-
1 примирение
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.* * *1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння -
2 П-391
КРУГОВАЯ ПОРУКА NP sing only)1. joint responsibility of all members of a group for the actions of the group as a whole or the actions of its individual membersmutual (collective) responsibilityresponsibility for each other mutual guarantee.«Ну, насчет общины, - промолвил он, - поговорите лучше с вашим братцем. Он теперь, кажется, изведал на деле, что такое община, круговая порука, трезвость и тому подобные штучки» (Тургенев 2). "Well, so far as the commune is concerned," he said, "you'd better talk with your brother about it. I think he has now learned by experience what the commune is: mutual responsibility, sobriety, and all that kind of thing" (2f).Дворянство обязывало. Разумеется, так как его права были долею фантастические, то и обязанности были фантастические, но они делали известную круговую поруку между равными (Герцен 2). Noble rank had its obligations. Of course, since its rights were partly imaginary, its obligations were imaginary too, but they did provide a certain mutual guarantee between equals (2a).2. mutual support and concealment (often among participants in improper or criminal matters)covering (up) for each other (one another)vouching for each other (one another).Нам трудно понять и расценить действия этих людей (следователей)... Несомненно только одно: всякий замкнутый, изолированный круг развивается, подобно блатарям, по своим законам и вопреки интересам общества в целом. Такой круг... соблюдает круговую поруку (до поры до времени), хранит тайны, избегает общения с посторонними, а иногда по непонятным причинам уничтожает друг друга (Мандельштам 2). It was hard for us to interpret the actions of these people (the investigators)...But there is no doubt that, like any other isolated, exclusive caste —the professional criminals, for examplethey lived by their own laws, contemptuous of the interests of society as a whole. Closed societies of this kind...cover up for each other (as long as it suits them), guard their secrets, avoid contact with outsiders, and sometimes, for obscure reasons, engage in mutual destruction (2a).Среди арестантов - переносчиков станка успела возникнуть круговая порука, преступный сговор (Солженицын 3). The prisoners who had carried the lathe had evolved the successful technique of vouching for one another-criminal collusion (3a) -
3 круговая порука
[NP; sing only]=====1. joint responsibility of all members of a group for the actions of the group as a whole or the actions of its individual members:- mutual guarantee.♦ "Ну, насчет общины, - промолвил он, - поговорите лучше с вашим братцем. Он теперь, кажется, изведал на деле, что такое община, круговая порука, трезвость и тому подобные штучки" (Тургенев 2). "Well, so far as the commune is concerned," he said, "you'd better talk with your brother about it. I think he has now learned by experience what the commune is: mutual responsibility, sobriety, and all that kind of thing" (2f).♦ Дворянство обязывало. Разумеется, так как его права были долею фантастические, то и обязанности были фантастические, но они делали известную круговую поруку между равными (Герцен 2). Noble rank had its obligations. Of course, since its rights were partly imaginary, its obligations were imaginary too, but they did provide a certain mutual guarantee between equals (2a).2. mutual support and concealment (often among participants in improper or criminal matters):- vouching for each other (one another).♦ Нам трудно понять и расценить действия этих людей [следователей]... Несомненно только одно: всякий замкнутый, изолированный круг развивается, подобно блатарям, по своим законам и вопреки интересам общества в целом. Такой круг... соблюдает круговую поруку (до поры до времени), хранит тайны, избегает общения с посторонними, а иногда по непонятным причинам уничтожает друг друга (Мандельштам 2). It was hard for us to interpret the actions of these people [the investigators]... But there is no doubt that, like any other isolated, exclusive caste - the professional criminals, for example - they lived by their own laws, contemptuous of the interests of society as a whole. Closed societies of this kind...cover up for each other (as long as it suits them), guard their secrets, avoid contact with outsiders, and sometimes, for obscure reasons, engage in mutual destruction (2a).♦ Среди арестантов - переносчиков станка успела возникнуть круговая порука, преступный сговор (Солженицын 3). The prisoners who had carried the lathe had evolved the successful technique of vouching for one another-criminal collusion (3a)Большой русско-английский фразеологический словарь > круговая порука
-
4 болеть
баливать1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].* * *I1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти2) перен. уболіва́тиII( вызывать ощущение боли) болі́ти -
5 замолчать
1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].* * *см. замолкать -
6 засевать
-ся, засеять, -ся засівати, -ся, засіяти, -ся, сіяти, -ся, посіяти, -ся, усіяти, -ся, (диал.) сівати, -ся, (о мног.) позасівати, -ся, позасіювати, -ся. [Ходить, засіває, і засіяв, як годиться (Рудан.). Поле сіяли сини (Стеф.). Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою та засійся, моя ниво, долею ясною (Шевч.). Та посійся добрим житом (Шевч.). Будем лани сівати (Чуб. V). Всі шляхи тоді козацькими головами ляхи позасівали (Куліш)]. Засеянный - засіяний, посіяний, усіяний. Место по недосмотру не -ное - несів (-ву), прогалюватина. [Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - зас`еять1) засіва́ти и засі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, засі́яти и мног. позасіва́ти и позасі́ювати2) несов. этногр. посіва́ти, засіва́ти3) (сов.: начать сеять) поча́ти сі́яти, засі́яти -
7 неопрятный
неохайний, неохайливий, нечепурний, нечупарний, нехарний, нехлюйний, (диал.) зачумузаний, (неубранный) неприбраний. [Чистоти не любить… неохайна, - у кухні порозводила таргани (Крим.). Школа була в невеличкій неохайній, необмазаній будівлі (Грінч.). Розпатлана, в заялозеній спідниці нагадала Гнатові його нечепурну жінку (Коцюб.). І Трахтемирів геть горою нечепурні свої хатки розкидав з долею лихою (Шевч.). Мерзла в обідраній, нечупарній хаті (Грінч.). Там хати старі, зачумузані, - нема охоти й дивитися на їх (Звин.)]. -ный человек - неохайна людина, (неряха) нечепура, нечупара, нечупайда, невмивака, невтирака, замазура, замурза (общ. р.), неохайник (м. р.), не(о)хая (ж. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (ж. р.), шмаровоз (м. р.), нетіпаха, нетьопуха, задрипа (ж. р.), задрипанка, забовтюха, забовтянка (ж. р.). [Ах ти-ж, шмаровозе! (Васильч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). А ти, задрипанко, шинкарко, перекупко п'яна! (Шевч.)].* * *неоха́йний, нечепурни́й; диал. нечупа́рний, нехарапу́тний, неха́рний -
8 неотвратимость
невідхильність, невідворотність, непереборність, непереможність; неминучість; призначеність долею, фатальність; непозбутність (-ости); срв. Неотвратимый. -мость бедствия не утешение - невідхильність (неминучість) лиха не потіха.* * *невідворо́тність, -ності, невідхи́льність; немину́чість, -чості -
9 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
10 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
11 печаловаться
1) см. Печалиться;2) о ком - уболівати за кого, за що и за ким, за чим, про (за) кого, про (за) що, пеклуватися ким, чим и про кого, про що, бідкатися за кого, за що, бідкувати за ким, за чим. -ться о судьбе родного края - уболівати за долю рідної країни, журитися долею рідної країни. [Не за скороминуще й буденне вболівати, а добувати високого й вічного (Єфр.). І взяла її злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатися за всіх (Неч.-Лев.)];3) (плакаться, жаловаться кому) бідкатися.* * *1) см. печалиться I2) ( жаловаться) ска́ржитися, жалі́тися; ( на судьбу) наріка́ти; (на боль диал.) коро́ди́тися; ( плакаться) бі́дкатися, бідкува́тися, пла́катися3) ( заботиться) піклува́тися, подба́ти; ( беспокоиться) уболіва́ти -
12 примирять
примирить мирити, помирити, примиряти, примирити, (соглашать) годити и погоджувати, погодити, єднати, поєднати, ладнати, поладнати кого, що з ким, з чим, до миру (до згоди) приєднувати, приєднати кого з ким. [Ці (класові) інтереси так само не можна погодити, як не погодити інтересів вовків і овець (Азб. Ком.). Поєднає з недолею і з людьми (Шевч.). Як його ладнати чорне з білим? (Грінч.). Батька з сином знов до згоди приєднайте (Сам.)]. -рить враждебные (враждующие) лагери, стороны - погодити (поєднати) ворожі табори, сторони. Примирённый - помирений, погоджений, поєднаний з ким, з чим. -рённый с судьбой - примирений з долею.* * *несов.; сов. - примир`итьпримиря́ти, примири́ти, несов. замири́ти; ( мирить) мири́ти, помири́ти, несов. погоди́ти -
13 принуждать
принудить примушувати и примушати, примусити, змушувати и змушати, змусити; (диал. принемушувати, принемусити), силувати, присилувати, усилувати; (неволить) неволити, поневолити, приневолювати и приневоляти, приневолити, зневолювати и зневоляти, зневолити кого до чого (що зробити), принукувати, принукати, нудити, нуждити (-жджу, -ждиш), нуждати кого чим (що зробити), приганяти кого до чого, (о мног.) попримушувати, позмушувати, поприневолювати, позневолювати и т. д. кого до чого, кого що зробити. [Примусить її не маю сили (Тобіл.). Ніхто тебе не примушав (Звяг. п.). Що змусило тебе продати слово? (Л. Укр.). Він мене принемушує до цього (Липовеч.). Неволити нікого не можна (Звяг. п.). Поневолила дочку заміж (Васильк. п.). Я тебе не приневолював служити, ти пішла своєю охотою (Звин.). Хіба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював (Грінч.). Князі й бояри охристившись, до хреста людей силували (Куліш). Не схоче жити зо мною - присилую (Васильч.). Голод та холод нуждили його приняти на себе чужу вину (Кониськ.). Спати можна було аж до обід, бо ніхто роботою не нудив (Гр. Григ.). Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш (Неч.-Лев.)]. Меня -дили это сделать - мене примусили (змусили и т. д.) це зробити. Его - дили к этому силою - його силою змусили (примусили, приневолили) до цього, його присилували до цього. Её -дили выйти за него замуж - її всилували (присилували, приневолили, поневолили) (піти) за його. -ждать, -дить кого к работе - приневолювати, приневолити, зневолювати, зневолити, силувати, присилувати, принукувати кого до роботи, нудити кого роботою. -дить кого к молчанию, замолчать - примусити, змусити кого мовчати, (образно) замкнути (заціпити) кому уста, губи (и губу). [Якби вона знала. що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)]. -ждая себя - силуючи себе, через силу. [Через силу п'є горілку (Грінч.)]. Принуждённый -1) примушений, змушений, присилуваний, приневолений, зневолений до чого. Быть -ным - мусіти (диал. мусити), бути примушеним, змушеним и т. д.;2) см. Принуждённый, прил. - ться - примушуватися, бути примушеним, змушуватися, бути змушеним, силуватися, бути присилуваним и всилуваним, приневолюватися, бути приневоленим и т. д. до чого.* * *несов.; сов. - прин`удитьприму́шувати, приму́сити, зму́шувати, зму́сити; несов. прину́кувати; ( приневоливать) си́лувати, приси́лувати, принево́лювати, принево́лити, знево́лювати, знево́лити, диал. усило́вувати, уси́лувати
См. также в других словарях:
долею — до некоторой степени, частью, фрагментарно, частично, немного, в некоторой мере, более или менее, в некоторой степени, отчасти, в известной степени, наполовину, постольку поскольку, не полностью, в известной мере, в некоторой своей части, в… … Словарь синонимов
С долею в лес по грибы. — Счастливому по грибы ходить. С долею в лес по грибы. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
резигнація — Резигнація: відмова від чогось, примирення з долею [29;30] відмовлення від чогось, відречення [44 1] Відречення [XX] Мені здається, що найбільша часть щасливих подруж основана іменно на тій обопільній взаємній резигнації, на поблажливості до… … Толковый украинский словарь
частично — частью, отчасти, немного; в некоторой своей части, выборочно, неполно, наполовину, постольку поскольку, неполностью, в некоторой части, не полностью, до некоторой степени, долею, фрагментарно, постольку поскольку, не совсем, в известной мере, в… … Словарь синонимов
более или менее — в некоторой своей части, фрагментарно, более менее, относительно, сравнительно, постольку поскольку, не совсем, до какой то степени, частью, в некоторой части, до некоторой степени, не вполне, до известной степени, в некоторой мере, в известной… … Словарь синонимов
в какой-то мере — не полностью, до некоторой степени, более или менее, в некоторой степени, отчасти, в известной мере, в некоторой части, постольку поскольку, в некоторой своей части, не совсем, наполовину, в известной степени, частью, в некоторой мере, долею, до… … Словарь синонимов
в некоторой степени — в некоторой своей части, более или менее, в некоторой мере, до известной степени, отчасти, в известной мере, вроде, постольку поскольку, до какой то степени, не совсем, в какой то степени, немного, в какой то мере, своего рода, в некотором роде,… … Словарь синонимов
наполовину — в некоторой степени, в известной мере, частично, частью, в некоторой мере, более или менее, до некоторой степени, долею, отчасти, вполовину, на пятьдесят процентов, не полностью, постольку поскольку, до половины, в какой степени, фифти фифти, в… … Словарь синонимов
не полностью — фрагментарно, постольку поскольку, частью, в некоторой степени, в какой то степени, в какой то мере, долею, более или менее, частично, в известной степени, до некоторой степени, в известной мере, наполовину, постольку поскольку, в некоторой части … Словарь синонимов
немного — Мало, капелька, капля (в море). Крошечку, чуточку, чуть чуть, малую толику, малость, слегка, два три. В устройстве избы для ночлега странних людей виделась уже капелька заботы о ближнем, капля сострадания к нему, капелька мысли о нем . Гл.… … Словарь синонимов
отчасти — частично, до (некоторой, известной) степени, в (некоторой, какой то, известной) (степени, мере), более или менее, частью; долею, не совсем, в какой то степени, постольку поскольку, не вполне, до какой то степени, несколько, более менее, до… … Словарь синонимов
