Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

для соблюдения обычая

  • 1 порядок

    порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -
    1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];
    2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.
    * * *
    1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

    всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд

    для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться

    наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад

    приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що

    приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)

    в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися

    э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно

    2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

    поря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в

    3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

    в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    \порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня

    по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно

    идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)

    4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

    в спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно

    5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

    соображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння

    два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к

    напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт

    6) воен. поря́док
    7) биол. поря́док
    8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

    Русско-украинский словарь > порядок

  • 2 развёртка для труб

    ро́звертка для труб

    Русско-украинский политехнический словарь > развёртка для труб

  • 3 схваты для слитков

    клі́щі для зли́вків

    Русско-украинский политехнический словарь > схваты для слитков

  • 4 развёртка для труб

    ро́звертка для труб

    Русско-украинский политехнический словарь > развёртка для труб

  • 5 схваты для слитков

    клі́щі для зли́вків

    Русско-украинский политехнический словарь > схваты для слитков

  • 6 кліщі для зливків

    схваты для сли́тков

    Українсько-російський політехнічний словник > кліщі для зливків

  • 7 розвертка для труб

    Українсько-російський політехнічний словник > розвертка для труб

  • 8 для

    для [Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для тебе сина породила (Шевч.)], за-для. [За-для нього зробила (Квітка). За-для таких бідаків кохання немає (Крим.)], до [Слова - до ради, руки - до звади. Книжки до читання], на кого, на що, під що [Тут на вовків привілля: ліс великий та густий. Мішок на жито (під жито). Маю борошно на продаж. А що ви, люди, робите? Гріб на Саломона (Руд.). Такі курси заводять на те, щоб було більше тямущих], про [Єсть, та не про вашу честь. Не про тебе виростала (Черн.). Робота про всіх знайшлася (Кониськ.). Всі вони друкуватимуться тільки про людей тямущих (Куліш). Крам, потрібний людям про життя (Єфр.)]. Одёжа для праздника, для будний и т. д. - одежа про свято, про будень. Сорочка про неділю]. Для чего? - нащо? на віщо? чому? для чого? за-для чого? про що? Не для чего - нема чого, нема нащо, нічого. [Нічого (нема чого) й ходити туди].
    * * *
    предл. с род. п.
    1) для (кого-чого); ( при указании на назначение предмета иногда) на (що); (ради кого-чего; по случаю чего) ра́ди, зара́ди, за́для (кого-чого)
    2) (в отношении кого-чего-л., в условиях чего-л.) для (чого); (при указании на несоответствие, несоразмерность состояния, качества, действия, условий) на (що)

    Русско-украинский словарь > для

  • 9 автомат для формовки

    Русско-украинский металлургический словарь > автомат для формовки

  • 10 барабан для очистки отливок

    Русско-украинский металлургический словарь > барабан для очистки отливок

  • 11 брусок для испытания

    Русско-украинский металлургический словарь > брусок для испытания

  • 12 вилка для установки стержней

    Русско-украинский металлургический словарь > вилка для установки стержней

  • 13 древесина для модели

    Русско-украинский металлургический словарь > древесина для модели

  • 14 зажим для электродов

    Русско-украинский металлургический словарь > зажим для электродов

  • 15 звёздочка для очистки литья

    Русско-украинский металлургический словарь > звёздочка для очистки литья

  • 16 знак для шишки

    Русско-украинский металлургический словарь > знак для шишки

  • 17 колодец для замедленного охлаждения

    Русско-украинский металлургический словарь > колодец для замедленного охлаждения

  • 18 машина для литья в металлическую форму

    Русско-украинский металлургический словарь > машина для литья в металлическую форму

  • 19 машина для литья под давлением

    Русско-украинский металлургический словарь > машина для литья под давлением

  • 20 машина для огневой зачистки

    Русско-украинский металлургический словарь > машина для огневой зачистки

См. также в других словарях:

  • ВИЗИТ — ВИЗИТ, визита, муж. (франц. visite). 1. Официальное посещение; посещение знакомых. Визит французской эскадры в Лондон. Праздничные визиты. Сделать визит (нанести визит газет.). Отдать визит (сделать ответное посещение). 2. Посещение больного… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВИЗИТ — (франц. visite, от visiter, происш. от лат. visitare посещать). Посещение. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ВИЗИТ посещение. Визитная карточка карточка с фамилией лица. Словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • визит —   С визитом (быть, прийти и т. п.) о посещении не запросто, для соблюдения обычая или приличий.     Был с визитом у министра …   Фразеологический словарь русского языка

  • Феодор Иоаннович — (род. 31 мая 1557 г., † 7 января 1598 г.) сын царя Иоанна Васильевича Грозного и супруги его, Анастасии Романовны Захарьиной Юрьевой; царь Московский и всея Руси с 19 марта 1584 г. и последний представитель Московских великих князей… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Наталья Кирилловна — вторая супруга царя Алексея Михайловича, дочь Кириллы Полуектовича Нарышкина и жены его Анны Леонтьевны, урожденной Леонтьевой; род. 22 авг. 1651 г., умерла 25 января 1694 г. У Кириллы Полуектовича Нарышкина, мелкого тарусского дворянина, была… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Домус — «Дом Веттиев», Помпеи. Внутренний дворик В Древнем Риме существовало два типа италийского дома: домус (лат. domus …   Википедия

  • Древнеримский дом — Римский атриум с имплювием и комплювием В Древнем Риме существовало два типа италийского дома: домус (лат. domus)  дом особняк одного рода (со скатами крыши внутрь). таберна (лат. taberna)  хижина, жилье бедняка (со скатами крыши наружу). и… …   Википедия

  • Свадьба принца Уильяма и Кэтрин Миддлтон — …   Википедия

  • ПОРЯДОК — порядка, м. 1. только ед. Состояние благоустройства и налаженности, систематичность, правильность в расположении чего–н., в ходе дел; противоп. беспорядок. «Привести в порядок впечатления.» Тургенев. В комнате полный порядок. Восстановить порядок …   Толковый словарь Ушакова

  • порядок —   В порядке вещей (разг.) нормально, обычно.     Все это в порядке вещей, не надо удивляться.   В порядке    1) в исправном виде.     Вернул велосипед владельцу в порядке.    2) перен. благополучно.     Всё в порядке.   В порядке чего перен. на… …   Фразеологический словарь русского языка

  • отвести — веду, ведёшь; отвёл, вела, ло; отведший; отведённый; дён, дена, дено; отведя; св. 1. кого что. Ведя, сопровождая, доставить куда л. О. гостя в комнату. О. ребёнка в детский сад. О. коня на луг, пастбище. О. сына к тёте, бабушке. Срочно о. домой.… …   Энциклопедический словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»