домовленість

См. также в других словарях:

• домовленість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• домовленість — ності, ж. Принципова дипломатична угода сторін, зафіксована в протоколі переговорів …   Український тлумачний словник

• домовленість — [домо/ўлеин іс т ] нос т і, ор. н іс т у …   Орфоепічний словник української мови

• домовленість — умова, угода, злагода, установа, намова …   Словник синонімів української мови

• умова — и, ж. 1) Взаємна усна чи письмова домовленість про що небудь; угода, договір. 2) Вимога, пропозиція, що висуваються однією зі сторін, які домовляються про що небудь, а також при укладанні угоди, договору. 3) перев. мн. Взаємні зобов язання сторін …   Український тлумачний словник

• згода — и, ж. 1) Позитивна відповідь, дозвіл на що небудь. || Вияв бажання щось робити. •• Аби/ (якщо/) ва/ша (твоя/ і т. ін.) зго/да якщо ви (ти і т. ін.) погоджуєтесь. 2) Взаємна домовленість; порозуміння. 3) Спільність поглядів, думок і т. ін.;… …   Український тлумачний словник

• погода — и, ж. 1) Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. || Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). || діал. Негода, сльота. •• Зве/дення пого/ди дані про стан атмосфери …   Український тлумачний словник

• злагода — и, ж. 1) Мирні, дружні відносини, стосунки. •• Жи/ти в зла/годі жити мирно, дружно. 2) Взаємна домовленість, угода про спільні дії. 3) Погодженість, гармонія у чому небудь …   Український тлумачний словник

• порозуміння — я, с. 1) Взаєморозуміння, згода між ким небудь. || Взаємна домовленість, погодженість у діях, вчинках і т. ін. з ким небудь. || Таємна змова з ким небудь. 2) Спілкування між ким небудь …   Український тлумачний словник

• рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

• союз — у, ч. 1) Тісна єдність, тісний зв язок між ким , чим небудь. || Спільне подружнє життя. || Угода, домовленість з ким небудь про щось. 2) Об єднання груп людей, організацій, держав для яких небудь спільних дій, спільної мети. •• Ми/тний сою/з… …   Український тлумачний словник