драбінкі

См. также в других словарях:

• драб — Драб, драбуга: голодранець [52] босяк, голодранець, ледащо [III] голодранець, здоровило [4] голодранець, ледащо, злодій [17] голодранець, ледащо, злодюга [VI] голодранець, обірванець [XI] голодранець, босяк, ледащо [II] голодранець, також:… …   Толковый украинский словарь

• драб — іменник чоловічого роду, істота діал …   Орфографічний словник української мови

• Драбівці — множинний іменник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

• ДРАБ — Никита Драб, каневский боярин. Арх. VII, 1, 104. Щастный Драб, черкасский городничий. 1552. Арх. VII, 1, 89. Мартин Драб, остерский боярин. 1552. Арх. VII, 2, 597 …   Биографический словарь

• драб — (драбыр, драбхэр) драп Щыухьэ шэкI Драб палътэу щыгъ …   Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ

• драбівський — прикметник драбівський прикметник …   Орфографічний словник української мови

• драб — а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово …   Український тлумачний словник

• Драбів — іменник чоловічого роду районний центр в Україні …   Орфографічний словник української мови

• драб — ба, ч. Пр. Гультяй, ладащо, волоцюга; рослий мужик …   Словник лемківскої говірки

• драб — розбійник …   Лемківський Словничок

• Драбівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови