Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Польский
Украинский

до+цього+часу+xx

Толкование Перевод

1 часу філософсько-антропологічні концепції

ЧАСУ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ - концепції, які виводять зміст часу із природи людини, процесу її самореалізації у культурі та історії, її життевотворчості. Біологічна антропологія (Гелен, Портман) акцентує увагу на життєвих ритмах людини (насамперед біоритмах). У межах філософської антропології і екзистенціалізму розробляється екзистенціально-антропологічна герменевтика часу. Гайдеггер ("Буття і час") розкриває смислове навантаження часу у справжньому і несправжньому бутті за наступною схемою:

З точки зору Больнова три різних ставлення до часу - довіра, надія і вдячність співвідносяться як "сьогодення, майбутнє і минуле". Як і представники біологічної антропології, Больнов вважає, що природний циклічний час утворює підґрунтя для культурно-історичного часу. Так, свята, дні тижня утворюють єдність календарного та культурно-історичного часу, коли у своєму колообігу співвідносяться, відповідно, з хаосом і порядком: хаос - у буднях, порядок - у неділю. Антропологічну інтерпретацію історичного часу дає сучасний нім. філософ Козеллек. Згідно з нею, час має тричленну структуру: життєвий простір - ініціатива - горизонт очікування. У життєвому просторі наявні усі можливості попереднього розвитку (це сила традиції). Параметри цього простору залежать від життєздатності культурної спадщини, від того, чи є вона живою, чи мертвою. Ініціатива - це сила теперішнього часу. Як наголошує Рикер, поділяючи погляди Козеллека, горизонти очікування (тобто майбутнього) можуть бути наближені через уявлення про духовне відродження, згоду і возз'єднання.

М. Култаєва

Філософський енциклопедичний словник > часу філософсько-антропологічні концепції
2 time

1. n

1) час

from the beginning of time — від створення світу

space and time — простір і час

to the end of time — до кінця світу (віку)

all the time — весь час

as old as time — старий як світ

time flies — час летить (спливає)

time presses (is short) — час не чекає

2) час (міра тривалості)

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній (сонячний) час

3) період часу

a long time — тривалий час

a short time — короткий час

some time — деякий час

for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

for vacation time — на час канікул

after a time — через деякий час

in a short time — незабаром

in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

at that time — у той час

for the time — на цей час

for the time being — поки що; до певного часу

at one time — колись

one time and another — іноді, час від часу

at no time — ніколи

there is no time to lose — не можна гаяти ні хвилини

time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника

4) сезон, пора

at this time of the year — в цю пору року

5) година, точний час

what is the time?, what time is it? — котра година?

what time do you make it? — котра година на вашому годиннику?

to show time — показувати час (про годинник)

to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

to gain time — поспішати (про годинник)

to lose time — відставати (про годинник)

6) момент, мить

at one time — одночасно

at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

7) час прибуття (від'їзду)

8) строк, термін

in (амер. on) time — у строк, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку

behind time — пізно, із запізненням

in due time — своєчасно

to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)

(it is) high time — саме час, давно пора

it's about time — пора

it is time to go to bed — пора (час) іти спати

the time is up — строк (термін) закінчився

time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

she is near her time — вона скоро народить

his time has come — настав час йому умирати

9) доба, епоха, ера

at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

peace time — мирний час

war time — воєнний час

from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

the time of Shakespeare — епоха Шекспіра

the time of universal peace — ера загального миру

10) вік

at his time of life — в його віці, в його роки

11) період життя

it was before her time — це було до ЇЇ народження

12) вільний час, дозвілля

to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

to beguile (to while away) the time — коротати час

to waste one's time — марнувати час

to save time — заощаджувати час

I have no time to spare — у мене немає вільного часу

13) робочий час

to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

task time — час для виконання певної роботи (певного завдання)

14) плата за працю

double time — подвійна плата за понаднормову працю

15) нагода, сприятливий момент

to watch one's time — чекати слушного моменту

16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)

17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм

to keep time — витримувати такт (ритм)

18) бібл. рік

19) раз

every time — щоразу, кожного разу

last time — минулого разу

this time — цього разу

next time — наступного разу

at a time — разом, одночасно

time after time — повторно, тисячу разів

time and again — знову й знову

from time to time — час від часу

nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

many times as large — у багато разів більше

time bomb — бомба сповільненої дії

time factor — фактор часу

time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

time in — спорт. відновлення гри після взятого часу

time marker — відмітчик часу

time out — спорт. хвилинна перерва

time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік

time study — хронометраж

time travel — подорож у часі (в науковій фантастиці)

time trial — гонки на час (велоспорт)

time trouble — шах. цейтнот

to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

between times — іноді

on time — амер. у розстрочку, на виплат

at the same time — проте

to do time — відбувати ув'язнення

to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

that's the time of day! — ось такі справи!

against time — а) у межах визначеного часу

to talk against time — намагатися додержувати регламенту

to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

to talk against time — говорити, щоб виграти час

in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

all in good time — на все свій час

in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

to make good time — швидко подолати певну відстань

time cures all things — час — найкращий лікар

it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

time is money — присл. час — це гроші

2. v

1) вибирати час; розраховувати за часом

the publication of the book was well timed — книга була опублікована в слушний момент

2) призначати (визначати) час; приурочувати

the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

3) ставити (годинник)

4) регулювати, установлювати темп

5) засікати час; хронометрувати

6) визначати тривалість

7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)

to time one's steps to the music — танцювати в такт з музикою

8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)

9) тех. синхронізувати

* * *
I [taim] n
1) час

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

2) час (міра тривалості, система відліку)

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній ( Сонячний) час

astronomical time — астрономічний час

ship's time — час на борту ( корабля)

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

average time — середній час ( виконання операції)

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

count-down time — час зворотного відліку ( при запуску ракети)

machine time — обч. машинний час

to sell (machine) time — продавати машинний час

3) період часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

some time — якийсь час

all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

at one time — якось, колись [див. 4,;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

4) година, точний час; коли

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to show time — показувати час ( про годинник)

to tell time — aмep. визначати час за годинником

to look at the time — подивитися на годинник

to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

at times — часом, час від часу

at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at one time — одночасно [див. 3, 1]

at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

to ask for an extension of time — просити відстрочки ( платежів)

to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

(it is) high time — давно час, самий час

the time is up — строк минув

5) слушний момент

6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху

at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a thin time — див. thin I O

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to have no time for smb — погано виносити когось

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)

to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

a stitch in time saves nine — див. stitch I O

time is money — приказ. час - гроші
II [taim] a
1) пов'язаний із часом

time advantage — cпopт., перевага у часі

2) забезпечений годинниковим механізмом

time lock — замок з годинниковим механізмом

3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат

4) що підлягає сплаті в певний строк
III [taim] v
1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

3) виставити ( годинник)

to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

6) (to, with) робити в такт

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

7) тex. синхронізувати

English-Ukrainian dictionary > time
3 yet

1. adj

теперішній; нинішній; який поки що існує

the yet ruler — нинішній правитель

2. adv

1) ще, все ще

is she yet here? — вона ще тут?

he loves her yet — він все ще кохає її

2) уже

it is time to go yet — уже пора йти

is he back yet? — він уже повернувся?

3) досі, до цього часу

I haven't done it — я поки що цього ще не зробив

4) до того часу, до того моменту; ще

5) коли-небудь ще; все-таки

6) ще (крім того, додатково)

yet one — ще один

there is much yet to do — ще багато треба зробити

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

7) навіть; навіть більше

this question is more important yet — це питання навіть важливіше

he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

8) проте, все ж

it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

3. conj

але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

* * *
I [jet] adv
1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу

2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)

3) ( все) ще

4) досі, до цього часу, будь-коли

5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)

6) ще (крім того, на додаток)

7) ще; навіть ( більш)

8) проте, все ж, все-таки

9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не

10) пoeт.

ere yet — перш ніж

ere yet the dawn breaks — ще вдосвіта

I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

he had not yet finished eating — він ще не попоїв

I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

as yet — досі ще е досі

they haven't come as yet — вони ще не прийшли

as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

never yet — ніколи ще не...

never yet seen — небачений

there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

I have yet to think otherwise — я ще не змінив своєї думки

I have yet to see a better man — я не зустрічав людини кращої за нього

when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

when dawn broke the reinforcements had not yet arrived — до світанку підкріплення ще не підійшли

is it time to go yet — є вже час йтиє

is he back yet — є він вже повернувсяє

have you heard yet — є ви вже чулиє

has the mail arrived yet — є пошта вже прийшлає

are they here yet — є вони е досі тутє

I can't come just yet — поки що я не можу прийти до вас

don't go yet — не йдіть ще

it is not time yet — ще не час

they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

is he yet alive — є - він ще живийє

he loves her yet — он ( все) ще її кохає

it was yet morning — був ще ранок

I can see him yet — я все ще його бачу

the largest diamond yet found — найбільший діамант із досі знайдених

I have never found a fault in him yet — я ще ніколи не знаходив у нього недоліків

he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

he will yet be victorious — він ще переможе

I'll do it yet — я ще зроблю це!

yet one — ще один

there is one yet missing — одного ще немає

there is much yet to do — ще багато треба зробити

we have ten minutes yet — у нас є ще десять хвилин

yet once more I ask you not to go — ще раз я прошу вас не йти

yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

nearer and yet nearer — все ближче, ближче

the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

and with a discount yet — та ще із знижкою

strange and yet very true — дивно, проте вірно

not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

not me nor yet you — не я, але, не ви
II [jet]
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

English-Ukrainian dictionary > yet
4 настоящий

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

до \настоящий его вре́мени — см. сей

в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

Русско-украинский словарь > настоящий
5 пора

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *
I п`ора
см. поры
II пор`а
1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

до сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

э́ту — по́ру

в цей час, в цю — по́ру; по

поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

2) в знач. сказ. час, пора́

Русско-украинский словарь > пора
6 that

1. adj

цей, ця, це; той, та, те

since that time (day) — з того (з цього) часу (дня)

this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

2. adv розм.

так, до такої міри

that much — стільки

that far — так далеко

I can't walk that far — я не можу йти так далеко

he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

3. pron (pl those)

1) це

what is that? — що це таке?

who is that? — хто це (такий)?

2) ось що

that is what she told me — ось що вона мені сказала

3) те

this is new and that is old — це нове, а те старе

4) який, яка, які

the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

5) коли

the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

6) він, вона; той, та

I am that I am — я залишаюся самим собою

4. conj

що; щоб; так, щоб

that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

because that — тому що

but that — коли б (якби, якщо б) не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

if that — якщо

in that — оскільки, бо

lest that — щоб не

though that — хоч

and all that — і тому подібне

by that — тим самим, цим

like that — таким чином

that's that — розм. нічого не вдієш; ось так

that is (to say) — тобто

not that — не те щоб

that'Н do — досить, достатньо

that won't do — так справа не піде; так не годиться

this and that — різне

now that — тепер, коли

with that — разом з тим

notwithstanding that — незважаючи на те, що

* * *
I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
7 yet

I [jet] adv
1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу

2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)

3) ( все) ще

4) досі, до цього часу, будь-коли

5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)

6) ще (крім того, на додаток)

7) ще; навіть ( більш)

8) проте, все ж, все-таки

9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не

10) пoeт.

ere yet — перш ніж

ere yet the dawn breaks — ще вдосвіта

I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

he had not yet finished eating — він ще не попоїв

I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

as yet — досі ще е досі

they haven't come as yet — вони ще не прийшли

as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

never yet — ніколи ще не...

never yet seen — небачений

there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

I have yet to think otherwise — я ще не змінив своєї думки

I have yet to see a better man — я не зустрічав людини кращої за нього

when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

when dawn broke the reinforcements had not yet arrived — до світанку підкріплення ще не підійшли

is it time to go yet — є вже час йтиє

is he back yet — є він вже повернувсяє

have you heard yet — є ви вже чулиє

has the mail arrived yet — є пошта вже прийшлає

are they here yet — є вони е досі тутє

I can't come just yet — поки що я не можу прийти до вас

don't go yet — не йдіть ще

it is not time yet — ще не час

they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

is he yet alive — є - він ще живийє

he loves her yet — он ( все) ще її кохає

it was yet morning — був ще ранок

I can see him yet — я все ще його бачу

the largest diamond yet found — найбільший діамант із досі знайдених

I have never found a fault in him yet — я ще ніколи не знаходив у нього недоліків

he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

he will yet be victorious — він ще переможе

I'll do it yet — я ще зроблю це!

yet one — ще один

there is one yet missing — одного ще немає

there is much yet to do — ще багато треба зробити

we have ten minutes yet — у нас є ще десять хвилин

yet once more I ask you not to go — ще раз я прошу вас не йти

yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

nearer and yet nearer — все ближче, ближче

the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

and with a discount yet — та ще із знижкою

strange and yet very true — дивно, проте вірно

not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

not me nor yet you — не я, але, не ви
II [jet]
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

English-Ukrainian dictionary > yet
8 время

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

времена́ — мн. часи́, -сі́в

Русско-украинский словарь > время
9 hitherto

1. adj

минулий, колишній

2. adv

1) досі, до цього часу

better than hitherto — краще, ніж раніше

2) до цього місця

* * *
I a
минулий
II adv
1) дотепер, до цього часу

2) icт. до цього місця, дотепер

English-Ukrainian dictionary > hitherto
10 начинать

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

\начинать чать с того, что... — почати з того, що

\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

Русско-украинский словарь > начинать
11 time

I [taim] n
1) час

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

2) час (міра тривалості, система відліку)

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній ( Сонячний) час

astronomical time — астрономічний час

ship's time — час на борту ( корабля)

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

average time — середній час ( виконання операції)

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

count-down time — час зворотного відліку ( при запуску ракети)

machine time — обч. машинний час

to sell (machine) time — продавати машинний час

3) період часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

some time — якийсь час

all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

at one time — якось, колись [див. 4,;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

4) година, точний час; коли

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to show time — показувати час ( про годинник)

to tell time — aмep. визначати час за годинником

to look at the time — подивитися на годинник

to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

at times — часом, час від часу

at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at one time — одночасно [див. 3, 1]

at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

to ask for an extension of time — просити відстрочки ( платежів)

to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

(it is) high time — давно час, самий час

the time is up — строк минув

5) слушний момент

6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху

at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a thin time — див. thin I O

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to have no time for smb — погано виносити когось

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)

to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

a stitch in time saves nine — див. stitch I O

time is money — приказ. час - гроші
II [taim] a
1) пов'язаний із часом

time advantage — cпopт., перевага у часі

2) забезпечений годинниковим механізмом

time lock — замок з годинниковим механізмом

3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат

4) що підлягає сплаті в певний строк
III [taim] v
1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

3) виставити ( годинник)

to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

6) (to, with) робити в такт

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

7) тex. синхронізувати

English-Ukrainian dictionary > time
12 present

I

1. n

1) теперішній час

at present — у даний час

for the present — цього разу; поки що

until (up to) the present — досі, до цього часу

2) (the present) грам. теперішній час

3) (this present) юр. цей документ

4) подарунок

Christmas present — різдвяний подарунок

to make (to give) a present of smth. to smb. — подарувати щось комусь

2. adj

1) присутній, наявний

to be present at a lecture — бути присутнім на лекції

2) теперішній, нинішній; сучасний

present prices — нинішні ціни

in the present circumstances — за нинішніх умов; за нинішніх обставин

3) даний, цей самий; той, про який іде мова

4) грам. теперішній

present tense — теперішній час

present participle — дієприкметник теперішнього часу

5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогу

present company — присутні

all present and correct — військ. усі в наявності; усе гаразд

II

1. n військ.

1) взяття на караул

2) взяття на приціл

2. v

1) підносити, дарувати (with)

to present the prizes — вручати призи

2) передавати, посилати

to present the best regards — передавати сердечний привіт

to present one's apologies — просити вибачення, перепрошувати

to present one's compliments — засвідчувати свою пошану

3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)

4) представити, відрекомендувати

allow me to present Mr. Wilson to you — дозвольте мені представити вам пана Вільсона

5):
to present oneself — з'являтися

6) являти собою, бути

7) виявляти, показувати

the question presents great difficulties — вирішення цього питання пов'язане з великими труднощами

8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)

9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду

10) військ. брати на караул

11) військ. цілитися

* * *
I n
1) сьогодення, теперішній час

2) гpaм. ( the present) теперішній час

3) юp. лист, документ
II a
1) присутній, наявний

2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний

present needs — насущні потреби

present year — поточний рік

3) даний; той, про який йде мова

4) гpaм. теперішній

present tense — теперішній час

5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативний
III n
подарунок; дарунок; презент
IV [pri'zent] v
1) підносити, дарувати; презентувати

2) передавати, посилати

3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов

4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору

5) refl з'являтися

6) являти, представляти ( собою)

7) виявляти, показувати

8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)

9) представляти єпископові кандидата на духовну посаду

10) мeд. передлежати

11) направляти; повертатися
V [pri'zent] n; військ.
взяття на караул; взяття на приціл, прицілювання
VI [pri'zent] v; військ.
брати ( зброю) на караул; цілитися

English-Ukrainian dictionary > present
13 that

I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
14 date

1. n

1) дата, число, день

what's the date today? — яке сьогодні число?

2) час, строк, період; пора, доба, епоха

out of date — застарілий; старомодний

up to date — а) сучасний, що відповідає сучасним вимогам; б) до цього часу; в) який у курсі справ (новин)

to keep smth. up to date — а) удосконалювати щось; б) поповнювати щось останніми даними

3) амер., розм. побачення

I have (got) a date with him — у мене призначено побачення з ним

4) фінік

5) фінікова пальма (тж —palm)

2. v

1) датувати, ставити дату; ставити число

2) мати дату, датуватися; мати зазначення часу й місця

3) відносити до певного часу (до певної епохи)

4) стосуватися певної епохи; брати початок від певного часу

to date from (back) — вести походження від, брати початок у

5) обчислювати, рахувати

6) обчислюватися, рахуватися (від — from)

7) застаріти

8) призначати побачення (тж date up)

* * *
I n
1) дата, число, день; час, місце

2) час; строк, термін, період; пора; епоха; вік; обч. тривалість, період

3) aмep. той же день

4) pl газети

5) icт. пора; кінець out of date застарілий
II v
1) проставляти дату, датувати, ставити число; вказувати час, місце; мати дату, датуватися

2) датувати; відносити до певного часу, до певної епохи; датуватися; відноситися до певного часу, до певної епохи

3) вважати, обчислювати; ( from) вважатися, обчислюватися

4) застаріти
III n
побачення, зустріч; людина, з якою призначене побачення
IV v
призначати ( кому-небудь) побачення (тж. date up)
V n
1) фінік

2) = date-palm

English-Ukrainian dictionary > date
15 this

1. n

такий-то; така-то

2. adj

цей, ця, це

in this place — у цьому місці; тут

in this country — у цій (у нашій) країні

this morning — сьогодні вранці

this week — на цьому тижні

this year — у цьому році

this very moment — у цю мить, саме зараз

this day last year — у цей самий день торік

this day next year — у цей самий день наступного року

3. adv

так; до такої міри

this far — ось до цього місця

this high — ось такої висоти

this long — ось такої довжини

this much — от стільки

4. pron demonstr. (pl these)

це

what is this? — що це?

who is this? — хто це?

what is all this? — що усе це означає?

this is what he told me — ось що він сказав мені

this and that — а) той або інший; б) те та се

this way — сюди

this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше

like this — так, таким чином

it was like this — а було це так

by this — на той час

before this — колись, раніше

this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом

* * *
[pis]
1) pron (pl these) А dem

2) це

what is this — є що цеє

who is this — є хто це

this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

you will be sorry for this — ви пошкодуєте про це

the thing is this — справа от у чому

what is all this — є що всі це значитьє

this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

3) останнє ( із двох вищезгаданих); друге

dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

4) цей, ця, це

in this place — в цьому місці; тут

for this reason — з цієї причини

this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

this (very) moment — у цей момент; саме зараз

one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

this my work! — Ох вже моя робота!

what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

here — звичн. ось це,

this here house — атот от будинок

5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, це

6) ( про час) ці ( останні)

this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки

this high — от такої висоти

this far — ось до цього місця

this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

this much — скільки-то

I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

this and that — так, так, те е се той або інший

speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

this way — сюди

this way and that — туди е сюди; так чи інакше

like this — так, от так; у такий спосіб

by this — до цього часу

before this — колись, раніше

this side (of) — раніше, до ( чогось)

this side of midnight — до півночі

with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

English-Ukrainian dictionary > this
16 hence

1. adv

1) з цього (того) часу; з цих (тих) пір; віднині

a week hence — через тиждень

2) отже; в результаті

3) звідси

hence with him! — заберіть його звідси!

to go hence — помирати

2. int

геть!

* * *
[hens]
adv

1) від цього часу, віднині

2) отже; в результаті

3) icт. звідси

hence! — геть!

English-Ukrainian dictionary > hence
17 henceforth

adv

з цього часу; відтепер, віднині, надалі

* * *

adv

з цього часу; надалі

English-Ukrainian dictionary > henceforth
18 this

[pis]
1) pron (pl these) А dem

2) це

what is this — є що цеє

who is this — є хто це

this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

you will be sorry for this — ви пошкодуєте про це

the thing is this — справа от у чому

what is all this — є що всі це значитьє

this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

3) останнє ( із двох вищезгаданих); друге

dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

4) цей, ця, це

in this place — в цьому місці; тут

for this reason — з цієї причини

this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

this (very) moment — у цей момент; саме зараз

one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

this my work! — Ох вже моя робота!

what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

here — звичн. ось це,

this here house — атот от будинок

5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, це

6) ( про час) ці ( останні)

this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки

this high — от такої висоти

this far — ось до цього місця

this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

this much — скільки-то

I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

this and that — так, так, те е се той або інший

speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

this way — сюди

this way and that — туди е сюди; так чи інакше

like this — так, от так; у такий спосіб

by this — до цього часу

before this — колись, раніше

this side (of) — раніше, до ( чогось)

this side of midnight — до півночі

with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

English-Ukrainian dictionary > this
19 отсюда

1) (з)відци, (з)відси, (з)відціль, (з)відсіль, (з)відціля, (з)відсіля. Далеко ли -да до города? - чи далеко звідціля до міста? Вон -да! - геть звідци! -да рукой подать - звідси близесенько;

2) (с сего врем.) з цього часу, віднині, відтепер;

3) (из сего обстоятельства) з цього, звідц[с]и. -да можно заключить, -да следует - з цього (звідци) можна зробити такий висновок, з цього виходить.

* * *

нареч.; тж. отс`юдова

1) зві́дси, звідсіля́, звідсі́ль, ві́дси, відсіля́, відсі́ль, диал. відціля́, відці́ль

2) ( из предыдущего рассуждения) зві́дси, з цьо́го, ( вследствие этого) че́рез це

Русско-украинский словарь > отсюда
20 по

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

предл.

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

по образцу́ — за зразко́м

по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

Русско-украинский словарь > по

Страницы

См. также в других словарях:

поки — і покля/, зах. 1) присл. У даний момент, зараз. || Тим часом. || Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю. || До певного часу, якийсь час. || До цього часу. || Коли то ще (про невизначений і тривалий час настання чогось). •• По/ки що… … Український тлумачний словник
звідси — рідко ізві/дси, присл. 1) З цього місця. || З цієї місцевості. || Від цього місця, від цієї місцевості, стосовно до цього місця, до цієї місцевості. || З цього боку. || На відстані, не безпосередньо. || Від чогось як відправного пункту в… … Український тлумачний словник
сьогодні — присл. 1) У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем). || У нинішній час; зараз, тепер. 2) у знач. ім., невідм. Нинішній день; теперішній час, сучасність. || Те, що існує, відбувається тепер, у даний момент. •• Від сього/дні з… … Український тлумачний словник
досі — присл. 1) До цього часу, дотепер. || На цей час, уже, тепер, зараз. 2) розм. До цього місця … Український тлумачний словник
назад — присл. 1) У напрямку, протилежному до напрямку попереднього руху кого , чого небудь; прот. уперед. 2) У напрямку до заднього, тилового боку кого , чого небудь. 3) На те саме місце. || Зворотно. 4) після сл., що вказують на кількість часу, і сл.… … Український тлумачний словник
раніше — присл. 1) Вищ. ст. до рано I. 2) Колись, давніше. || До цього часу, дотепер. 3) До настання певного моменту, строку, якого небудь часу. 4) Попереду кого небудь; спочатку, перше. 5) у знач. прийм., з род. в. Уживається для означенні первинності… … Український тлумачний словник
тепер — присл. 1) У даний час, у момент висловлювання; зараз. || у сполуч. з підсил. част. саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. || Від моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; від цього часу, від цієї пори. || Поки що. || Уживається… … Український тлумачний словник
ще — іще/, присл. 1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з являються, виявляються одне за одним. •• Та ще [й] до… … Український тлумачний словник
віднині — присл. З цього часу, від цієї пори. •• Відни/ні й до ві/ку назавжди … Український тлумачний словник
відтепер — присл. З цього часу, з цієї пори … Український тлумачний словник
все — I див. весь I. II (усе), присл., розм. 1) Постійно, завжди. || Досить довго. 2) Скрізь, усюди. 3) До цього часу, досі, і досі. 4) у знач. спол. Уживається звичайно разом з а , та в знач. все таки … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

до+цього+часу+xx

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

до+цього+часу+xx

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: