-
1 докладной
доповідний. Докладная записка - доповідна записка, писана (листовна) доповідь, доповідь на письмі.* * *доповідни́й -
2 докладчик
доповідник (р. -ка), доповідач (р. -ча).* * *допові́дач, -а и доповіда́ч, -а -
3 доклад
доповідь (р. -ди), (реже) доклад (р. -ду). [Академик Тутківський прочитає доповідь: «Про українські краєвиди». Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.)].* * *1) до́повідь, -ді2) (сообщение о служебном деле, о приходе посетителя) повідо́млення -
4 докладчица
допові́дачка и доповіда́чка -
5 მოხსენება
доповідати; доповідь -
6 conference report
доповідь узгоджувального комітету ( узгоджувальної комісії) палат законодавчого органу -
7 investigative reporter
доповідач про проведене розслідування; слідчий репортер -
8 master of requests
-
9 pre-sentence report
доповідь про особу і обставини життя підсудного, що подається суду перед винесенням вироку -
10 presentence report
доповідь про особу і обставини життя підсудного, що подається суду перед винесенням вироку -
11 rapporteur
доповідач (в комітеті, комісії тощо) -
12 report on a case
-
13 reporter
доповідач; збірка судових рішень; укладач збірки судових рішень; підзвітна особа -
14 returning officer
доповідач по справі ( в суді); уповноважений з контролю за проведенням голосування -
15 speaker
-
16 back-to-office report
доповідна про операцію; звіт про відрядження -
17 contact report
доповідна про початок переговорів; запис бесіди -
18 exceptions report
-
19 inter-office memorandum
доповідна записка; службова записка -
20 Transition Report
См. также в других словарях:
доповід — віди, ж. Пр. [1.] Доповідь, лекція. [2.] Повідомлення про певну подію чи виконану роботу … Словник лемківскої говірки
доповісти — [допов істи/] поув і/м, в іси/, поув і/с т , в імо/, в істе/, в ід а/т … Орфоепічний словник української мови
доповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
доповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доповідатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доповідач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
доповідачка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
доповідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
доповісти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
доповідати — а/ю, а/єш, недок., доповісти/, ві/м, віси/, док. 1) Офіційно робити усне або письмове повідомлення про що небудь; виступати з доповіддю. || Робити донесення або повідомлення кому небудь про щось. 2) Повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача,… … Український тлумачний словник
доповідання — я, с. Дія за знач. доповідати … Український тлумачний словник