.).* * *1) ( в пространстве) промі́жок, -жку; ( узкий проход между двумя строениями) сутки́, -то́к, ( поменьше) суточки́, -чо́к2) ( во времени) промі́жок, відти́нок, -нку; шмат, -у; (время между чем-л.) час, -у -
99 пустота
1) (полость) порожнява, порожність (-ности), (в металле) дутлина, (пустое пространство, место) порожнеча, пустка, пустота, пустиня. [Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять (Куліш). Кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.). Засипано землею, щоб сховати від потомків навіть згадку про те місце, де в попідземна порожність (Грінч.). І на возі, і в хаті, і в голові у його порожнеча (Кониськ.). Без тебе жить - безглуздий жарт, і світ весь - порожнеча. (Франко). Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб.). Там, де пустка замість серця, поратунку вже не буде (М. Ворон.). Вічна пустиня в животі, вічна пустиня в голові (Тобіл.)]. Торичеллиева -та - барометрична або Торичеллієва порожнява. -та бомбы - порожність, порожнява бомби. -та в (на) душе, на сердце - порожнеча в (на) душі, на серці, в середині. [Незнайома обстанова, чужі люди та якась порожнеча на душі в неї нагадували, що її вибито з колії звичайного життя (Єфр.). Вона почувала в середині якусь прикру порожнечу (Л. Укр.)];2) (тщета, ничтожность) порожнеча, пустота, марність, марнота, нікчемність (-ности). -та жизни - порожнеча життя, життьова порожнеча. -та человеческих порывов, стремлений - марність, нікчемність людських пориваннів, змаганнів.* * *1) (качество, свойство) поро́жність, порожне́ча, порожня́ва, поро́жня пустота́: безлю́дність; пустота́, порожни́стість; пустота́, поро́жність; ма́рність2) ( ничем не заполненное пространство) порожне́ча, порожня́ва, порожни́на, пустота́3) техн., горн. пустота́ -
100 равный
1) рі́вний; ( одинаковый) одна́ковий, одна́кий; ( тождественный) тото́жний\равныйые ме́жду собо́й величи́ны — рі́вні між собо́ю величи́ни, одна́кові величи́ни
\равныйый по величине́ — рі́вний (одна́ковий) [за] ро́зміром; (по объёму: [за] о́бсягом)
\равныйые промежу́тки вре́мени — рі́вні (одна́кові) про́міжки відти́нки ча́су
в \равный ом коли́честве — у рі́вній (в одна́ковій) кі́лькості
не \равный ого досто́инства — не одна́кової (не рі́вної) ва́ртості
при про́чих \равный ых усло́виях — за і́нших рі́вних умо́в
\равныйый тала́нтом кому́ — рі́вний тала́нтом кому́
\равный ым о́бразом — так са́мо, [а] та́кож и тако́ж
с \равный ой ско́ростью — з одна́ковою шви́дкістю
2) (равноправный, основанный на равноправии) рі́вний\равныйое — и
прямо́е избира́тельное пра́во — рі́вне і пряме́ ви́борче пра́во
\равныйые вы́боры — рі́вні ви́бори
\равныйый среди \равный ых — рі́вний серед рі́вних
3) ( равняющийся) яки́й (що) дорі́внює\равныйый, \равный вен чему́ — дорі́внює чому́
пло́щадь квадра́та \равный на́ произведе́нию дву́х его́ сторо́н — пло́ща квадра́та дорі́внює до́буткові дво́х його́ сторі́н
См. также в других словарях:
ДТИ — «Даль Телеком Интернэшнл» ОАО г. Хабаровск, организация Источник: http://is.park.ru/news.asp?dno=3688890&no=200899 ДТИ дорожно транспортная инфраструктура транспорт ДТИ дополнительный технологический индекс … Словарь сокращений и аббревиатур
звідти — рідко ізві/дти, присл. 1) З того місця. || З тієї місцевості. || Зсередини чого небудь. •• Туди/ та зві/дти туди й назад. 2) З того джерела … Український тлумачний словник
відти — присл., розм. Те саме, що звідти … Український тлумачний словник
відти — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
звідти — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
звідти — присл. (з того місця), (з)відтіля, (з)відтіль … Словник синонімів української мови
Чемпионат Австрии по волейболу среди мужчин — Чемпионат Австрии Текущий сезон Первый сезон 1953 Организатор Австрийский волейбольный союз Действующий чемпион «Гипо Тироль» Инсбрук Самый т … Википедия
ЛМ-49 — (ЛП 49) Трамвайный вагон ЛМ 49 в нижегородском музее горэлектротранспорта … Википедия
підтикати — I підт икати див. підтикати. II підтик ати а/ю, а/єш, недок., підти/кати, підти/чу, підти/чеш і підти/каю, підти/каєш і підіткну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. 1) Підбирати, підгортати під що небудь поли, нижні краї одягу. Підіткнути спідницю … Український тлумачний словник
підтикатися — I підт икатися див. підтикатися. II підтик атися а/юся, а/єшся, недок., підти/катися, підти/чуся, підти/чешся і підти/каюся, підти/каєшся і підіткну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. 1) Підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що … Український тлумачний словник
підтискати — I підт искати див. підтискати. II підтиск ати а/ю, а/єш і підти/скувати, ую, уєш, недок., підти/скати, аю, аєш і підти/снути, ну, неш; мин. ч. підти/с, и/сла, и/сло і підти/снув, и/снула, и/снуло; док., перех. 1) розм.З силою, насилу засовувати… … Український тлумачний словник
