-
61 віденець
- нцяве́нец -
62 вільнонайманець
-
63 вінець
-нця́1) вене́ц2) диал. вено́к; вене́ц -
64 вірнопідданець
- нцявернопо́дданный -
65 вовчинець
-нця; диал., бот.молоча́й -
66 вольтер'янець
-нця; ист.вольтерья́нец -
67 в'юнець
-нця; уменьш., ихт.вьюно́к -
68 гаванець
- нцягава́нец -
69 галунець
-нця́; уменьш. от галун -
70 гаманець
-нця́кошелёк; ( для табака) кисе́т -
71 ганець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. ганці -
72 гвіанець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. гвіанці -
73 гегельянець
-нця; филос.гегелья́нец -
74 годованець
- нця1) пито́мец, приёмыш ( приёмное дитя); вско́рмленник; ( по отношению к кормилице) вы́кормок, вы́кормыш2) ( о животном) вы́кормок, вы́кормыш; (об откормленном животном, птице) диал. отко́рмок, отко́рмыш -
75 годунець
-нця́; см. годун -
76 голодранець
- нцяоборва́нец; обо́рвыш; жарг. голодра́нец, золоторо́тец -
77 голоштанець
-нця; см. голоштан -
78 гребінець
-нця́гребешо́к, гре́бень; ( для волос) гребёнка, расчёска -
79 гуртобранець
-нця; диал.гуртопра́в -
80 ґерданець
-нця; см. ґердан
См. также в других словарях:
вінця — нець, мн. Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені. По самі вінця … Український тлумачний словник
без кінця — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
без кінця-краю — сполука незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вінця — множинний іменник краї посудини … Орфографічний словник української мови
температура кінця вальцювання — Syn: температура кінця прокатки … Словарь синонимов металлургических терминов
температура кінця прокатки — Syn: температура кінця вальцювання … Словарь синонимов металлургических терминов
вінця — мн. (верхній край посудини, перев. круглої), криси мн., пруг … Словник синонімів української мови
вінець — нця/, ч. 1) рідко. Те саме, що вінок 1). || у знач. присл. вінце/м. 2) перен. Останній, найвищий ступінь чого небудь. || Про успішне завершення чого небудь. 3) заст. Прикраса з золота, коштовного каміння, яку носили на голові. 4) Коштовний… … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
різночинець — нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження … Український тлумачний словник
якобінець — нця, ч. 1) Представник крайньо лівих сил французької революції кінця 18 ст.; член якобінського клубу. 2) перен., заст. Людина революційних, лівих політичних переконань; вільнодумець … Український тлумачний словник