древко+ru

держал(к)о, держально, держак [Луснуло держалко у корогви], а теснее: у копья - ратище, ратовище; у метлы - мітлище, штиль; у косы - косовище, кісся; у граблей - граблище, грабильно; у кочерги - кочержильно, кочержище, коцюбище; у цепа - ціпильно; у ёмки - чапліїльно; у заступа - заступень, заступильно; у ухвата - рогачильно.

* * *

1. n (pl тж staves)

1) палиця; ціпок; кий

2) жезл, символ влади

3) флагшток; древко

4) стовп, опора, підпора

5) мор. шток

6) муз. нотний стан

7) геод. нівелірна рейка; футшток

8) зал. жезл

9) мед. операційний цистоскоп

10) збірн. штат, штати (службовців тощо)

11) військ. штаб

12) буд. штукатурний розчин з домішкою волокнистих речовин

2. adj

1) штатний

2) штабний; адміністративний

3. v

1) укомплектовувати штати, забезпечувати персоналом

2) військ. укомплектовувати особовим складом

* * *

1) посох, ціпок

2) дрючок

3) (pl тк. staffs) флагшток; древко, держак

4) жезл, символ влади

5) (pl тк. staffs) стовп, опора, підтримка

6) мop. шток

7) мyз. нотний стан

8) гeoд. нівелірна рейка, футшток

9) сходинка ( драбини); поперечина ( стільця)

10) зaл. жезл

11) мeд. операційний цистоскоп

1) штат, штати ( працівників); персонал, особовий склад, співробітники

2) вiйcьк. штаб

1) штатний

2) призначений для співробітників

3) вiйcьк. штабний

1) посох, ціпок

2) дрючок

3) (pl тк. staffs) флагшток; древко, держак

4) жезл, символ влади

5) (pl тк. staffs) стовп, опора, підтримка

6) мop. шток

7) мyз. нотний стан

8) гeoд. нівелірна рейка, футшток

9) сходинка ( драбини); поперечина ( стільця)

10) зaл. жезл

11) мeд. операційний цистоскоп

1) штат, штати ( працівників); персонал, особовий склад, співробітники

2) вiйcьк. штаб

1) штатний

2) призначений для співробітників

3) вiйcьк. штабний

дерево (мн. дерева) (в песнях) древо, (ум. деревце, древко; соб. дерево, дерев'я, ср. р.). [Не рубай дерев! Що тут дерів за цей год порубано! Помости гніздечко у садочку, на високім древку, на яворку (Чуб.). І скрізь у дворі зеленіло дерево (Грінч.). Круг його - зрубане дерев'я і пеньки свіжі (М. Вовч.)]. Одно дерево - деревина, (в песнях) древина. [Увесь садок - три деревині та й тільки]. Кусочек дерева - деревинка. [Бородавки зганяють деревинкою від хреста]. Срубленные для постройки деревья - соб. деревня (ж. р.). [Хтіли хату будувати, зачали вже возити деревню]. Дерево лесное, не плодовое - лісовина; такое же плодовое - дичка. [Ця груша - дичка, груші з неї терпкі й давлючі]. Дерево садовое, плодовое - садовина. Деревцо плодовое, выросшее из зёрнышка - зерниця, сіянка. [Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зерниці в аршин. Ці грушки можна й повирублювати, бо це не щепи, а сіянки]. Молодое дикорастущее деревцо, взятое для окулировки - живець (р. -вця), дичок (р. -чка). Дерево, оставленное при порубке леса - насінник, маяк. Д. отмеченное знаком для обозначения межи - клякове дерево. Д. высокое, стройное - стрімке дерево, гончак. Д. дуплистое - дупляк, дуплій. [Дуб дуплій]. Деревья с искривленными, уродливыми стволами - кривундяччя, корчань, криваки. Дерево в несколько кривых стволов - корчаговина. [Отсю корчаговину теж можна зрубати, а отсього дубка - покинути: він один і рівнесенько росте]. Деревья корявые, преимущественно дубы - кордубаччя. Д-во с раздвоенным стволом - розкаряка (сущ.), розкарякувате (прил.). Д. сросшееся - зростень. Д. засохшее на корню - сухостій (р. -стою), суш (р. -ші), сушник. [Це дрова погані, з сухостою, вони мало гріють. Це не садок, а сама суш]. Сучковатые, изогнутые куски д-ва, употребл. для постройки лодочных рёбер - колюби. Искривленное дерево, выкопанное с корнем, идущее на полоз в санях - копаниця (гал.). Кривой кусок дерева, идущий на полозья - скорсина, кривуля. Отрубок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клёпки - гентина (Шух.). Д. для курительной трубки - лупеха, злупок (Вас.). Д. сломанное, вывернутое ветром - вітролом, виворотень (р. -тня). Д. с трещинами в коре, проникающими до древесины - вітрувате. Сгнившее д. - струпішіле, порохно. Нанесенное полой водой д. - бережняк, правиння. Роща или купа деревьев одной породы (и сорт дерева для поделок) обозначается окончанием -ина: берестовое д. - берестина. [Пішли в берестину збирати хмиз. Обух зроблено з берестини]; березовое д. - березина; д. боярышниковое - глодина; д. буковое - буковина, бучина; д. вербовое - вербина; д. вишнёвое - вишнина; д. вязовое - ільмина, вильмина; д. грабовое - грабина; д. грушевое - грушина; д. дубовое - дубина; д. калиновое - калинина; д. кедровое - кедрина; д. кленовое - кленина; д. липовое - липина; д. ольховое - вільшина; д. ореховое - (г)орішина; д. осиновое - осичина; д. сосновое - соснина; д. терновое - тернина; д. тиссовое - тисина; д. тутовое - морвина; д. черёмуховое - черемшина; д. черешневое - черешина, черешнина; д. яблоневое - яблунина; д. яворовое - яворина; д. ясеневое - ясенина; д. эбеновое - гебе[а]н.

* * *

1) де́рево; ( одно) дереви́на

2) (древесина) де́рево, деревина́

1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;

2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);

3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;

4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];

5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];

6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);

7) (резец) різак, сікач (-ча).

* * *

пересадить

1) пересаджувати, пересадити, (только о жив. сущ.) пересадовити, (о мног.) попересаджувати кого, що. [Пересаджують людей в инші вагони. Хочу вишні до хати ближче попересаджувати. Пересадови дитину через тин]. Пересаживаемый - пересаджуваний. Пересаженный - пересаджений, попересаджуваний. -дить всех (посадить) - посадити, посадовити усіх;

2) (надсадить, надорвать) надвередити. См. Надсадить, Надорвать. -дить живот - надвередити живіт;

3) (о пуговицах) перешивати, перешити, (о мног.) поперешивати (ґудзики). -саженный - перешитий.

* * *

несов.; сов. - пересад`ить

1) переса́джувати, пересади́ти и попереса́джувати

2) (надевать на другое древко, остриё) настро́млювати [на і́нший держа́к], настроми́ти [на і́нший держа́к] и понастро́млювати [на і́нший держа́к] и понастромля́ти [на і́нший держа́к], наса́джувати [на і́нший держа́к], насади́ти [на і́нший держа́к]

3) ( о пуговицах) спец. перешива́ти, переши́ти и поперешива́ти

деревце, (в песнях) древко. Деревца, которыми украшают хаты и дворы в Троицын день - клечання, май; одно такое деревцо - клечанина.

окосьё (древко косы) кісся (ср. р.).