-
1 зброєносець
-сця; ист., перен.оружено́сец -
2 зброївня
диал.оруже́йная [мастерска́я] -
3 даўзброіць
-
4 пераўзброіць
-
5 збрід
(род. збро́ду)зброд, сброд -
6 dousbroyete
кір. даўзброіцьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > dousbroyete
-
7 pereusbroyete
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > pereusbroyete
См. также в других словарях:
зброїти — збро/ю, збро/їш, недок., рідко. Те саме, що озброювати … Український тлумачний словник
зброєносець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зброєноша — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
зброївня — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
зброїти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
зброїтися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Зброёвка (футбольный клуб) — … Википедия
зброєноша — і, ч. Те саме, що зброєносець … Український тлумачний словник
зброєносець — но/сця, ч. 1) іст. Молодий воїн середньовіччя, обов язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2) перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию небудь волю … Український тлумачний словник
зброївня — і, ж., діал. Зброярня … Український тлумачний словник
збрід — збро/ду, ч., рідко. Те саме, що набрід … Український тлумачний словник