-
21 доводити правомочність
Українсько-англійський юридичний словник > доводити правомочність
-
22 доводити правоту
( свою) establish case -
23 доводити свою правоту
Українсько-англійський юридичний словник > доводити свою правоту
-
24 доводити факт змови
Українсько-англійський юридичний словник > доводити факт змови
-
25 доводити хибність
Українсько-англійський юридичний словник > доводити хибність
-
26 божевілля
сmadness; distraction, lunacy, insanity, dementia; мед. mental alienationдоводити до божевілля — to craze, to drive mad
-
27 довести
док. див. доводити -
28 доказувати
= доказати1) ( закінчувати говорити) to finish telling, to tell (to, as far as) -
29 злидні
мн.beggary, misery, poverty, destitution; distressдоводити до злиднів — to reduce to extreme poverty, to pauperize
-
30 кінець
ч1) (крайній пункт, межа; завершення) end; termination, close; ( мета) aim, purposeкінець абзаца (символ) — paragraph mark, paragraph break
кінець вектора мат. — terminus
до кінця тижня (раніше) — within the week, before the week is out; ( в кінці тижня) by the end of the week
на кінець (чого-небудь) — at the close (of), towards the end (of)
на кінець листопада — by/towards the end of November
доводити справу до кінця — to carry through, to see out, to bring to an end, to carry smth. to its conclusion; to complete smth., to put a finish to smth., to achieve, to execute
кінець світу — doomsday; the end of the world
наближатися до кінця — to draw to a close, to be approaching completion
час наближається до кінця — time is nearly up; the sands are running out
не з того кінця — from/at the wrong end, the wrong way
2) ( відстань) distance, journey, wayв обидва кінці — the way there and back; a round trip
3) мор. rope's end, tagнезакріплений (вільний) кінець — tag, loose end
4)під кінець — latterly, in the end, towards the end
кінець кінцем — after all, in the long run, finally, at last
до кінця — to the end, to the last; completely, totally, fully
кінці з кінцями зводити — to make ( both) ends meet
-
31 кондиція
-
32 мінімум
чпрожитковий мінімум — living wages, subsistence level, subsistence minimum
доводити до мінімуму — to reduce to a minimum, to minimize
-
33 розпач
- 1
- 2
См. также в других словарях:
доводити — Доводити: командувати, керувати [10] … Толковый украинский словарь
доводити — джу, диш, недок., довести/, еду/, еде/ш; мин. ч. дові/в, довела/, довело/; док. 1) перех. Ведучи, доставляти кого небудь до певного місця; супроводити. 2) перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого небудь фактами,… … Український тлумачний словник
доводити — I = довести 1) (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), обґрунтовувати, обґрунтувати, мотивувати, у[в]мотивовувати, у[в]мотивувати, показувати, показати, арґументувати; обставляти, обставити, підпирати,… … Словник синонімів української мови
доводити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доводити — 1. дастаўляць што н. у пэўнае месца; 2. прыводзіць доказы, сведчыць, сцвярджаць; 3. ажыццяўляць, выконваць, чыніць … Старабеларускі лексікон
зводити з розуму — доводити до божевілля … Словник лемківскої говірки
оп'яняти — я/ю, я/єш і рідко оп я/нювати, юю, юєш, недок., оп яни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити п яним, доводити до стану оп яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп яніння. 2) перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття … Український тлумачний словник
виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
доказувати — ую, уєш, недок., доказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що небудь, доводити розповідь до певної межі. 2) перех. і неперех., зі спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого… … Український тлумачний словник
доліковувати — ую, уєш, недок., долікува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Доводити лікування кого , чого небудь до кінця, до видужання. 2) Неправильно або погано лікуючи, доводити кого , що небудь до ще гіршого стану … Український тлумачний словник
дотягати — а/ю, а/єш і дотя/гувати, ую, уєш, недок., дотягти/ і дотягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. дотя/г, ла/, ло/; док. 1) перех. Тягнучи кого , що небудь, доставляти до певного місця. || розм. З труднощами доводити до якого небудь місця літак, машину і … Український тлумачний словник