Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

дома

  • 1 Дома

    вдома, дома, в господі. [І вдома їй радощів не було (М. Вовч.). Жінка в господі лишилася, а чоловік поїхав. Усі по господах, а я знов у дорозі (М. Вовч.)]. Пребывание дома (домоседство) - домування, домонтарювання. Хозяйничанье дома - домарство (гал.). [Не маю кого на домарство лишити]. Сидеть, быть, находиться, пребывать дома - домувати, - ся, домонтарювати, -ся, домарити, -ся. [Годі вам панове-молодці, домувати: ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Будемо домарити, як буде дощ парити]. Просидеть дома - продомувати. [А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили]. Дома выросший (о домашн. животн.) - доморослий.

    Русско-украинский словарь > Дома

  • 2 невідома

    веду́щая неизве́стная, неизве́стная

    Українсько-російський політехнічний словник > невідома

  • 3 невідома величина

    неизве́стная величина́

    Українсько-російський політехнічний словник > невідома величина

  • 4 основна невідома

    веду́щая неизве́стная

    Українсько-російський політехнічний словник > основна невідома

  • 5 провідна невідома

    веду́щая неизве́стная

    Українсько-російський політехнічний словник > провідна невідома

  • 6 домазывание

    дома́зування, дома́щування

    Русско-украинский словарь > домазывание

  • 7 домработница

    (дома́шняя рабо́тница) ха́тня робітни́ця, домробітни́ця (дома́шня робітни́ця)

    Русско-украинский словарь > домработница

  • 8 домотуватися

    дома́тываться

    Українсько-російський політехнічний словник > домотуватися

  • 9 სახლში

    дома, вдома; додому

    Грузинсько-український словник > სახლში

  • 10 hjemme

    дома, вдома

    Dansk-ukrainsk ordbog > hjemme

  • 11 indendørs

    дома, вдома; домашній

    Dansk-ukrainsk ordbog > indendørs

  • 12 домазывать

    техн., несов. дома́зывать, сов. дома́зать
    дома́зувати, дома́зати, дома́щувати, домасти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > домазывать

  • 13 домазывать

    техн., несов. дома́зывать, сов. дома́зать
    дома́зувати, дома́зати, дома́щувати, домасти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > домазывать

  • 14 unknown

    1. n
    1) (the unknown) невідоме
    2) (the unknown) незнайомий, незнайомець

    the Great U. — Великий Незнайомець (прізвисько В. Скотта до розкриття його псевдоніма)

    3) мат. невідоме, невідома величина
    2. adj
    1) невідомий
    2) незвіданий
    * * *
    I n
    1) ( the unknown) невідоме; незвідане
    2) ( the unknown) незнайомець; the Great U. "великий незнайомець" (прізвисько В. Скотта)
    3) мaт. невідоме, невідома величина
    II a

    what he wanted was unknown to me — я не знав, чого він хоче

    x, y, г are the unknown quantities x, y, z — є невідомими величинами

    3) юp. невстановлений

    English-Ukrainian dictionary > unknown

  • 15 домашний

    1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;
    2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].
    * * *
    1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

    \домашний аре́ст — домашній аре́шт

    дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)

    дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)

    2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

    Русско-украинский словарь > домашний

  • 16 докатывать

    -ся, докатить, -ся
    I. докочувати, -ся, докотити, -ся, (во множ.) подокочувати, -ся.
    II. Докатывать, докатать - (вальком) докачувати, докачати, (станком) домаґльовувати, домаґлювати. [Чи скоро докачаєш сорочки? - Так утомилася, маґлювавши, що й не знаю, чи домаґлюю білизну]. Докатанный - докачаний, домаґльований.
    * * *
    I несов.; сов. - докат`ать
    дока́чувати, докача́ти
    II несов.; сов. - докат`ить
    доко́чувати, докоти́ти

    Русско-украинский словарь > докатывать

  • 17 неведомый

    1) (неизвестный) невідомий, незнаний, (изредка) незвісний, (редко) недовідомий, несвідомий (кому); (малоизвестный) маловідомий, малознаний. [В руках невідомих братів станеш ти (зброя) кращим мечем на катів (Л. Укр.). В ньому живе щось велике, невідоме (Коцюб.). Із далекої, невідомої країни (Васильч.). Невідоме йому життя, незнані країни (Грінч.). Лечу в краї таємні і незнані (Олесь). Шукання незнаного щастя (Дніпр. Ч.). Не сумуй, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). В тобі, мистецтво, є захист: у красі незнаних слів (М. Рильськ.). Незвісне досі (йому) чуття любови (Франко). Ті недовідомі добре часи, як Україна поміж татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Недовідома далечінь (Корол.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. -мая даль - невідома (незнана, недовідома) далечінь, безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). -мое место - см. Место 1;
    2) (непонятный, непостижимый) недовідомий (кому), (таинственный) таємничий. [Славили недовідомого їм бога (Куліш). Мене якась недовідома сила одвернула од його (Кониськ.). Якийсь тайний, недовідомий голос шепче йому, що… (Франко). Лечу в таємничу безодню (Франко)].
    * * *
    невідо́мий, незна́ний; поэз. незна́ємий; ( таинственный) таємни́чий

    \неведомыйая си́ла — невідо́ма (таємни́ча) си́ла

    \неведомыйые места́ — невідо́мі місця́

    \неведомыйый кому́-чему́ — невідо́мий кому́-чому́, незна́ний ко́му-чо́му (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > неведомый

  • 18 неизвестно

    сказ. безл. предл. невідомо, не знати, (невесть: не знати[ь], незвісно, нема(є) відома. [Втік невідомо куди (М. Вовч.). Що то було за божище, - невідомо (Л. Укр.). Ну, не, знати ще, що воно буде (Франко). Що з їм сталося, - не знати (Грінч.). Не знати, скільки в цих оповіданнях було правди (Грінч.). Не знати куди поїхав (Вінниччина). Не знати в яку пору (Рудан.). Не знать по-якому говорять (Сл. Гр.). Незвісно, чи багато людей прихилилося до штунди (Крим.). Обцілувала мене, незвісно чому дивуючись (Крим.). Немає відома, чим вам годити! (Л. Укр.)]. -но, кто, что - невідомо, хто, що; невідома річ, хто, що. [Невідомо, хто справжній рушій життя (В. Підмог.)].
    * * *
    1) нареч. невідо́мо
    2) в знач. сказ. невідо́мо, не зна́ти, нема́є ві́дома

    Русско-украинский словарь > неизвестно

  • 19 неизвестный

    сщ.
    I. невідомий, незнаний, (незнакомый) незнайомий (-ого), незнайома людина. [Закон не вимагає одвічати незнаному на визов (Куліш)].
    II. Неизвестный и Неизвестен, прлг. -
    1) невідомий, незнаний, незвісний, беззвісний, (незнакомый) незнайомий, несвідомий (кому), (преимущ. непостижимый) недовідомий; срв. Неведомый. [Що там, на тих невідомих річках, якими пливе чужий тобі народ? (Коцюб.). Зовсім невідомий мені чоловік (Кониськ.). Перша причина речей нам невідома (В. Підмог.). Незнані таємниці (Дніпр. Ч.). Доля незнана (Л. Укр.). Я приїхав у незнаний край (М. Рильськ.). Незнані досі твори Шевченка (Доман.). Незвісне досі чуття любови (Франко). Дивився на незнайому йому молодицю (Кониськ.). Манастир той недалечко, а дорога несвідома, стежками (М. Вовч.). Діло нове, або й зовсім недовідоме (Куліш)]. -ное будущее - невідоме (недовідоме) майбутнє, (описат.) безвість (-ти) віків. -ная величина, мат. - невідома величина. -ное время - невідомий час. -ный народ - невідомий народ (гал. нарід). Он никому -тен - його ніхто не знає, він нікому невідомий. Мне это -но - мені це невідомо, я цього не знаю, (пров.) я про (за) це (те) не (з)вістен (не звісний, не відомий). [Чи вона їх знівечила, - я про те не вістен (Кониськ.). Може хто і вбив, а ми про те не відомі (Кониськ.)]. Мне -но это дело - мені невідома ця справа, я не знаю цієї справи. Имя его -но - ім'я його невідоме (незнане);
    2) (незнаменитый) невідомий, незнаний. [Не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний (Грінч.). Брут скоріше буде незнаним селюхом, ніж… (Куліш)].
    * * *
    1) прил. невідо́мий; незна́ний; недовідо́мий
    2) в знач. сущ. невідо́мий, -ого; ( незнакомец) незнайо́мий

    Русско-украинский словарь > неизвестный

  • 20 nobody

    1. n
    1) людина, що не має ваги в суспільстві; нікому не відома людина
    2) нікчемна людина, нікчема, «пусте місце»
    2. pron
    ніхто

    there is nobody at home (амер. nobody home) — не всі дома, однієї клепки бракує

    * * *
    I n
    людина, яка не має ваги в суспільстві, нікому не відома людина; "порожнє місце" ( a little nobody)
    II indef; pron

    English-Ukrainian dictionary > nobody

См. также в других словарях:

  • ДОМА — ДОМА, нареч. На своей квартире, у себя в доме. Я по вечерам дома не бываю. Чувствуйте себя, как дома. «В гостях хорошо, а дома лучше.» погов. || На родине, в родных местах (разг.). У нас дома уже покос начался. Я был на побывке дома. ❖ Не все… …   Толковый словарь Ушакова

  • Дома — У этого термина существуют и другие значения, см. Дома (значения). Коммуна Дома Dohma Страна Германия …   Википедия

  • дома — в людях Ананья, а дома каналья.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дома в родных местах, у себя, под своей смоковницей, на родине, в домашних условиях, на хазе, на флэту, на …   Словарь синонимов

  • ДОМА — ДОМА, нареч. В своём жилище, у себя в доме, у себя. Сидеть д. Д. нет кого н. (ушёл, отсутствует). Дома и стены помогают (посл.). Ерёма, Ерёма, сидел бы ты д. (шутл. посл.; совет незадачливому путешественнику). • Как дома (быть, чувствовать себя)… …   Толковый словарь Ожегова

  • дома — В эпоху Железного века наиболее распространенной формой жилища у кельтов равнинной Британии был так называемый круглый дом. Круглые дома возводились обычно вокруг центрального столба, на котором покоился деревянный каркас, опиравшийся на… …   Энциклопедия мифологии

  • дома — косопузые (Сергиев Ценский); молчаливые (Серафимович); немые (Брюсов); приземистые (Сергеев Ценский); слепые (Потемкин); унылые (Чулков); ящики дома (Чапыгин) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество… …   Словарь эпитетов

  • дома — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Дома — Доминик, Домн, Домна1, Домника, Домнин, Домнина Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • ДОМА — Демократическая организация молодёжи Афганистана Афганистан, организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Дома 45 км — Починок Дома 45 км Страна РоссияРоссия Субъект ф …   Википедия

  • дома — нар., ??? 1. Когда кто либо находится или делает что либо дома, значит, он находится у себя в доме, на своей квартире. Она постоянно сидит дома, никуда не ходит. | Его никогда не бывает дома, то он останавливается у родителей, то у друзей. 2.… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»