-
81 ՃԱՆԱՊԱՐՀԱՇԻՆԱՐԱՐ
ի Дорожник, путеец, специалист по строительству дорог. -
82 ՈՒՂԵԳՈՐԾ
ի (հզվդ.) Дорожник. -
83 drogowiec
m дорожник; дорожный рабочийKrótki rosyjsko-polski i polsko-rosyjski Słownik Polytechnic > drogowiec
-
84 инженер
- инженер-механик
- инженер по эксплуатации
- инженер-строитель
- инженер-электрик
- главный инженер
- старший инженерТурецко-русский словарь и русско-турецкий словарь по строительству и архитектуре > инженер
-
85 karayolu mühendisi
İnşaat Mühendisliği ve Mimarlık Türkçe-Rusça Sözlük ve Rus-Türkçe Sözlük > karayolu mühendisi
-
86 γεφυροδοποιός
ο1) строитель мостов и дорог; 2) инженер- мостовик-дорожник -
87 οδοποιός
ο инженер-дорожник -
88 constructor de caminos
сущ.общ. дорожник (de carreteras; de ferrocarriles, etc.)Испанско-русский универсальный словарь > constructor de caminos
-
89 bouvet
сущ.1) общ. пазовик, шпунтгубель, пазник (рубанок)2) стр. калёвка3) лес. галтельник, дорожник, шпунтгебель4) дер. шпунтгрубель -
90 cantonnier
сущ.1) общ. путевой обходчик, дорожный рабочий, относящийся к путевому обходчику2) стр. дорожник (рабочий) -
91 rabot à rainurer
-
92 ingegnere stradale
сущ.общ. инженер-дорожник -
93 Straßenbauingenieur
сущ.стр. инженер-дорожник -
94 vegfræðingur
[vεχfraiðiηg̊ʏr̬]m vegfræðings, vegfræðingarдорожник, инженер-специалист по дорожному строительству -
95 вӧчысь
1) делающий, изготовляющий;пань вӧчысь — ложкарь; пельса вӧчысь — бондарь; телега вӧчысь — колёсник; ыж ку вӧчысь — скорняквый вӧчысь — маслобой, маслодел;
2) строящий;керка вӧчысь —
а) застройщик;б) плотник; в) строитель;керка пытшкӧс вӧчысь — плотник;туй вӧчысь — дорожник -
96 жолшы
зат. road-builderдорожник -
97 Nuthobel
ḿшупнтубель, дорожникDeutsch-Russisch Wörterbuch der Forstwirtschaft, Holz-und Möbelindustrie > Nuthobel
-
98 árkológyalu
müsz. дорожник -
99 ingegnere stradale
Dizionario di costruzione italiana-russo > ingegnere stradale
-
100 operaio
(m)
См. также в других словарях:
ДОРОЖНИК — ДОРОЖНИК, а, муж. Специалист по строительству, ремонту и эксплуатации дорог, городских улиц; рабочий, занимающийся строительством, ремонтом дорог. | жен. дорожница, ы. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
дорожник — сущ., кол во синонимов: 4 • автодорожник (1) • итинерарий (2) • нож (107) • … Словарь синонимов
ДОРОЖНИК — кузнечный инструмент для пробивания дорожки на подкове … Справочник по коневодству
Дорожник — Дорожник: «Дорожник» мини футбольный клуб из Минска. «Дорожник» название волейбольного клуба «Енисей» (Красноярск) в 1999 2010 годах. Дорожник одно из названий пазника … Википедия
дорожник — Профільована рейка або планка, що перекриває шви і стики і використовується для облямування дерев яних панелей, фільонок, при виконанні рам. Мав місце: дорожник флемований (нім. полум яніючий) у вигляді хвилястого обрамування, що нагадував язики… … Архітектура і монументальне мистецтво
дорожник — а; м. Специалист по строительству и эксплуатации дорог (железных, шоссейных и др.); рабочий, занимающийся строительством дорог. Инженер дорожник. Д. укладывает асфальт на шоссе. ◁ Дорожница, ы; ж. Разг … Энциклопедический словарь
дорожник — а; м. см. тж. дорожница Специалист по строительству и эксплуатации дорог (железных, шоссейных и др.); рабочий, занимающийся строительством дорог. Инженер дорожник. Доро/жник укладывает асфальт на шоссе … Словарь многих выражений
дорожник-изыскатель — дорожник изыскатель, дорожника изыскателя … Орфографический словарь-справочник
Дорожник (мини-футбольный клуб) — У этого термина существуют и другие значения, см. Дорожник. Дорожник Основан 1994 (ориентировочно) Тренер … Википедия
Дорожник — см. Плотничное дело … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дорожник — м. разг. Тот, кто связан со строительством и эксплуатацией дорога I 1. (железных, шоссейных и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой