дити

изменить

1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;

2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.

* * *

см. Нагаживать.

* * *

1) напаску́дити, -дить и мног. понапаску́джувати, -джує, наги́дити, -дить и мног. понаги́джувати

2) ( навредить) нашко́дити, -джу, -диш; ( напортить) напсува́ти, -псую́, -псує́ш, напаску́дити

несов.; сов. - облагор`одить

1) облагоро́джувати, облагоро́дити, ушляхе́тнювати, ушляхе́тнити, благоро́дити, ублагоро́дити

2) спец. облагоро́джувати, облагоро́дити

охаять гудити, об[а]гудити, ганити, зганити кого, що, ганьбу давати, дати кому. [Не згудиш - не купиш]. Охаянный - огуджений.

* * *

несов.; сов. - ох`аять

1) (делать пакости, мерзости) капостити, пакостити, капості чинити кому;

2) (марать, гадить) паскудити, каляти, поганити. [Посудини не погань];

3) (портить) гидити, нівечити, псувати, шкодити, поганити що.

* * *

1) ( делать пакости) ка́постити; паску́дити; ( вредить) шко́дити

2) ( гадить) паску́дити; (пачкать, грязнить) пога́нити

3) ( портить) псува́ти; паску́дити

по-дитячому, по-дитинячому.

* * *

привлечь

1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];

2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.

* * *

несов.; сов. - привл`ечь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]

2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти

1) розгово́рювати, -рюю, -рюєш, розговори́ти, -ворю́, -во́риш; (развлекать, рассеивать беседой) розра́джувати, -джую, -джуєш и розраджа́ти, розра́дити, -джу, -диш

2) (отговаривать от чего-л.) відгово́рювати, відговори́ти; (убеждать не делать чего-л.) відра́джувати, відра́дити, розра́джувати и розраджа́ти, розра́дити

несов.; сов. - размн`ожить

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти

5)

6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

несов.; сов. - сыск`ать

1) ( находить) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду́, -йдеш и мног. познахо́дити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; ( отыскивать) відшу́кувати, -кую, -куєш, відшука́ти и мног. повідшу́кувати

2) ( разыскивать) розшу́кувати, розшука́ти и мног. порозшу́кувати; ( расследовать) розслі́дувати, -дую, -дуєш (сов. и несов.)

несов.; сов. - удал`ить

1) ( отдалять) віддаля́ти, віддали́ти

2) ( заставлять уйти) виво́дити, ви́вести и повиво́дити; ( выпроваживать) випрова́джувати, ви́провадити; ( высылать) висила́ти, ви́слати; ( выгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати и повиганя́ти и повиго́нити

3) (из организма, с территории) видаля́ти, ви́далити; ( изымать) вилуча́ти, ви́лучити; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; ( вырезывать) вирі́зувати, ви́різати и повирі́зувати; ( отрезывать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати; ( извлекать) вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и повитяга́ти и повитя́гувати; ( выдёргивать) вирива́ти, ви́рвати и повирива́ти; ( уничтожать) ни́щити и вини́щувати ви́нищити и пони́щити, зни́щувати, зни́щити и позни́щувати

4) ( пятно) виво́дити, ви́вести и повиво́дити

5) (отстранять, устранять) усува́ти, усу́нути

несов. доводи́ть, сов. довести

несов. доводи́ть, сов. довести

-ся чем умазати, -ся в що, вимазати, -ся, обмазати, -ся, забруднити, -ся, закаляти, -ся, укаляти, -ся, вбрати, -ся. [Ви в глину вбралися]; специальнее: (на лице) - замурзати, -ся; (мукой) уборошнити, -ся; (грязью) задрипати, -ся, забрьохати, -ся, обталапати, -ся; (нечистотами) уробити, -ся; (травою) визеленити, -ся, позеленити -ся; (дёгтем, салом и т. п.) засмальцювати, -ся, заялозити, -ся; (валяясь) укачати, -ся; (блевотинами) заблювати, -ся, ублювати, -ся. Выпачканный - умазаний, вимазаний, забруднений, и т. д. [В мене руки - вмазані]. См. Вымазаться.

* * *

дитинка; см. Дитя, уменьш.

* * *

достигнуть, достичь

1) наздоганяти; см. Настигать, настичь;

2) (добиваться чего стараньем) добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, досягати, досягти чого, осягати, осяг(ну)ти що, доходити, дійти чого и до чого, допевнятися, допевнитися, домагатися, домогтися, доскочити, доконати чого, доп'ясти чого, запобігти чого. [Оце єдиний спосіб здобутися національної волі (Грінч.). Якби хоч підступом добути свого. Ви досягли своєї мети. Бажала Оленка і собі дійти такого життя (Тесл.). Чого ти хотіла, того й запобігла (Чуб.). То чоловік доскочний: як напосядеться, то й доскочить свого. Боротимусь - і допевнюсь (Куліш). Чого схоче, того й доможеться. Аби діп'яти свого! (Коцюб.)]. Достичь всего - осягти все, осягнути все. -стичь славы, почестей - зажити слави, чести;

3) (куда, до чего) доходити, дійти чого, до чого, досягати, досягти, сягати, сягнути, доставати, достати чого и до чого. [Ніякі зовнішні вражіння не доходили до його. Сонце сюди не досягало (Крим.). Вино сягнуло до половини посудини (Коцюб.)]. -стичь (глубокой) старости - дійти (дожити) (вельми) старого віку, (вельми) старих літ. Достигнутый - здобутий, досягнений, осягнений.

* * *

несов.; сов. - дост`игнуть и дост`ичь

1) (добираться куда-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягну́ти и осягти́ (що, чого), сягати, сягну́ти (чого); (о звуках, слухах) дохо́дити, дійти́ (до чого)

2) (доходить до какого-л. уровня, предела) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти (чого), дохо́дити, дійти́ (до чо́го)

3) (определённого возраста, старости) дохо́дити, дійти́ (чого), дожива́ти, дожи́ти (до чого)

4) (добиваться чего-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягнути и осягти́ (що); ( добиваться старанием) здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти (що), здобува́тися, здобу́тися (чого)

5) (догонять, настигать) настига́ти, насти́гнути и насти́гти

загадить загиджувати, загидити, запаскуджувати, запаскудити, запоганювати, запоганити, занечищувати, занечистити чим и в що, уробляти, уробити, обробити в що, (о мног.) позагиджувати, позапаскуджувати, позапоганювати, позанечищувати чим и в що, повроблювати, пооброблювати в що. Загаженный - загиджений, запаскуджений, запоганений, занечищений. -ться - загиджуватися, загидитися, запаскуджуватися, запаскудитися, запоганюватися, запоганитися, (о мног.) позагиджуватися, позапаскуджуватися, позапоганюватися и т. д.

* * *

несов.; сов. - заг`адить

изыскать (искать) вишукувати, вишукати що и чого, (доходить) доходити, дійти чого, (исследовать) досліджувати, дослідити, дізнавати, дізнати що. -кать средства (деньги) на что - вишукати, здобути засоби (кошти) и засобів (коштів) на що. -кать социальные законы - дослідити, дізнати соціяльні закони. -вать, -кать средства (способы) - добирати, ді[о]брати способу до чого. [Добрати способу, як без коней їздити (Кан. п.). Він усе клопотався, щоб тим людям краще жити було, і всякого способу до того добирав (Грінч.)]. -кать удобный случай - вишукати слушну (добру) нагоду. Изысканный, прич. - вишуканий, досліджений; прил. см. Изысканный. -ться -

1) вишукуватися; досліджуватися; бути вишуканим, дослідженим;

2) знаходитися, знайтися; см. Найтись.

* * *

несов.; сов. - изыск`ать

1) вишу́кувати и шука́ти, ви́шукати и мног. повишу́кувати; ( нахбдить) знахо́дити, знайти́, -йду́, -йдеш

2) ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -слі́диш; ( производить геологические изыскания) розві́дувати, розві́дати