-
1 виціджувати
техн. выце́живать -
2 відціджувати
техн.; физ. отфильтро́вывать ( о жидкости), отце́живать -
3 досліджувати
гидр.; техн. изы́скивать ( исследовать), испы́тывать, иссле́довать -
4 зріджувати
техн. изре́живать, ожижа́ть, сжижа́ть -
5 зціджувати
техн. сце́живать -
6 переціджувати
техн. переце́живать -
7 проріджувати
техн. проре́живать -
8 проціджувати
техн. профильтро́вывать, проце́живать -
9 розріджувати
техн.; физ. разбавля́ть, разжижа́ть, разрежа́ть -
10 Исследывать
исследовать досліджувати, дослідити, (реже: проследить) висліджувати, вислідити що, (доходить разбирательством) доходити, дійти чого, (узнавать) дізнавати, дізнати що, чого, (разведывать) розвідувати, розвідати що, (о мн.) подосліджувати, повисліджувати що, подоходити чого, порозвідувати що. [Досліджувати історичні, соціяльні події (Крим.). Народ має свою культуру і спершу треба знати її, дослідити (Грінч.). Він надійшов ближче і почав уважливо дізнавати струмент (рояль), нагинаючись до землі (Корол.). Всякої речі сами по джерелах історичних доходять (всё исследуют сами по историч. источникам) (Куліш)]. -вать отдалённые страны - досліджувати, дослідити далекі краї. -вать кровь - досліджувати, дослідити кров. -вать больного - (осматривать) оглядати, оглянути слабого, (делать над больн. исследования) досліджувати, дослідити слабого. -вать рану зондом - пробувати, випробувати, глядіти, поглядіти рану зондом (дротиком). -вать место преступления - обсліджувати, обслідувати (знач. сов. и несов.), сов. обслідити місце злочину. Тщательно -вать что - пильно досліджувати, дослідити що. Исследуемый - досліджуваний. Исследованный - досліджений, висліджений. -ться - досліджуватися, бути дослідженим. -
11 пробуждать
пробудить пробуджати и пробуджувати, пробудити, будити, збудити кого, що. [Пробуджає свого пана (Чуб. V). Збудили мене зо сну. А збудити людський розум є в науки тільки сила (Грінч.)]. Срв. Будить, Разбудить. -дить кого от сна, из забытья, задумчивости - пробудити, збудити кого зо сну (и від сну), з забуття, з замислености, з задуми. -ждать, -дить в ком чувства, наклонности - будити, збудити, пробуджати, пробудити почуття, нахильності в кому (и в кого) до чого. [У мене це до вас збудило віру (Грінч.)]. -дить из состояния апатии, косности кого (переносно) что - пробуркати, розбуркати кого, що. [Розбуркали приспану народню думку (Грінч.)]. -дить чью скорбь, воспоминания - розбуркати, відживити чиє горе, спомини. -дить страсти - збудити, розбуркати пристрасті в кому. Пробуждённый - збуджений, пробуджений; розбурканий, пробурканий.* * *несов.; сов. - пробуд`ить1) ( будить) буди́ти, збуди́ти, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати, несов. пробуди́ти, попробу́джувати, позбу́джувати, побуди́ти; пробу́ркувати, пробу́ркати и попробу́ркувати, розбу́ркувати, розбу́ркати и порозбу́ркувати, прокида́ти, проки́нути2) перен. пробу́джуваґти, пробуди́ти и попробу́джувати, розбу́джувати, розбуди́ти и порозбу́джувати; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти и позбу́джувати -
12 усаживать
несов.; сов. - усад`ить1) саджа́ти и садови́ти, посади́ти и посадови́ти и посаджа́ти, уса́джувати, усади́ти и усадови́ти и повса́джувати; (заставлять заняться чем-л.) заса́джувати, засади́ти и позаса́джувати, приса́джувати, присади́ти2) (несов.: подвергнуть заключению) прост. посади́ти и посадови́ти и посаджа́ти; засади́ти, запрото́рити3) ( хлеб в печь) прост. саджа́ти и сади́ти, посади́ти и посаджа́ти, садови́ти, посадови́ти4) ( сплошь засаживать) заса́джувати, засади́ти и позаса́джувати; ( кругом) обса́джувати, обсади́ти и пообса́джувати; ( утыкать) утика́ти, ути́кати5) (несов.: израсходовать) прост. угати́ти -
13 нацеживать
и Нацежать нацедить1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -1) націджений, понаціджуваний;2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.* * *несов.; сов. - нацед`итьнаці́джувати, націди́ти, -ціджу, -цідиш и мног. понаці́джувати; (сов.: некоторое количество) уціди́ти; ( из крана) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; ( некоторое количество) уто́чувати, уточи́ти -
14 выгораживать
-ся, выгородить, -ся1) відгороджувати, -ся, відгородити, -ся, обгороджувати, -ся, обгородити, -ся;2) (кого, себя) уневиннювати, -ся, уневиннити, -ся, вигороджувати, -ся, вигородити, -ся, виводити кого, себе, вивести, виплутувати, -ся, виплутати, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся.* * *несов.; сов. - в`ыгородить1) ( огораживать) обгоро́джувати, обгороди́ти и мног. пообгоро́джувати, огоро́джувати, огороди́ти и мног. поогоро́джувати; ( отгораживать) відгоро́джувати, відгороди́ти и мног. повідгоро́джувати2) перен. вигоро́джувати, ви́городити -
15 присаживать
присажать и присадить1) (прикреплять что к чему) прикріпляти, прикріпити, приробляти, приробити; (пуговицы) пришивати, пришити що до чого;2) кого к чему, за что - присаджувати, присадити и присадовити кого до чого, за що. [Пора за гребінь присадити, нехай пряде (Харк.)];3) (сажать прибавочно) присаджувати, присадити, досаджувати, досадити, (во множ.) поприсаджувати, подосаджувати чого. Присаженный -1) прикріплений, прироблений; пришитий;2) присаджений, присадовлений;3) присаджений, досаджений. -ться -1) прикріплятися, бути прикріпленим, прироблятися, бути приробленим; пришиватися, бути пришитим;2) присаджуватися, бути присадженим, присадовленим. -вайтесь - сідайте; срв. Приседать 2;3) присаджуватися, бути присадженим, досаджуватися, бути досадженим;4) (оседать) (о)сідати, (о)сісти.* * *несов.; сов. - присад`ить1) ( добавочно сажать) доса́джувати, досади́ти и подоса́джувати, підса́джувати, підсади́ти и попідса́джувати, приса́джувати, присади́ти2) см. приделывать 1)3) мет. приса́джувати, присади́ти4) (заставлять сидеть; осаживать) приса́джувати, присади́ти -
16 прослеживать
прослежать) проследить1) что (пройти по следам) - просліджувати, прослідити. [На цій землі просліджую свій слід (Черн.). За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки (Чубин.)];2) (переносно) просліджувати, прослідити, присліджувати, прислідити, (выследить) висліджувати, вислідити кого, що, за ким, доходити, дійти сліду чому, стежити, простежити, достежити, вистежити, постерегати, постерегти, сочити, присочити кого, що, пильнувати, допильнувати кого, чого, перейти що; срв. Следить, Выслеживать. [Отже-ж ми її (історію) і прослідимо (Куліш). Щоб побачити, що він робить, прислідив за ним (Новомоск. п.). Вислідити, чи нема такої причини, що… (Кониськ.). Дуже легко вистежити цей мотив у творчості Коцюбинського (Єфр.). Не мав часу допильнувати цієї помилки за останні роки (Грінч.). Перейдемо у двох, у трьох главах ті літописні споминки (Куліш)]. -дить аргументацию - простежити аргументацію. -дить исторически - про[ви]слідити, простежити історично. -дить по документам - про[ви ]слідити, простежити в (по) документах. Прослеженный - про[и]сліджений, висліджений, простежений, достежений, вистежений, допильнований.* * *несов.; сов. - прослед`ить1) (кого-что, за кем-чем - выслеживать; наблюдать что-л. движущееся) прослі́джувати, просліди́ти (кого-що) и прослідкува́ти (за ким-чим, кого-що), просте́жувати, просте́жити (кого-що за ким-чим); прислі́джувати, присліди́ти и прислідкува́ти (кого-що); ( выяснять) постеріга́ти, постерегти́, (кого-що)2) (несов.: наблюдая, позаботиться о чём-л.) просте́жити, прослідкува́ти3) (исследовать, изучать во всей последовательности) просте́жувати, просте́жити, прослі́джувати, просліди́ти -
17 опоганивать
-ся, опоганить, -ся1) (осквернять, -ся) о(б)поганювати, -ся, о(б)поганити, - ся, споганювати, -ся, споганити, -ся, сквернити, -ся, оскверняти, -ся, осквернити, -ся, засквернити, -ся, зогиджувати, -ся, зогидити, -ся. [Ім'я батьківське чесне опоганив. Правду сквернять]. Опоганенный - о(б)поганений, споганений, осквернений, засквернений, зогиджений;2) см. Огаживать.* * *несов.; сов. - опог`анить1) ( загрязнять) запаску́джувати, запаску́дити и позапаску́джувати, опаску́джувати, опаску́дити и поопаску́джувати, обпаску́джувати, обпаску́дити и пообпаску́джувати2) (перен.: осквернять) опога́нювати, опога́нити и поопога́нювати, запога́нювати, запога́нити, обпога́нювати, обпога́нити и пообпога́нювати -
18 охлаждать
и охолаживать охладить и охолодить холодити, охолоджувати, охолодити, (обычно о жидкости и переносно) остуджувати, остуджати, остудити, студити, простудити. [Яким зіллям бідне серце моє остудити? (Г. Барв.)]; (о помещении) холодити, вихолоджувати, вихолодити, вистуджувати, вистудити що. [Рипаєшся (часто отворяешь дверь) і хату тільки вихолоджуєш]. Влага -дает воздух - вільгість охолоджує повітря. Неуспех -дает рвение - невдача охолоджує запал (запопадливість). -дить запёкшиеся уста - охолодити смажні (в)уста. Охлаждённый - охолоджений остуджений, вистуджений.* * *несов.; сов. - охлад`ить1) охоло́джувати, охолоди́ти и поохоло́джувати, несов. похолоди́ти, схолоди́ти; ( остуживать) осту́джувати, остуди́ти и поосту́джувати2) перен. охоло́джувати, охолоди́ти; ( расхолаживать) розхоло́джувати, розхолоди́ти -
19 процеживать
процедить (о жидкости) проціджувати, процідити, переціджувати, перецідити, перепускати, перепустити, (во множ.) попроціджувати, попереціджувати и т. д. -дить сквозь зубы - процідити крізь зуби. Процеженный - проціджений, переціджений, перепущений.* * *несов.; сов. - процед`итьпроці́джувати, проціди́ти, переці́джувати, переціди́ти -
20 заводить
завести1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.* * *I несов.; сов. - завест`изаво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати\заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі
II\заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто
(водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш
См. также в других словарях:
зріджувати — 1 дієслово недоконаного виду робити рідшим зріджувати 2 дієслово недоконаного виду перетворювати на рідину … Орфографічний словник української мови
висліджувати — ую, уєш, недок., ви/слідити, джу, диш, док., перех. 1) Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого , що небудь. 2) заст. Досліджувати … Український тлумачний словник
осліджувати — ую, уєш, недок., осліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех., діал. Висліджувати … Український тлумачний словник
підсліджувати — ую, уєш, недок., підсліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. Те саме, що висліджувати 1) … Український тлумачний словник
присліджувати — ую, уєш, недок., присліди/ти, джу/, ди/ш і прислідкува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., розм. Те саме, що висліджувати 1) … Український тлумачний словник
упосліджувати — (впослі/джувати), ую, уєш, недок., упослі/дити (впослі/дити), джу, диш, док., перех. Принижувати, зневажати, ставити нижче себе … Український тлумачний словник
досліджувати — дослідити 1) (піддавати щось ретельному науковому розглядові з метою пізнання, з ясування чогось), вивчати, вивчити, опрацьовувати, опрацювати, студіювати, аналізувати, розробляти, розробити, розглядати, розглянути, обробляти, обробити;… … Словник синонімів української мови
висліджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виціджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відціджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
впосліджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
