Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

для+паління

  • 21 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 22 hazard

    1. n
    1) ризик, небезпека

    to stand (to run) the hazard — ризикувати

    2) шанс; нагода; випадок
    3) удар (більярд)
    4) луза
    5) (звич. pl) частина поля з природними і штучними перешкодами (гольф)
    6) стоянка екіпажів
    2. v
    1) ризикувати, ставити на карту
    2) насмілюватися, наважуватися
    3) загнати кулю в лузу (більярд)
    * * *
    I n
    1) ризик, небезпека; ( небезпечна речовина)
    2) шанс; випадок, випадковість
    4) удар ( більярд); icт. луза
    5) pl частина поля з природними е штучними перешкодами ( гольф)
    6) частина майданчика, куди подається м'яч ( теніс)
    8) cпeц. інтенсивність відмов
    II v
    1) ризикувати, ставити на карту
    2) насмілюватися, наважуватися

    English-Ukrainian dictionary > hazard

  • 23 board

    1. n
    1) дошка

    bed of board — нари; піл

    2) pl підмостки; кін, сцена

    to go on the boards — піти на сцену, стати актором

    3) pl дошки шириною понад 20 см і товщиною до 5 см
    4) полиця
    5) цупкий картон
    6) кришка оправи (палітурки)
    7) австрал. настил, на якому стрижуть овець
    8) розм. картина, що продається на вулиці
    9) поет. стіл (перев. обідній)

    groaning board — стіл, повний наїдків

    10) їжа, харчі, харчування

    board and lodging — квартира з харчуванням, повний пансіон

    11) борт (судна)

    on board — на борту, на кораблі; амер., тж у вагоні (залізничному, трамвайному); на літаку

    to come (to go) on board — сісти на корабель (пароплав)

    to go by the board — упасти за борт; перен. бути викинутим за борт

    12) мор. галс
    13) бортик (хокей)
    14) комутатор; панель приладу
    15) планшет
    16) правління; рада; колегія; департамент; управління, міністерство

    board of directors — рада директорів, правління

    B. of Education — заст. міністерство освіти; амер. (місцевий) відділ народної освіти

    B. of Health — відділ (департамент) охорони здоров'я

    B. of Trade — міністерство торгівлі (у Великій Британії); торгова палата (у США)

    17) гірн. широка виробка у вугільному пласті

    board and board, board by board — поруч, рядом

    to sweep the board — карт. забрати всі ставки (весь кін), виграти; перен. заволодіти всім, добитися вирішального успіху

    2. v
    1) обшивати дошками, настилати підлогу
    2) забивати дошками
    3) харчуватися, етапуватися (у когось — with); надавати харчування (повний пансіон)
    4) сісти на судно (корабель тощо)
    5) амер. сісти на поїзд (у трамвай, на літак)
    6) мор. лавірувати
    7) мор. брати на абордаж
    8) розм. приставати (до когось); загравати (з кимсь)
    9) розм. проводити медогляд новобранців
    * * *
    I [bxːd] n
    1) дошка; pl; cпeц. дошки шириною більше 20 см, товщиною до 5 см
    2) pl підмостки, сцена; cпeц. риштовання
    6) щільний картон; кришка палітурки
    7) aвcтpaл. настил, на якому стрижуть овець
    8) картина, що продається на вулиці
    9) aмep. сідати (нaпp. в автобус)
    10) пoeт. стіл (пepeв. обідній)
    11) їжа, харчування, стіл
    13) мop. галс
    16) тex. приладова дошка, панель приладу, пульт
    18) елк., обч. (монтажна) плата
    19)

    board and board, board by board — поруч

    II [bxːd] v
    1) настилати підлогу; обшивати дошками; забивати дошками (тж. board up)
    2) харчуватися, столуватися; надавати харчування або повний пансіон
    3) сісти на корабель; aмep. сісти в поїзд, у трамвай, на літак
    4) розм звертатися, приставати ( до кого-небудь); загравати ( з ким-небудь)
    7) мop. лавірувати
    8) мop. брати на абордаж
    III [bxːd] n
    правління; рада; колегія; департамент; міністерство

    English-Ukrainian dictionary > board

  • 24 художній образ

    ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ - синтезуюча форма художньої свідомості та творчості в цілому, яка втілює, творить та об'єднує зміст твору; характеризується повнотою і цілісністю. В залежності від масштабу охоплення матеріалу X. о. виступає як окрема складова твору або як його подоба в цілому. Наявність X. о. є визначальною ознакою, атрибутом мистецтва, що перетворює чуттєвий аспект естетичних явищ у феномен художньої культури, надає мистецтву рис однієї з вищих форм духовного освоєння буття. За словами Леонардо да Вінчі, "де дух не водить рукою художника, там немає мистецтва". Поняття X. о. введено в естетику Гегелем, хоч осмислення образів-ейдосів було притаманне ще античній філософії (Платон) і потому розроблялося у напрямі їх тлумачення як ідеальних утворень (субстанційного буття сутності, інобуття абсолютної ідеї в індивідуальній свідомості, зокрема, як "мислення в образах" тощо). У XX ст. трактування категорії X. о. опинилося на перетині гостро контраверсійних гносеологічних, естетичних концепцій та художніх рухів. Увиразнюється естетико-філософський підхід, що долає межі "реалістичного" віддзеркалення, прямого дублювання онтологічних значень. Духовне освоєння дійсності перестає орієнтуватися лише на її відображення і дедалі більше зосереджується на оцінках, думках та почуттях митця. Домінантною стає ситуація, коли X. о. розглядаються як такі, що не копіюють, а творчо моделюють буття. Утверджується переконання, що переосмислення образів є евристичнішим, ніж констатація їхньої тотожності реальності. В результаті оцінка X. о. за критеріями верифікації, адекватності відображення дійсності засвідчує свою малопродуктивність. Цінність X. о. (реалістичних, романтичних, символічних, імпресійних або експресійних) залежить від їхнього внеску до скарбниці естетико-художньої культури, міри сприяння її вдосконаленню. Розуміння X. о. як змісту, що існує у знакових системах різних видів мистецтв, дозволяє долати труднощі, що їх створювало звужене трактування X. о. як форми міметичного відображення (останнє, зокрема, призводило до імперативних вимог предметності в образотворчості, сюжетності у хореографії, програмиості у музиці). На противагу такому підходу, була висунута пропозиція розмежування мистецтв на "образні" та "безобразні". У сучасній естетиці таке розмежування спричинилося до обґрунтування суцільної "безобразності" художньої культури. Теорія постмодерну пояснює беззмістовність творів відсутністю в них референтів, тяжінням сучасної культури до "деконструкції". Експлікація поняття X. о. дозволяє уточнити критерії оцінок сучасного мистецтва. Адже доступність для сприйняття і розуміння, "прозорість" художніх творів спрямовані, зрештою, на потвердження X. о. як ідеального утворення, способу бачення і розуміння світу митцем. Отже, змістовність або беззмістовність X. о. зумовлюється не формою подолання "об'єктивних" прообразів, а їх трактуванням, отже, ступенем духовної, естетичної спроможності автора. X. о. є універсальною категорією художньої діяльності та художньої культури, мультимоделлю, котра у специфічних формах мистецтва забезпечує творче освоєння та духовне осмислення розмаїтої палітри світу.
    Т. Орлова

    Філософський енциклопедичний словник > художній образ

  • 25 переплёт

    техн.
    1) ( действие) перепле́тення, (неоконч. - ещё) перепліта́ння; ( книги) опра́влення, (неоконч. - ещё) оправля́ння
    2) (для книги, тетради и т. п.) опра́ва; ( обложка) обкла́динка, паліту́рка
    - книжный переплёт
    - кожаный переплёт
    - полукожаный переплёт
    3) ( что-л переплетённое) плеті́нка, перепле́тення, плеті́ння, спле́тення, сплеті́ння
    - оконный переплёт
    - переплёт телеги

    Русско-украинский политехнический словарь > переплёт

  • 26 переплёт

    техн.
    1) ( действие) перепле́тення, (неоконч. - ещё) перепліта́ння; ( книги) опра́влення, (неоконч. - ещё) оправля́ння
    2) (для книги, тетради и т. п.) опра́ва; ( обложка) обкла́динка, паліту́рка
    - книжный переплёт
    - кожаный переплёт
    - полукожаный переплёт
    3) ( что-л переплетённое) плеті́нка, перепле́тення, плеті́ння, спле́тення, сплеті́ння
    - оконный переплёт
    - переплёт телеги

    Русско-украинский политехнический словарь > переплёт

  • 27 tambour

    1. n
    1) барабан
    2) прилад для реєстрації пульсу (дихання тощо)
    3) круглі п'яльці
    4) золота (срібна) нитка
    5) архт. стіна, яка тримає на собі склепіння
    6) архт. тамбур
    7) військ. укріплення з палісадом
    2. v
    вишивати на п'яльцях
    * * *
    I n

    tambour de basque — фp. бубон; барабанщик

    2) прилад для реєстрації пульсу, подиху
    3) круглі п'яльця; вишивка тамбурним швом; золота або срібна нитка
    4) apxiт. стіна, що несе купол; тамбур; барабан
    5) вiйcьк.; icт. укріплення з палісадом
    II v

    English-Ukrainian dictionary > tambour

  • 28 poling

    n
    1) збірн. палі, кілки
    2) ел. стовпова лінія
    3) забивання паль (кілків)
    4) ставлення стовпів
    5) мор. відштовхування жердиною
    * * *
    n
    1) палі, кілля; жердини, тичини; тички для затягувань; pl; бyд. частокіл; тин, огорожа; eл. стовпова лінія; ряд опор
    2) забивання паль або колів; встановлення стовпів
    4) метал. дражніння

    English-Ukrainian dictionary > poling

  • 29 joint

    1. n
    1) місце з'єднання; сполучення; стик
    2) анат. суглоб, зчленування
    3) частина розрубаної туші; нога; лопатка
    4) амер., розм. таємний шинок; кубло
    5) розм. джойнт, сигарета з маріхуаною
    6) будинок; місце; приміщення
    7) тех. з'єднання
    8) стик, шов, паз
    9) прифугування
    10) шарнір
    12) друк. пружок (оправи)
    13) геол. тріщина; контакт; спай
    2. adj
    з'єднаний, об'єднаний; спільний, сумісний; єдиний

    joint authors — співавтори; колектив авторів

    joint board — амер. об'єднане управління; координаційний комітет

    J. Chiefs of Staff — амер., військ. об'єднаний комітет начальників штабів

    J. Commission to investigate the Effects of Atomic Bomb — Об'єднана комісія для вивчення наслідків вибухів атомних бомб

    joint obligations — юр. солідарне зобов'язання

    joint operations — військ. спільні дії різних видів збройних сил

    joint owner — юр. співвласник

    joint resolution — амер. спільна постанова обох палат конгресу

    joint responsibility — юр. солідарна відповідальність

    J. Staff — військ. об'єднаний штаб

    3. v
    1) з'єднувати, сполучати; зчленовувати; зв'язувати; згуртовувати
    2) тех. з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти, припасовувати; прифуговувати
    3) розчленовувати, розтинати
    4) буд. розшивати шви
    * * *
    I II n
    1) місце з'єднання; з'єднання; стик
    2) aнaт. суглоб, зчленування
    3) частина розрубаної туші; окіст, нога, лопатка.
    4) aмep. прост. заклад ( про шинок)

    hop joint — курильня опіуму; будинок, місце, приміщення

    5) cл. сигарета з марихуаною
    6) aмep.; cл. пістолет; шприц ( для введення наркотику)
    7) пoлiгp. рубчик, біговник ( палітурки)
    8) бoт. вузол
    9) гeoл. тріщина; окремість; лінія кліважу; контакт; спай
    10) тex. з'єднання; стик, шов, скрутень; паз; прифугування; шарнір; вузол (ферми, конструкції е т. п.); замок ( для канатів); eл. рознімання
    III
    1) з'єднаний, об'єднаний, спільний, загальний, зведений; єдиний

    joint committee — спільний комітет паритетний комітет; спільний, колективний

    joint heir — юp. співспадкоємець

    joint owner — юp. співвласник

    3) юp. солідарний
    4) aнaт. суглобний

    joint oil — синовіальна рідина, синовія

    IV v
    1) з'єднувати, зчленовувати, зв'язувати; тex. зчленовувати, з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти; прифуговувати; з'єднуватися впритул, прилягати
    2) рознімати, розчленовувати; бyд. розшивати шви ( цегельної кладки)

    English-Ukrainian dictionary > joint

  • 30 war

    1. n
    1) війна; бойові дії

    war of siege — блокада; позиційна війна

    to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь

    2) боротьба; ворожнеча; ворожість

    war of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо

    3) поет. зброя; війська
    4) поет. битва

    war bonds — фін. облігації воєнних позик

    war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США

    W. Book — військ. мобілізаційний розклад

    war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ

    war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу

    W. College — військовий коледж

    W. Department — військове міністерство (у США)

    war eagle — орн. беркут

    war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту

    war fever — мед. висипний («воєнний») тиф

    war footing — воєнне становище; бойова готовність

    war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни

    war hawk — амер. палій війни

    W. House — військ., розм. військове міністерство

    war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій

    W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)

    war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу

    war room — мор. командний пункт

    war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу

    war to the knife — військ. війна на винищення

    war usage — юр. звичай війни

    private war — кровна помста; самочинні воєнні дії

    * * *
    I [wxː] n
    1) війна; бойові дії

    war of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада

    he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни

    War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)

    W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)

    the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна

    War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди

    war of nerves — війна нервів, психологічна війна

    war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо

    3) ворожнеча, антагонізм
    4) icт. війська

    war to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть

    private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)

    to carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)

    II [wxː] v
    1) книжн. воювати, вести війну

    to war down — завоювати, підкорити

    2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)
    3) ворогувати, конфліктувати
    III = worse III IV = worse I V = worst IV

    English-Ukrainian dictionary > war

  • 31 yard

    n
    1) ярд (= 3 футам, близько 91,4 cm)
    2) мор. рея
    3) поет. п'ядь
    4) подвір'я; двір
    5) амер. сад
    6) город
    7) кладовище
    8) скотний двір
    9) склад
    10) лісний склад, лісний двір, лісна біржа
    11) обора, загін (для худоби)
    12) морський арсенал; суднобудівна верф
    13) портові майстерні і склади
    14) зал. сортувальна станція; парк
    15) розм. висока вузька склянка
    16) амер., розм. тисяча доларів

    the Y. — Скотленд-ярд (тж Scotland Yard)

    yard bird — розм. новобранець; амер. піхотинець; солдат; розм. в'язень

    yard bull — розм. охоронець, сторож (на залізниці, у в'язниці)

    yard craft — мор. портові плавучі засоби і судна

    yard of pump water — розм. худюща людина, худий як тріска

    yard patrol — розм. в'язні; в'язнична охорона

    yard repair — мор. заводський ремонт (суден)

    yard space — зал. пропускна спроможність станції

    2. v
    1) заганяти худобу (у двір)
    2) трелювати (ліс)
    3) переходити на зимове пасовисько
    * * *
    I n
    1) ярд (= III фyтaм, близькo 91, 4 см)
    2) мop. рея
    II n
    1) двір, подвір'я
    3) парк, сортувальна станція
    4) = Scotland Yard; n ( the Yard) Скотленд-Ярд

    railway yard — зaл. сортувальна станція

    yard bull — охоронець (на залізниці, у в'язниці)

    yard patrol — ув'язнені; тюремна охорона

    III v
    2) лic. трелювати
    4) cпeц. переходити на зимове пасовище

    English-Ukrainian dictionary > yard

  • 32 board

    I [bxːd] n
    1) дошка; pl; cпeц. дошки шириною більше 20 см, товщиною до 5 см
    2) pl підмостки, сцена; cпeц. риштовання
    6) щільний картон; кришка палітурки
    7) aвcтpaл. настил, на якому стрижуть овець
    8) картина, що продається на вулиці
    9) aмep. сідати (нaпp. в автобус)
    10) пoeт. стіл (пepeв. обідній)
    11) їжа, харчування, стіл
    13) мop. галс
    16) тex. приладова дошка, панель приладу, пульт
    18) елк., обч. (монтажна) плата
    19)

    board and board, board by board — поруч

    II [bxːd] v
    1) настилати підлогу; обшивати дошками; забивати дошками (тж. board up)
    2) харчуватися, столуватися; надавати харчування або повний пансіон
    3) сісти на корабель; aмep. сісти в поїзд, у трамвай, на літак
    4) розм звертатися, приставати ( до кого-небудь); загравати ( з ким-небудь)
    7) мop. лавірувати
    8) мop. брати на абордаж
    III [bxːd] n
    правління; рада; колегія; департамент; міністерство

    English-Ukrainian dictionary > board

  • 33 poling

    n
    1) палі, кілля; жердини, тичини; тички для затягувань; pl; бyд. частокіл; тин, огорожа; eл. стовпова лінія; ряд опор
    2) забивання паль або колів; встановлення стовпів
    4) метал. дражніння

    English-Ukrainian dictionary > poling

  • 34 war

    n
    1. війна, бойові дії
    2. боротьба, ворожнеча, ворожість
    - accidental war випадкова війна; війна, яка вибухнула внаслідок непередбаченого інциденту
    - cold war rhetoric риторика "холодної війни"
    - contained war місцеві бойові дії, війна локального характеру
    - costly war війна, що дорого коштує
    - hot war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")
    - local war локальна/ місцева війна
    - shooting war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")
    - war build up воєнні приготування, зосередження військ
    - war cabinet військовий кабінет, уряд воєнного часу
    - war effort мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
    - war guilt відповідальність/ вина за розв'язання війни
    - war material військове майно, бойова техніка
    - war strength бойовий склад, чисельність за штатами воєнного часу
    - war of aggression агресивна війна
    - war of extermination війна на знищення
    - war against illiteracy боротьба з неграмотністю/ неосвіченістю
    - war of nerves війна нервів, психологічна війна
    - country at war країна у стані війни; воююча країна
    - declaration of war оголошеня війни
    - drive for "preventative" nuclear war курс на "превентивну" ядерну війну
    - imminent danger of war неминуча небезпека війни; небезпека, яка насувається
    - laws of war юр. закони війни
    - menace of war загроза/ небезпека війни
    - on the brink of war на межі війни
    - on the verge of war на межі війни
    - outbreak of nuclear war раптовий спалах/ вибух ядерної війни
    - risk of nuclear war ризик ядерної війни, небезпека спалаху ядерної війни
    - state of war стан війни
    - threat of war загроза/ небезпека війни
    - to accept the possibility of nuclear war визнати можливість ядерної війни
    - to advocate cold war виступати на захист холодної війни; обстоювати/ захищати холодну війну
    - to bring about a war розв'язати війну
    - to exclude a new war виключати/ не допускати можливість виникнення нової війни
    - to fan war роздмухувати/ розпалювати війну
    - to handle the question of war and peace розглядати/ вирішувати проблему війни і миру
    - to incite war роздмухувати/ розпалювати війну
    - to levy war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь
    - to lower the threshold of a nuclear war знизити поріг ядерної війни
    - to make war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь
    - to mitigate the horrors of war зменшувати жахи війни
    - to plunge a country into war втягнути країну у війну
    - to reduce the threat of nuclear war зменшити загрозу ядерної війни
    - to stir up war роздмухувати/ розпалювати війну
    - to stop cold war зупинити/ припинити холодну війну
    - to trigger off a war розв'язати війну
    - to wage war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь
    - Vietnam war війна США проти Демократичної Республіки В'єтнам (1964–1973 рр.)
    - W. Cross орден "Воєнний Хрест" (Велика Британія)
    - W. of Independence (Revolutionary W.) війна за незалежність в США (1775–1783)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > war

  • 35 просвітництво в україні

    ПРОСВІТНИЦТВО В УКРАЇНІ - ідеї П. в У. набувають поширення з кін. XVIII ст. Спираючись на ідеологію раннього Просвітництва, відображену в творчості професорів КМА, укр. філософи звертаються до вирішення проблем сутності людини, її пізнавальних здатностей, розуміння людського щастя й обґрунтування шляхів, що ведуть до його досягнення. У гносеологів-просвітників визначальну роль відіграє сенсуалізм. У соціальній проблематиці переважає інтерес до питань походження людського суспільства, нерівності між людьми, до держави, власності, релігії з позицій теорії "природного права" і "суспільної угоди". З цих позицій аналізується також місце і роль науки та філософії в житті суспільства. Зусиллями окремих гуртків (гурток Паліцина в с. Полівка на Харківщині, гурток Пассека в Кременчуці та ін.) та філософів (Ковельський, Лодій та ін.) проводиться значна робота з перекладів та популяризації творів видатних представників франц. та нім. Просвітництва. Певна специфіка поширення просвітницьких ідей в Україні полягає у виразній орієнтації на здобутки нім. Просвітництва С. уть онтологічних та гносеологічних ідей укр. речників просвітницької філософії не можна зрозуміти, не враховуючи значного впливу на них філософії Вольфа. Вольфіанська філософія, як типовий виплід нім. Просвітництва, особливо у викладі учня Вольфа Баумейстера, з друг. пол. XVIII ст. стає ледь не офіційним посібником з філософії в Україні. В 1790 р. Лодій здійснює переклад "Моральної філософії" Баумейстера, започаткувавши розробку укр. філософської термінології. В кін. XVIII ст. це була єдина філософська книга, видана мовою, близькою до місцевої укр. Лодій - один із перших, хто познайомив укр. громадськість із філософією Канта, яка була своєрідним підсумком європейської просвітницької традиції. Ідеї засновника нім. класичної філософії поширюють в Харкові Якоб, Шад, в Закарпатті - Довгович. Перший у Російській імперії переклад Канта було здійснено Рубаном, що видав у 1803 р. в м. Миколаєві "Кантово основание для метафизики нравов" Н. авіть у творчості філософів, що спиралися на ідеї франц. просвітників, яскраво виявлена тенденція до синтезу цих ідей з філософією нім. Просвітництва (Козельський). Переважання ідей Просвітництва в філософській думці України кін. XVIII - поч. XIX ст. не було абсолютним. Поле їхнього впливу обмежувала в цей час філософія, що тяжіла до традиції Романтизму.
    В. Горський

    Філософський енциклопедичний словник > просвітництво в україні

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • буріння параметричне — бурение параметрическое stratigraphy parametrisches Bohren – проходка свердловин на регіональному етапі досліджень територій з метою виявлення і отримання геол. геофіз. параметрів зон нафтогазонакопичення, найбільш перспективних для пошукових… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • 65.160 — Тютюн, тютюнові вироби та відповідне устатковання ГОСТ 858 81 Табак курительный. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 858 52 ГОСТ 936 82 Махорка крупка курительная. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 936 54 ГОСТ 1505 81 Папиросы. Общие… …   Покажчик національних стандартів

  • ДСТУ ISO 3308:2009 — Машина звичайна лабораторна для паління сигарет (курильна машина). Визначення та стандартні умови (ISO 3308:2000, IDT) (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ ИСО 3308 97) Чиний з 2012 01 01 [br] НД чинний: від 2012 01 01 Зміни: Технічний комітет …   Покажчик національних стандартів

  • Бандера, Степан Андреевич — Степан Андреевич Бандера укр. Степан Андрійович Бандера Дата рождения …   Википедия

  • Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия

  • Мушинская — Мушинская, Татьяна Михайловна Мушинская Татьяна Михайловна (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском …   Википедия

  • Мушинская, Татьяна Михайловна — Татьяна Михайловна Мушинская (белор. Мушынская Таццяна Міхайлаўна; 26 июня 1958, Минск, Беларусь) белорусская поэтесса, прозаик, театральный критик, журналистка, либреттист, драматург, сценарист. Пишет на белорусском и русском языках. Наибольшую… …   Википедия

  • Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы …   Википедия

  • Тарашкевица — …   Википедия

  • Шелягович — Шелягович, Николай Николаевич Вымпел новоятвягов Николай Николаевич Шелягович (полес. Мыкола Шыляговіч; 21 июля 1956, д. Огдемер, Дрогичинский район, Брестская область, БССР)  в 1980 х инициатор и апологет ид …   Википедия

  • Шелягович, Николай Николаевич — Вымпел новоятвягов Николай Николаевич Шелягович (полес. Мыкола Шыляговыч; 21 июля 1956(19560721), д. Огдемер, Дрогичинский район, Брестская область, БССР)  в 1 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»