-
1 достатки
даромад, дороӣ -
2 достатки
-
3 достатки
ncolloq. tulud, vara -
4 достатки
-
5 достаток
1) ( зажиточность) benessere м., agiatezza ж.* * *м.1) ( зажиточность) agiatezza fжить в доста́тке — vivere nell'agiatezza, essere benestante
2) ( изобилие) abbondanza f3) мн. доста́тки ( доходы) proventiскромные доста́тки — modesti proventi
•* * *n1) gener. bastanza, agiatezza2) econ. mezzo -
6 благо
I. добро, благо, пожиток. [За благо рідного народу. Для загального добра. Праця на пожиток країні нашій]. Блага - добра, достатки, блага. [На світі достатки дуже нерівно між людьми поділено (Єфр.)].II. нар. гаразд, гаразд що (гаращо), добре що. [Да ми й хлібом закусимо, гаращо чарку дано].* * *I сущ.1) бла́го; ( добро) добро́2) в знач. сказ. до́бре, гара́зд; ( очень хорошо) ду́же до́бре; ( счастье) ща́стяII союздо́бре що, гара́зд що; ( тем более что) тим бі́льше що -
7 благосостояние
1) добро, добробут. [На сторожі добробуту народнього стояти];2) достатки. [Політична самостійність і економічні достатки].* * *добро́бут, -у; ( достаток) доста́ток, -тку, доста́тки, -ків, ста́ток, -тку, ста́тки, -ків, диал. гаразди́, -ді́в -
8 достаток
-
9 достаток
1. ммуллыҡ, етеш(лек)2. м мн. разг. достаткибайлыҡ, мөлкәт -
10 достаток
-
11 достаток
м1) муллык, җитешлелек2) байлык, мөлкәт, мал-мөлкәт -
12 достаток
достаточек достаток, достаточок, (чаще мн.) достатки, вжитки. [Він при достатку живе. Се були люди середніх достатків (Крим.). Е, які вже наші вжитки! Зоставляю тобі всі мої ужитки і маленькі дітки].* * *1) ( зажиточность) доста́ток, -тку, ста́ток; доста́ча; ( довольство) добро́2) ( изобилие) доста́ток, бага́тство; ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість, числе́нність, -ності3)доста́тки — (мн.: материальные средства, доходы) доста́тки, -ків, ста́тки, диал. гаразди́, -дів; ( имущество) добро́
-
13 зажиточность
заможність (-ности), достатки (-тків).* * *замо́жність, -ності -
14 изобилие
чего ряснота, рясота чого, розкішшя, розкіш (-коши), при[до]вілля, призвіл (- волу) у чому, (полнота) щерть, повня, повнява у чому, чого, (достаток) достача, достаток (- тку), обычно во мн. достатки (-ків) в чому чого, (довольство) догода в чому; срвн. Обилие, Избыток. [Моїм багатством я втішався і повнею моєю веселився (Кн. Іова). І на полі у тебе буде повня (Кн. Іова). Там рясота така, що гілля підпирай (Кам. п.)]. В -лии что - уповні, удозвіль, здобіль чого. [Удозвіль хліба (Звин.). Всього в мене здобіль; скриня як налита (Г. Барв.)]. Иметь в -лии что, чего - мати удозвіль, здобіль чого, (достаточно) удостач, удосталь чого. В -лии (обильно) - рясно; в таком -лии (так обильно) - так рясно. [Співець тужливих переживаннів, яких рясно доводиться зазнавати серед нашої буденщини (Єфр.)]. Жить в -лии - жити в розкошах, в довіллі, в привіллі, гойно. -лие плодов земных - ряснота овощ[ч]ів земних (на овощ[ч]і земні), розкішшя, довілля в овочах земних или уповні, удозвіль овочів земних. Рог -лия - ріг достатку (достатків). [Вони були для мене тим рогом достатків, з якого сипалися на мене всякі раювання (Кон.)].* * *1) ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість (-кості), числе́нність, -ності, си́ла, ( избыток) доста́ток, -тку, диал. зби́тки, -ків, по́вня, (об урожае плодов и перен.) ряснота́ и рясно́та, рясо́та́, ря́сність, (о буйном росте и перен.) буя́нняв \изобилие лии — удо́сталь, удоста́чу, у доста́тку, ( обильно) ря́сно, ще́дро, щедро́тно
-
15 лопата
лопата. [Мов лопатою хто гріб до двора достатки всякі (Франко)]. -та железная - залізна лопата, заступ (-па), козир (-ря); см. Заступ. [Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб.)]. -та огородная - городня лопата. -та пекарная - печова, пікна, пекарська лопата. -та для провеивания зерна - віяльна лопата, віячка. Борода -той - борода, як лопата. Глядеть под -ту - на той світ збиратися, до гробу моститися.* * * -
16 ничтожный
1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.* * *1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
-
17 почёт
шаноба, шанота, шана, пошанівок (-вку), повага, честь, почестка, гонор (-ру), (в нар. песнях) величчя (-чя). [Хороброму у нас хвала і слава, розумному шаноба і повага (Куліш). Матимеш достатки, родину чесну, шанобу од усіх (М. Вовч.). Тут усім однака шана (Франко). Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема (Основа). Дивись як Семен пішов у почестку (Гр.)]. Всякому -чёт по за-слугам (по роду) - усякому шаноба, шана по заслузі (по роду). Быть в -те - бути, пробувати у шанобі, у шаноті, в шані, в пошанівку, в гонорі, (образно) сидіти на високих стільцях. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Вона була там в такій шаноті (Берд.)]. Оказывать -чёт - віддавати шану, повагу кому, величати кого, (в нар. песне) величчя робити, зробити (наряджати, нарядити) кому. С -чётом - чесно, почесно, з шаною, з шанобою. [Та се вже річ річчю, що поховаємо його чесно (Куліш).]. Срв. Честь, Почесть, Почтение.* * *поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння; ( уважение) пова́га -
18 Безбедность
безбідність, заможність, достаток, достатки, достатність. -
19 достаток
1) (зажиточность) prosperity, (good) fortune
2) мн. достатки; разг. (доходы)
income ед.* * ** * *prosperity, fortune; sufficiency* * *abundancecompetenceplentysufficiencyvestigewelfare -
20 достаток
муж.1) ( зажиточность) prosperity, (good) fortune; sufficiencyжить в достатке — to be in easy circumstances, to be well/comfortably off, to be well-to-do
2) мн. ч. достатки; разг. ( доходы)income ед.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
достатки — сущ., кол во синонимов: 3 • доходы (5) • материальные средства (3) • … Словарь синонимов
достатки — ів, мн. див. достаток 1) … Український тлумачний словник
Достатки хватают — Перм., Прикам. Позволяет материальное положение. МФС, 34; СГПО, 144 … Большой словарь русских поговорок
достаток — тка; м. 1. Зажиточность, состоятельность. Семья среднего достатка. Иметь хороший (большой) д. Жить в достатке. В доме полный д. 2. мн.: достатки, ов. Разг. Материальные средства, доходы. Достатков у нас нет никаких. Иметь скромные достатки. Какие … Энциклопедический словарь
достаток — тка; м. см. тж. достаточек 1) Зажиточность, состоятельность. Семья среднего достатка. Иметь хороший (большой) доста/ток. Жить в достатке. В доме полный доста/ток. 2) а) … Словарь многих выражений
доста́ток — тка, м. 1. Зажиточность, материальная обеспеченность. Семья среднего достатка. □ Народ там не слишком беден и блюдет свой достаток, свой старый быт, даром что ходит спокон веку на заработки. Бунин, Аглая. Достаточно было взглянуть на его одежду,… … Малый академический словарь
имущество — Богатство, добро, достаток, достояние, имение, капитал, наследие, наследство, отчина, сбережение, собственность, состояние, стяжание, благосостояние, средства (материальные), наличность, актив; движимость, инвентарь, пожитки, скарб, рухлядь,… … Словарь синонимов
незаможний — а, е. Який має невеликі достатки; матеріально погано забезпечений; бідний. || у знач. ім. незамо/жні, них, мн. Ті, що мають невеликі достатки. || Який характеризується невеликими достатками. Незаможне життя … Український тлумачний словник
Бедный, Демьян — псевдоним пролетарского поэта Ефима Алексеевича Придворова. Д. Б. родился в 1883 в деревне Губовке Александрийского у. Херсонской губ., в крестьянской семье (из военнопоселенцев), до 7 лет жил в Елизаветграде у отца (сторожа церкви духовного… … Большая биографическая энциклопедия
Денисовы, братья Андрей и Семен — наиболее замечательные вожди раскола ХVІП в., организаторы поморской беспоповщинской секты, устроители Выговской пустыни. Они происходили из рода князей Мышецких, в смутное время поселившихся в Олонецком крае, но, хотя и сохраняли связи со своими … Большая биографическая энциклопедия
Осипович — литературное имя талантливого беллетриста Андрея Осиповича Новодворского. Род. в 1853 г. в обнищавшей польской шляхетской семье Киевской губернии. Нужда ее доходила до страшных размеров; часто не было хлеба в буквальном смысле слова. О. было 13… … Большая биографическая энциклопедия