-
101 malice in issue
-
102 manner of proving
-
103 matter
1) питання; справа; матеріал; заява, що потребує доведення; оригінал; підстава, привід, причина; предмет обговорення; спірне питання, спірний пункт; суть•- matter amendatory in a statute
- matter at issue
- matter at law
- matter in contest
- matter in controversy
- matter in deed
- matter in dispute
- matter in issue
- matter in pais
- matter of aggravation
- matter of appropriation rules
- matter of argument
- matter of common knowledge
- matter of concernment
- matter of confidence
- matter of constitutional law
- matter of constitutional right
- matter of defence
- matter of defense
- matter of discretion
- matter of dispute
- matter of equity
- matter of fact
- matter of family law
- matter of form
- matter of great concern
- matter of great urgency
- matter of implementation
- matter of inducement
- matter of law
- matter of life and death
- matter of litigation
- matter of national security
- matter of official concern
- matter of opinion
- matter of practice
- matter of principle
- matter of procedure
- matter of public concern
- matter of record
- matter of right
- matter of state
- matter of substance
- matter reserved
- matter under consideration
- matter under inquiry
- matter under investigation -
104 means of evidence
-
105 means of proof
= means of proving засоби доведення -
106 non-evidence fact
факт, не поданий в якості доказу; факт, що не вимагає доведення ( або доказів) -
107 on proof
(of smth.) за умови доведення ( чогось) -
108 onus of proof
= onus of proving тягар доведення -
109 onus probandi
лат. тягар доведення -
110 place the burden of proof
(on smb.) покладати тягар доведення ( на когось)English-Ukrainian law dictionary > place the burden of proof
-
111 point
1) питання; предмет (доведення); поліцейський пост, пост поліції2) націлювати ( пістолет тощо)•- point a pistol
- point at issue
- point duty
- point of contact
- point of fact
- point of honor
- point of honour
- point of impact
- point of law
- point of law
- point of order
- point-policeman
- point reserved
- point the finger of guilt
- point to be proven
- points of claim
- points of defence
- points of defense -
112 point to be proven
-
113 probate
1) доведення автентичності (справжності) заповіту; засвідчена копія заповіту, засвідчений примірник заповіту; затвердження заповіту; справа, підвідомча суду у справах про спадщину•- probate copy
- probate court
- probate court certificate
- probate division
- probate fee
- probate judge
- probate jurisdiction
- probate of will
- probate proceedings
- probate registry -
114 probate case
-
115 probative
доказовий, що слугує доказом, який доводить ( щось); який стосується доведення- probative force
- probative matter
- probative quality
- probative value -
116 probative matter
питання доведення ( або доказу) -
117 prolixity
наведення зайвих фактів (в змагальних паперах, під час доведення чогось) -
118 proof by affidavit
встановлення (доведення) факту за допомогою афідавіту; доказ, отриманий за допомогою афідавіту -
119 provability
-
120 provableness
можливість доведення, доведеність; доказовість
См. также в других словарях:
доведення — я, с. 1) Дія за знач. довести, доводити. 2) Логічна форма встановлення істинності будь якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою … Український тлумачний словник
доведення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
доведення — Syn: доводка … Словарь синонимов металлургических терминов
транспарентність — доведення до загального відома широкої громадськості інформації про рішення та дії органів влади, взагалі про діяльність будь яких установ, організацій, суб’єктів господарювання посадових осіб … Словник бюджетної термінології
закінчення — (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи тощо), завершення, скінчення, довершення; вивершення (перев. будуючи) Пор. кінець I, 1) … Словник синонімів української мови
аксіома — аксиома axiom Axiom 1) Твердження певної теорії, що приймається без доведення як вихідне, таке, що є підставою для доведення інших тверджень (теорем) цієї теорії. 2) Переносно незаперечна істина, що не потребує доведень … Гірничий енциклопедичний словник
абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту … Український тлумачний словник
аналітика — и, ж. 1) лог. Вчення про силогізми й доведення. 2) мат. Те саме, що Аналіти/чна геоме/трія (див. аналітичний) … Український тлумачний словник
безпосередній — я, є. 1) Який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого , чого небудь; прямий. || Зовсім близький; найближчий. || Який прямо випливає з чого небудь або зумовлює щось. •• Безпосере/днє знання філос. самоочевидне, одержане без… … Український тлумачний словник
вертикалізація — ї, ж. Доведення предмета до строго вертикального положення … Український тлумачний словник
відповідь — і, ж. 1) Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2) Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. || Рішуче… … Український тлумачний словник