-
1 превозносить
превознести вихваляти, вихвалити, уславляти, уславити, величати, звеличати, звеличувати, звеличити кого, що, підносити, піднести, виносити, винести кого, що по-над кого, по-над що. [Будемо захвачуватись і радіти тобою, ласку твою над вино вихваляти (Пісня Пісень). За що-ж,- хто-небудь попитає, - зозуля півня вихваляє? (Гліб.). А пани-сусіди нашу панію похваляють-величають: «Отто хазяйлива! Отто розумна!» (М. Вовч.)]. -сить до небес, свыше всякой меры - підносити, піднести до неба, підіймати, підняти вгору над усяку міру, звеличувати, звеличити над усе. [Нехай глузують над ними одні письменники, нехай инші знов підіймають їх над усяку міру вгору (Куліш)]. Превознесённый - вихвалений, уславлений, звеличений; (до небес) піднесений (до неба).* * *несов.; сов. - превознест`извели́чувати, звели́чити и звелича́ти; ( расхваливать) вихваля́ти и вихва́лювати, ви́хвалити; ( возносить) підно́сити, піднести́ -
2 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
-
3 нёбо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) анат. піднебі́ння2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння
См. также в других словарях:
превознести — до небес, выхвалить, восхвалить, похвалить, расхвалить, осыпать похвалами, нахвалить, разрекламировать, вознести, превозвысить, вознести до небес. Ant. порицать Словарь русских синонимов. превознести см. похвалить Словарь синонимов русс … Словарь синонимов
ПРЕВОЗНЕСТИ — ПРЕВОЗНЕСТИ, превознесу, превознесёшь, прош. вр. превозненёс, превозненесла, совер. (к превозносить), кого что (книжн. ритор.). Прославить, расхвалить, оценить очень высоко. Превознести писателя. Превознести чей нибудь талант. Превознести кого… … Толковый словарь Ушакова
превознести — несу, несёшь; превознёс, несла, ло; превознесённый; сён, сена, сено; св. кого что. Очень высоко оценить, восхвалить, возвеличить. П. успехи. П. талант художника. П. имя поэта. П. до небес (расхвалить сверх меры). ◁ Превозносить, ношу, носишь; нсв … Энциклопедический словарь
Превознести до небес — ПРЕВОЗНОСИТЬ ДО НЕБЕС кого, что. ПРЕВОЗНЕСТИ ДО НЕБЕС кого, что. Экспрес. Чрезмерно расхваливать. Дядюшка был в восторге от учтивости молодого графа и превозносил до небес молодое поколение офицеров (Л. Н. Толстой. Два гусара) … Фразеологический словарь русского литературного языка
превознести — несу/, несёшь; превознёс, несла/, ло/; превознесённый; сён, сена/, сено/; св. см. тж. превозносить, превозноситься, превознесение, превозношение … Словарь многих выражений
превознести́ — несу, несёшь; прош. превознёс, несла, ло; прич. страд. прош. превознесённый, сён, сена, сено; сов., перех. (несов. превозносить). Очень высоко оценить, восхвалить, возвеличить. Превознести успехи. □ Общее мнение тотчас же превознесло имя молодого … Малый академический словарь
вознести до небес — выхвалить, разрекламировать, превознести, осыпать похвалами, восхвалить, похвалить, превознести до небес, нахвалить, расхвалить Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Превозносить до небес — кого, что. ПРЕВОЗНЕСТИ ДО НЕБЕС кого, что. Экспрес. Чрезмерно расхваливать. Дядюшка был в восторге от учтивости молодого графа и превозносил до небес молодое поколение офицеров (Л. Н. Толстой. Два гусара) … Фразеологический словарь русского литературного языка
похвалить — выхвалить, вознести до небес, превознести до небес, разрекламировать, положительно отозваться, захвалить, превознести, помянуть добром, вспомнить добром, одобрительно отозваться, отозваться с похвалой, дать высокую оценку, высоко оценить, поднять … Словарь синонимов
восхвалить — осыпать похвалами, превознести, похвалить, превозвысить, расхвалить, захвалить, выхвалить, превознести до небес, вознести до небес, нахвалить, воспеть, прославить, вознести. Ant. отругать, поругать Словарь русских синонимов. восхвалить см.… … Словарь синонимов
выхвалить — вознести, превознести, превознести до небес, восхвалить, расхвалить, вознести до небес, нахвалить, похвалить Словарь русских синонимов. выхвалить см. похвалить Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык … Словарь синонимов
