-
1 доцент
доцент (р. -та).* * *доце́нт -
2 приват-доцент
приват-доцент (-та).* * *прива́т-доце́нт -
3 დოცენტი
доцент -
4 docent
доцент -
5 docent
[доцент]m -
6 assistant professor
доцент (учене звання нижче, ніж associate professor) -
7 assistant professor
доцент (учене звання нижче, ніж associate professor) -
8 чытач
доцентчитач -
9 reader
n1) той, хто читає2) читач; любитель читання3) читець4) церковний читець5) (R.) викладач; лектор; доцент6) хрестоматія7) збірник текстів для читання; читанка8) рецензент видавництва9) коректор10) апарат для читання мікрофільмів11) розм. оголошення про розшук злочинця12) pl розм. краплені карти* * *n2) читачreader's slip — читацька вимога ( у бібліотеці); любитель читати
3) читець; лектриса4) (Reader) рідер ( другий за старшинством викладач університету після професора); доцент5) пoлiгp. ( внутрішній) рецензент видавництва ( publisher's reader)reader's note — анотація; коректор
reader's proof — перша коректура; підчитувач
6) хрестоматія; збірник текстів для читання7) апарат для читання мікрофільмів ( microfilm reader); читаючий пристрій, зчитувач; програма читання8) cл. рецепт на наркотик9) cл. оголошення про розшук злочинця10) pl; cл. краплені карти11) цepк. ( церковний) читець; мирянин, який проводить богослужіння (в англіканській церкві; lay reader)thought-reader — той, хто читає чужі думки
-
10 privat-docent
[пріват-доцент]m -
11 Гусєв, Валентин Іванович
Гусєв, Валентин Іванович (1947, Харків) - укр. філософ. Закінчив філософський ф-т КНУ їм Т. Шевченка. Канд. філософських наук (1978). Од 1985 р. - доцент кафедри історії зарубіжної філософії, од 1994 р.- доцент кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, од 2000 р. - зав. кафедрою. Коло наукових інтересів: історія західної філософії Нового часу, метафізика. Автор понад 40 наукових досліджень.[br]Осн. тв.: "Історія західноєвропейської філософії XV - XVII ст.: Курс лекцій" (1994); "Західна філософія Нового часу XVII - XVIII ст." (1998).Філософський енциклопедичний словник > Гусєв, Валентин Іванович
-
12 Шевельов, Юрій Володимирович
Шевельов, Юрій Володимирович (псевдонім і криптонім - Григорій Шевчук, Юрій Шерех, Sherekh, Sher, Гр. Ш., Ю. Ш.) (1908, Ломжа, Польща) - укр. мовознавець, літературознавець, славіст. Закінчив Педагогічний ін-т професійної освіти у Харкові (1931). Захистив канд. дис. (1939). У 1946 - 1949 рр. - доцент Укр. Вільного ун-ту в Мюнхені, у 1950 - 1952 рр. - лектор укр. і рос. мов у Лундському (Швеція), у 1952 - 1954 рр. - у Гарвардському (США) ун-тах, у 1954 - 1958 рр. - доцент, у 1958 - 1977 рр. - проф. кафедри слов'янської філології Колумбійського ун-ту (Нью-Йорк). Співзасновник і заступник голови "Мистецького українського руху" (1945 - 1949 рр., Мюнхен). У 1959 - 1961 рр., 1981 - 1986 рр. - президент Укр. Вільної академії наук (УВАН), од 1989 р. - почесний президент цієї установи. Засновник об'єднання укр. письменників на еміграції "Слово". Мовознавчі дослідження Ш. "Передісторія слов'янської мови І. сторична фонологія загальнослов'янської мови" (1964) та "Історична фонологія загальнослов'янської мови" (1979, обидві англ. мовою) протистояли ідеологічній залежності радянського мовознавства. Ш. обґрунтував виникнення укр. мови близько VII ст. і завершення її формування приблизно в XVI ст., заперечивши концепції слов'янської прамови та виникнення з неї трьох східнослов'янських мов. Інші праці - з проблем укр. літературної мови, діалектології, соціолінгвістики, історичної морфології, лексикології, лінгвостилістики, антропонімії, історіографії укр. мовознавства (наукової спадщини Павловського, Потебні, Ганцова, Курило, Михальчука). Ш. - автор збірок статей на літературні теми "Не для дітей" (1964), "Друга черга" (1978), "Третя сторожа" (1991), а також великої кількості рецензій, оглядів та полемічних виступів, розпорошених по різних виданнях. Сумарно вони охоплюють всю укр. літературу від давніх часів до сучасності, від Барановича і Шевченка до Хвильового і Стуса; в колі його зацікавлень також театр, малярство, архітектура.[br]Осн. тв.: "Пороги і Запоріжжя". У 3 т. (1998).Філософський енциклопедичний словник > Шевельов, Юрій Володимирович
-
13 privatdocent
= privatdozent; n -
14 privatdocent
= privatdozent; n -
15 reader
n2) читачreader's slip — читацька вимога ( у бібліотеці); любитель читати
3) читець; лектриса4) (Reader) рідер ( другий за старшинством викладач університету після професора); доцент5) пoлiгp. ( внутрішній) рецензент видавництва ( publisher's reader)reader's note — анотація; коректор
reader's proof — перша коректура; підчитувач
6) хрестоматія; збірник текстів для читання7) апарат для читання мікрофільмів ( microfilm reader); читаючий пристрій, зчитувач; програма читання8) cл. рецепт на наркотик9) cл. оголошення про розшук злочинця10) pl; cл. краплені карти11) цepк. ( церковний) читець; мирянин, який проводить богослужіння (в англіканській церкві; lay reader)thought-reader — той, хто читає чужі думки
-
16 docent
ч доцент -
17 Ліницький, Петро Іванович
Ліницький, Петро Іванович (1839, Лебедин - 1906) - укр. філософ, представник укр. духовно-академічної філософії З. акінчив Охтирське духовне училище та Харківську духовну семінарію, магістр XXII курсу (1861 - 1865) КДА, од 1865 р. - викладач філософських наук у КДА, од 1867 р. - бакалавр, од 1869 р. - доцент, од 1871 р. - екстраординарний, з 1890 р. - засл. проф. філософії КДА. Протягом майже 20 років очолював кафедру історії філософії (од 1869 р.), а од 1887 р. - кафедру логіки та метафізики. Читав курси з історії філософії, логіки, педагогіки, метафізики. Філософський спадок вченого охоплює близько 20 фундаментальних праць та велику кількість статей, що упродовж 40 років постійно друкувалися в "Трудах КДА" та в богословсько-філософському часописі "Віра і розум", виходили окремими виданнями. Дотримувався ідеалістичних поглядів, які характеризувалися різко антипозитивістською спрямованістю та витлумаченням багатьох гносеологічних проблем у дусі кантіанства. При цьому доробок Л. важко приєднати до якоїсь певної та окремої традиції, позаяк його філософія була в своїй основі поєднанням різних філософських течій та тенденцій. На відміну від Юркевича, котрий центром суб'єктивності вважав серце, Л. наголошував роль розуму, не заперечуючи при цьому і значення серця в духовному і душевному світі людини. Його позиція є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму та дедуктивізму. Високо оцінював умогляд як основну форму пізнавальної діяльності. В поглядах на суспільство піддавав нещадній критиці теорію економічного детермінізму, великого значення надавав праву власності, при цьому не заперечував здатності соціалізму гармонізувати відносини між людьми, але наполягав на здійсненні спочатку інтелектуальної революції.[br]Осн. тв.: "Огляд філософських вчень" (1874); "Слов'янофільство та лібералізм" (1882); "Витончена література й філософія" (1893); "Основні питання філософії: Досвід системного викладу / Підручник для духовних академій" (1901).Філософський енциклопедичний словник > Ліницький, Петро Іванович
-
18 Лосєв, Ігор Васильович
Лосєв, Ігор Васильович (1955, Севастополь) - укр. філософ, політолог. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка (1979). Канд. філософських наук (1987). Доцент кафедри культурології КМА. Коло наукових інтересів - філософія культури, історія укр. культури, етнопсихологія, історія ідеологій, націологія, укр.-рос. культурні відносини.[br]Осн. тв.: "Історія і теорія світової культури: європейський контекст"(1995); "Україна в контексті російського неоєвразійства" (1999); "Українське питання і російська національна самоідентифікація" (1999) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Лосєв, Ігор Васильович
-
19 Молешотт, Якоб
Молешотт, Якоб (1822, Хертогенбос, Нідерланди - 1893) - нім. філософ, фізіолог. Разом із Бюхнером і Фогтом започаткував матеріалістичний напрям, що спирався на медицину та природознавство. Вивчав медицину в Гайдельберзі. Од 1847 р. - приват-доцент, викладав фізіологію в Гайдельберзькому ун-ті. У студентські роки брав участь у русі за демократичні перетворення у Німеччині. Од 1856 р. - проф. фізіології в Цюриху, в 1861 р. викладає в Турині. У 1876 р. обирається сенатором парламенту Італії. У 1879 р. переїздить до Рима і працює лікарем та проф. фізіології. Полемізує з антропологічним матеріалізмом Фоєрбаха з приводу наріжних питань природознавства. Матеріалізм М. знаходився у річищі філософського обстоювання потреб розвитку природничих наук у серед. XIX ст. Зміст матеріалістичного вчення М. охоплював кілька провідних тез: невіддільність матерії і сили; цілковита фізична зумовленість свідомості; принцип збереження матерії; жорсткий детермінізм. У галузі моралі й етики М. віддавав перевагу утилітаризму.[br]Осн. тв.: "Колообіг життя в природі" (1852); "Причини і дії у вченні про життя" (1868). -
20 Рогович, Мирослав Дмитрович
Рогович, Мирослав Дмитрович (1933, с. Дятковці Івано-Франківської обл.) - укр. філософ. Закінчив ф-т іноземних мов ЛНУ ім. І. Франка (1962). Канд. філософських наук (1978). Від 1967 р. - в Ін-ті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ В. ід 1992р. - доцент Львівської академії мистецтв. Фахівець у галузі історії укр. філософії, історії України, компаративістики, тюркології.[br]Осн. тв.: "Філософія Відродження на Україні", у співавт. (1990); "Спадщина Григорія Сковороди і сучасність", у співавт. (1996); "Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму та Реформації", у співавт. (1991), вступні статті до видання філософських творів Ціцерона (1998) і Теофана Прокоповича (1979-1981).Філософський енциклопедичний словник > Рогович, Мирослав Дмитрович
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ДОЦЕНТ — (лат. docens учащий, от docere учить). Лектор в высших учебных заведениях, не имеющий еще звания профессора. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ДОЦЕНТ звание ученого, преподающего в университете. По… … Словарь иностранных слов русского языка
доцент — См … Словарь синонимов
доцент — ДОЦЕНТ, а, ДОЦЕНТ, а, м. Ирон. обращение (обычно к человеку, который зазнаётся, считает себя слишком умным). Тупой доцент глупый, тупой человек. ( из миниатюры в исполнении М. Жванецкого; Возм. также влияние популярного фильма «Джентльмены удачи» … Словарь русского арго
ДОЦЕНТ — (от лат. docens обучающий) ученое звание и должность преподавателей вузов ряда стран. В Российской Федерации с 1992 звание доцент преподавателям вузов, институтов повышения квалификации присваивается решением Аттестационной коллегии… … Большой Энциклопедический словарь
Доцент — а, муж. Стар. редк.Отч.: Доцентович, Доцентовна.Происхождение: (Лат. docens (род. п. docentis) учащий.) Словарь личных имён. Доцент а, м. Стар. редк. Отч.: Доцентович, Доцентовна. [Лат. docens (род. п. docentis) учащий.] Словарь русских личных… … Словарь личных имен
доцент — (неправильно доцент) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ДОЦЕНТ — (от лат. docens обучающий) в РФ ученое звание, которое может быть присвоено лицу, имеющему, как правило, ученую степень кандидата наук, ведущему преподавательскую, научную и методическую работу в высших учебных заведениях … Юридический словарь
ДОЦЕНТ — ДОЦЕНТ, доцента, муж. (от лат. docens учащий). Ученое звание преподавателя высшего учебного заведения, ниже профессора и выше ассистента. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДОЦЕНТ — ДОЦЕНТ, а, муж. Учёное звание преподавателя высшего учебного заведения, предшествующее профессору, а также лицо, имеющее это звание. | прил. доцентский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ДОЦЕНТ — тупой. разг. Ирон. или Пренебр. О человеке, не понимающем простых вещей (обычно о преподавателе). /em> Реплика героя юмористического диалога М. Жванецкого (1964 г.). Дядечко 2, 32 … Большой словарь русских поговорок
ДОЦЕНТ F1 — см. Раннеспелый. Созревание плодов наступает на 113 день после полных всходов в весенних пленочных теплицах и на 120 136 день в зимне весенней культуре. Растение полудетерминантное, прямостоячее, средневетвистое и среднеоблиственное, междоузлия… … Энциклопедия семян. Овощные культуры
