Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

диво

  • 101 пряжа

    техн.
    пря́жа, пря́диво
    - асбестовая пряжа
    - белёная пряжа
    - бумажная пряжа
    - вигоневая пряжа
    - вискозная пряжа
    - вязальная пряжа
    - гребенная пряжа
    - двойная пряжа
    - камвольная пряжа
    - кружевная пряжа
    - лощёная пряжа
    - льняная пряжа
    - машинная пряжа
    - меланжевая пряжа
    - моточная пряжа
    - мюльная пряжа
    - нейлоновая пряжа
    - очёсочная пряжа
    - пеньковая пряжа
    - проектирующая пряжа
    - уточная пряжа
    - фасонная пряжа
    - фитильная пряжа
    - хлопчатобумажная пряжа
    - чулочновязальная пряжа
    - шёлковая пряжа
    - шерстяная пряжа

    Русско-украинский политехнический словарь > пряжа

  • 102 смолёная пенька

    смо́лене пря́диво

    Русско-украинский политехнический словарь > смолёная пенька

  • 103 трёпаная пенька

    ті́пане пря́диво

    Русско-украинский политехнический словарь > трёпаная пенька

  • 104 вот

    от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!
    * * *
    от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он

    Русско-украинский словарь > вот

  • 105 дивить

    удивить
    1) (изумлять) дивувати, здивувати кого, (сильно) дивом дивувати, дивом здивувати;
    2) дивить, подивить на кого, что (удивляться, смотря на что-л. странное). См. Дивиться 2. Диви бы - не диво було-б коли-б, ну нехай-би, та якби вже.
    * * *
    дивува́ти

    Русско-украинский словарь > дивить

  • 106 диковина

    дивина, дивниця, дивота, дивовижа, (редко) дивовина, дивоглядь (ж. р.; р. -ди), чудасія, штука. В диковину - в-дивовижу, на-вдивовижу. Не в диковину - не в-дивовижу. Срв. Диво.
    * * *
    тж. дик`овинка
    дивови́жа, дивина́, дико́вина, чудасі́я; диал. дивогля́д, -у

    в дико́вину (в дико́винку) [быть, оказа́ться] — в дивови́жу (навдивови́жу) [бу́ти]

    Русско-украинский словарь > диковина

  • 107 дряхлый

    спорохнілий, дряглий, старезний [Спорохнілі старики (Кониськ.). Він не був дряглий дід, а навпаки того, на-диво був дуже міцний (Еварн.)], старий гриб, збуй-вік (Квітка), (провинц.) збуй-вік [Якщо баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він - збуй-вік. (Поділля)], геть підтоптаний, підупалий (упалий) на силах, (от старости) хирий, недолуга (немощн. челов.) (общ. р.).
    * * *
    старе́зний, старе́нний, дря́хлий

    Русско-украинский словарь > дряхлый

  • 108 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 109 замечательно

    позначно, визначно, (знаменательно) знаменно, (удивительно) дивно, на (про)диво, (чрезвычайно) надзвичайно. Это -но интересная книга - це надзвичайно цікава книга. -но, что… - позначна річ, що…, помітна річ, що…, уваги варто, що; (удивительно) дивно, що…
    * * *
    1) нареч. ( насть) напро́чуд, на ди́во; ( необыкновенно) надзвича́йно, незвича́йно, чудо́во
    2) в знач. сказ. чудо́во; знамени́то; ( славно) сла́вно; ( удивительно) ди́вно, дивови́жно

    Русско-украинский словарь > замечательно

  • 110 замечательный

    (примечательный) позначний, визначний, помітний, уваги вартий, прикметний чим, у чім, з чого, знаменитий, (знаменательный) знаменний, (удивительный) дивний. [Позначна річ, що ніхто йому не захтів одповідати. Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.). Він з дивною впертістю вертався до цієї ідеї (Корол.). Ось скатерть шльонськая нешпетна… найбільше в тім вона прикметна - на стіл як тільки постели… то всякі вродяться потрави (Котл.)]. Быть -ным чем - визначатися чим. -ное явление - диво, дивне з'явище, дивовижа. -ный певец, голос - знаменитий співак, голос.
    * * *
    1) чудо́вий; ( необыкновенный) надзвича́йний, незвича́йний; ( знаменитый) знамени́тий; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( славный) сла́вний; ( очень хороший) добря́чий
    2) ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний

    Русско-украинский словарь > замечательный

  • 111 зрелище

    видовище, видовисько, видиво, дивовисько и дивовище, (удивительное) дивовижа, дивоглядь (-ди). Красивое -ще - чудове, гарне видовище. Театральное -ще - вистава.
    * * *
    видо́вище, видо́висько, ви́диво; ( театральное) виста́ва; жарг. шоу

    Русско-украинский словарь > зрелище

  • 112 изверг

    1) (стар., о недонош. ребёнке) викидень (-дня), вибрудок (-дка);
    2) нелюд (-да), недолюд, недолюдок (-дка), людожер. [Диво дивне сталося надо мною, недолюдом (Шевч.)]. -верг рода человеческого - недолюдок.
    * * *
    недо́людок, -дка, недо́люд, не́люд; (мучитель, палач) кат; ( зверь) звір

    \изверг г ро́да челове́ческого — бран. недо́людок, недо́люд, не́люд

    Русско-украинский словарь > изверг

  • 113 изумительно

    напрочуд, напро[е]диво, напродив, дивно, предивно, дивовижно.
    * * *
    нареч.
    напро́чуд, на ди́во (только в сочетании с прил. или), ди́вно, дивови́жно; чудо́во, преди́вно

    Русско-украинский словарь > изумительно

  • 114 красиво

    гарно, хороше, красно, красовито, красітно, чепурно, лепсько; срвн. Красивый. [Бачать сестру гарно вбрану (Казка). Красно в садочку (М. Вовч.). Як душі не вложив, так нарядив хороше (Номис). Чепурно зформована голова була трохи лиса (Грінч.). Підперезався знову і пояс притягнув лепсько (Квітка)]. Удивительно -во - напрочуд гарно, на диво (на продиво) гарно. -во (красно) говорить - красно мовити. [А третій не мовив нічого, він мовити красно не міг (Самійл.)]. -во сложённый (о фигуре) - гарно збудований, статурний. -во написанный - краснописний; см. Калиграфический. -во убрать - прикрасити, оздобити, причепурити, (зеленью) замаїти. Что к лицу, то и -во - що до лиця, те й гарне. Более -во (краше) - гарніше, краще, чепурніше.
    * * *
    нареч.
    га́рно, краси́во; кра́сно; фа́йно

    Русско-украинский словарь > красиво

  • 115 красивый

    гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).
    * * *
    1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний
    2) (блестящий, эффектный) краси́вий

    Русско-украинский словарь > красивый

  • 116 мудрено

    нрч.
    1) (замысловато, хитро) мудро, мудерно, хитро, хитромудро, вигадливо, штукарно, мудрагельно, (морочливо) морокувато, (трудно) важко, тяжко, трудно. [Це занадто мудро для мене, не зможу такого зробити (Богод.). Дуже мудерно зроблено, не розбереш навіть, звідки воно його починало (Ніженщ.). Швидко цього не зробиш: морокувато дуже (Канівщ.)]. Это -но сделано - це мудро (мудерно, хитро, штукарно) зроблено. -но на всех угодить - важко (тяжко, трудно) всім догодити. -но ему помочь в этом деле - важко (нелегко, морокувато) йому допомогти в цій справі;
    2) (удивительно) дивно. После этого не -но, что он разорился - після цього не дивно (не диво, не дивниця, нема нічого дивного), що він зруйнувався.
    * * *
    тж. мудрёно
    1) нареч. му́дро; хи́тро; чу́дно; химе́рно
    2) в знач. сказ. му́дра річ, ва́жко, тру́дно

    не \мудрено — ( не слишком трудно) не му́дра річ, не ва́жко, не тру́дно; ( неудивительно) не ди́вно, не ди́во, не ди́вна річ, не дивина́

    Русско-украинский словарь > мудрено

  • 117 невиданный

    небачений, (реже) невиданий, (диал.) невидалий; (небывалый) небувалий, (дивный, чудной) дивовижний, чудний. [Олеся глянула в вікно на небачену картину (Н.- Лев.). На суднах метушилися якісь небачені люди в дивному вбранні (Загірня). Довго дивилася Робінзон та П'ятниця на небачене диво (Грінч.). Приснилось (мені) невидане щастя дивне (Л. Укр.). Новий, нечуваний і невиданий спосіб поетичної творчости (Рада). Вижени мені звіря неслуханого й невиданого (Рудч.)]. Давно, раньше -ный - давно, перше не бачений. Неслыханное, -ное дело - нечувана, невидана (небачена) річ.
    * * *
    неба́чений, неви́даний; ( небывалый) небува́лий; ( странный) дивови́жний

    \невиданныйая краса́вица — неба́чена (неви́дана) красу́ня

    \невиданныйые зве́ри — неба́чені (дивови́жні) зві́рі

    \невиданныйый урожа́й — неба́чений (неви́даний, небува́лий) урожа́й

    Русско-украинский словарь > невиданный

  • 118 одолевать

    одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.
    * * *
    несов.; сов. - одол`еть
    1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти
    2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти
    3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

    Русско-украинский словарь > одолевать

  • 119 пенька

    прядиво, коноплі (-пель).
    * * *
    пря́диво, коно́плі, -пе́ль

    Русско-украинский словарь > пенька

  • 120 покорять

    покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - покор`ить
    підкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов.

    Русско-украинский словарь > покорять

Страницы

См. также в других словарях:

  • диво — (1) В безлич. предл.: удивительно, странно: Нъ рекосте: „Мужаимѣся сами, преднюю славу сами похытимь, а заднюю ся сами подѣлимь“. А чи диво ся, братіе, стару помолодити? Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ; не дастъ гнѣзда… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ДИВО — ср. чудо, невидаль, диковина, ниж. дивледь жен. вещь или дело редкое, удивительное. Я диву дался, изумился. Это из див диво. Диво дивное, чудо чудное: от черной коровки, да белое молочко! Я дивом дивился, очень дивился. Дивушко мое, дивище.… …   Толковый словарь Даля

  • ДИВО — ДИВО, дива, мн. нет, ср. (разг.). 1. То, что вызывает удивление; чудо. Этакого дива я давно не видал. «Какое ж диво тут?» Грибоедов. «Чудо чудное, диво дивное.» Сказка. 2. в знач. сказуемого. Удивительно, странно (чаще употр. с отриц.). Диво, что …   Толковый словарь Ушакова

  • диво — См. редкость, удивительный на диво... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. диво (дивное), редкость, удивительный, чудо, диковина, диковинка, невидаль, невидальщина; феномен,… …   Словарь синонимов

  • Диво — Диво: Диво город на юге Кот д’Ивуара. Диво деревня в Демидовском районе Смоленской области России. Диво ледниковое, подпруженное озеро в Смоленской области России …   Википедия

  • ДИВО — ДИВО, а, ср. (разг.). То, что вызывает удивление, чудо. Д. дивное. Что за д.? (удивительно). Д., что он остался жив. • Диву даваться сильно удивляться. На диво очень хорошо, отлично. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • диво —     ДИВО, чудо, устар., разг. невидальщина, разг. диковина, разг. диковинка, разг. невидаль …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДИВО F1 — см. Для выращивания в весенне летнем обороте (пленочные укрытия). Рекомендуется для использования в свежем виде. Созревание плодов наступает на 101 день после полных всходов. Растение индетерминантное, среднерослое, среднеоблиственное. Лист… …   Энциклопедия семян. Овощные культуры

  • ДИВО — Выходить из див. 1. Прибайк. Удивляться, испытывать удивление. СНФП, 56. 2. Яросл. Бесследно исчезать. ЯОС 4, 133. Из дива вон выйти. Кар. То же, что диву даваться. СРГК 1, 226. Пропасть с дива. Перм., Прикам., Тобол., Том. То же, что диву… …   Большой словарь русских поговорок

  • диво — а; ср. 1. То, что вызывает удивление; нечто необыкновенное, поразительное. Вот так арбуз, такого дива никто не видел. Что за д. этот рассказ! Диво дивное (усилит.). Белка прыгала по веткам на диво детишкам (вызывая удивление). 2. Нар. поэт.… …   Энциклопедический словарь

  • диво — I см. диво; в функц. сказ. разг. Удивительно, странно. Д., как легко танцует кто л. Смотреть на кого л. одно ди/во. II а; ср. см. тж. диво, на диво 1) То, что вызывает удивление; нечто необыкновенное, поразительное. Вот так арбуз, такого дива …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»