-
81 отринуть
відкинути, відіпхнути кого, що. -нуть чьи-л. мольбы, -нуть кого - відкинути чиї благання, відкинути (відіпхнути) кого. Отринутый - відкинутий и -нений, відіпхнутий и -нений. -тый всеми (отверженный) - від усіх покинутий.* * *відри́нути; відки́нути, не згляну́тися -
82 отрыв
відрив, місце відриву.* * *відри́в, -у -
83 отрывать
оторватьI. відривати, відірвати, віддирати, віддерти, відідрати що від чого, (часть) уривати, урвати, удирати, удерти, наддирати, наддерти, відшматовувати, відшматувати, (о многих) повідривати, повіддирати и т. д. [Не міг відірвати очі від тієї краси. Віддерла шматинку зав'язати порізаного пальця. Від його, урвавши поли, тікай]. -вать от дела - відривати від роботи, від діла. Оторванный - відірваний, віддертий, урваний, відшматований, удертий.II. Отрывать, отрыть -1) відкопувати, відкопати, відгрібати, відгребти. [Відкопали закопані гроші]. -рыть снег - відкидати, повідкидати сніг;2) (отыскать) викопувати, викопати, видирати, видрати, відшукувати, відшукати. [Не знаю, де він викопав таку штуку]. Отрытый - відкопаний, відгребений; викопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - оторв`атьвідрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти, (часть чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; (несов.: отломать, отщепить) відчахну́тиII несов.; сов. - отр`ытьвідрива́ти, відри́ти и повідрива́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рити и повирива́ти; ( откапывать) відко́пувати, відкопа́ти и повідко́пувати; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и повико́пувати; ( отгребать) відгріба́ти, відгребти́ и мног. повідгріба́ти -
84 отрываться
оторватьсяI. відриватися, відірватися, віддиратися, віддертися и відідратися, (о части чего-л.) уриватися, урватися, відшматовуватися, відшматуватися, (не совсем) наддиратися, наддертися. Пуговица -лась - ґудзик відірвався. Я не мог -ваться от этого зрелища - я не міг відірватися від цього видовища.II. Отрываться, отрыться (лопатой) - відкопуватися, відкопатися, відгрібатися, бути відкопаним, відгребеним.* * *I несов.; сов. - оторв`атьсявідрива́тися, відірва́тися и повідрива́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися, віддира́тися, відде́ртися и відідра́тися, відчахну́тисяII несов.; сов. - отр`ытьсявідрива́тися, відри́тися и повідрива́тися, вирива́тися, ви́ритися, відко́пуватися, відкопа́тися и повідко́пуватися, відгріба́тися, відгребти́ся -
85 отрывисто
нареч.ури́висто, ури́вано, відри́вчасто, ури́вчасто, відру́бно -
86 отрывистость
відривчастість, уривчастість, уривистість (-ости).* * *ури́вистість, -тості, ури́ваність, -ності, відри́вчастість, ури́вчастість, відру́бність -
87 отрывистый
відривчастий, уривча(с)тий, уривистий, уриваний, відрубчастий. [Уриваний сміх. Уривчаста розмова]. Отрывисто - уривчасто, уривисто, уривано, відрубчасто.* * *ури́вистий, ури́ваний, відри́вчастий, ури́вчастий, відру́бний -
88 отрывочно
нареч.ури́вчасто, відри́вчасто -
89 отрывочность
ури́вчастість, -тості, відри́вчастість -
90 отрывочный
відривчастий, уривчастий, утивковий, уриваний. -ные сведения - уривчасті (уривані) відомості. -но - уривано, уривцем.* * *ури́вчастий, відри́вчастий -
91 отрыгивать
тж. отрыг`ать; несов.; сов. - отрыгн`утьвідри́гувати и відрига́ти, відригну́ти -
92 отрыгиваться
тж. отрыг`аться; несов.; сов. - отрыгн`утьсявідри́гуватися и відрига́тися, відригну́тися -
93 отрыгнутый
відри́гнутий -
94 отрыжка
відриг (-гу), відгик, надха.* * *ві́дриг, -у, відрига́ння; відри́жка -
95 отхлынуть
відлинути, відхлянути від чого. [Відлинула вода від берега. Минуло лихоліття та відхлянули татари геть (Куліш)].* * *відри́нути, відли́нути, відхли́нути -
96 подкапывать
подкопать что підкопувати, підкопати, підривати, підрити, піднорювати, піднорити що, (о мн. попідкопувати, попідривати). [Вода піднорить землю, от весною і рве її]. Подкопанный - підкопаний, підритий, піднорений.* * *I несов.; сов. - подк`апатьпідка́пувати, підка́патиII несов.; сов. - подкоп`атьпідко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати; ( разрывая) підрива́ти, підри́ти -
97 подкапываться
подкопаться подо что підкопуватися, підкопатися, підриватися, підритися під що, підкопувати, підкопати що. [То, бувало, уночі церкву підкопаєм (Рудан.)]. -ся под кого, под какое-л. дело - копати (рити) проти кого, проти чого, під ким, під чим, на кого, на що, підкопувати, підкопати кого, що, копати (рити) яму під ким, під чим, на кого, на що, підкопуватися, підкопатися під кого, під що.* * *несов.; сов. - подкоп`атьсяпідко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися; підрива́тися, підри́тися -
98 подкопанный
підко́паний; підри́тий -
99 подрыв
1) см. I. иII. Подрывание;2) (ущерб) шкода, страта, збиток. Это в -рыв торговле - це на шкоду (на збитки) торгі[о]влі. Это мне в -рыв - це мені на шкоду (на збиток, на збитки). -рыв власти, авторитета - порушення влади, авторитету.* * *Iпідри́в, -у, підрива́ння; ви́садження в пові́тряIIпідрива́ння; підко́пування -
100 подрывать
подорватьI. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.* * *I несов.; сов. - подорв`атьпідрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́витиII несов.; сов. - подр`ыть( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати
См. также в других словарях:
ДРИ — Дом работников искусств ДРИ датчик радиоактивный изотопный связь ДРИ департамент по развитию инфраструктуры ДРИ дуговая ртутная с излучающими добавками … Словарь сокращений и аббревиатур
Дри — Дри самка яка. Аббревиатура ДРИ Движение ролевых игр ДРИ лампа на галогенидах металлов … Википедия
дриґ — дриґ, виг. Уживається на означення здриґання … Український тлумачний словник
дриґ — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дриґом — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дриґотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дриґом — •• [Догори/] дри/ґом протилежно тому, як повинно бути; догори ногами … Український тлумачний словник
ДРИ — 3.2.11 ДРИ металлогалогенные лампы высокого давления с излучающими добавками. Источник: СТО Газпром РД 1.14 132 2005: Методика измерения параметров освещения … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
дриґатися — дри/ґа/юся, дри/ґа/єшся, недок., розм. Те саме, що дриґати 2) … Український тлумачний словник
дриґнути — дри/ґну/, дри/ґне/ш, док., розм. Однокр. до дриґати … Український тлумачний словник
дриґати — дри/ґа/ю, дри/ґа/єш, недок., розм. 1) чим. Робити різкі уривчасті рухи, перев. ногами (про людей), лапами (про тварин). 2) Пересмикуватися внаслідок мимовільного скорочення мускулів … Український тлумачний словник
