доблесть

високі прикмети, завзятість (р. -тости), відвага, хоробрість (р. -рости), (возвыш.) доблесть (р. -сти); витязівство, лицарські вчинки.

* * *

доблесть

мужність

1) хоробрість, відвага, доблесть

2) галантність; люб'язність; ввічливість, ґречність, чемність

3) залицяння

4) любовна інтрига

* * *

1) хоробрість, відвага, доблесть

2) галантність, люб'язність, чемність, ввічливість

3) любовна інтрига; залицяння

1) доблесть, відвага, молодецтво; завзяття

2) майстерність; досконалість

* * *

1) доблесть, відвага, молодецтво

2) майстерність, досконалість

доблесть, героїзм; мужність

* * *

1) доброчесність; чесність, чеснота; моральність

2) цнотливість, невинність

3) якість; позитивна риса; достоїнство; перевага

4) сила; дія, ефективність

5) мужність, доблесть

6) досягнення; заслуга

* * *

1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки

2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче

3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби

4) мужність, доблесть

5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

героїзм, геройство; доблесть

* * *

відвага, доблесть, мужність

хоробрість, доблесть

1) хоробрість, відвага, доблесть

2) галантність, люб'язність, чемність, ввічливість

3) любовна інтрига; залицяння

1) доблесть, відвага, молодецтво

2) майстерність, досконалість

1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки

2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче

3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби

4) мужність, доблесть

5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);

2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);

3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).

* * *

1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];

2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;

3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;

4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.

* * *

1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність

2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба

3) ( небытие) небуття́

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

відвага, доблесть, хоробрість